Ухвала суду № 63547999, 14.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/4767/16 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

14 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 червня 2016 року у адміністративній справі за позовом Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Міністерства аграрної політики та продовольства України про стягнення заборгованості у розмірі 10818,16 грн,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України про стягнення заборгованості у розмірі 10818,16 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 червня 2016 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 10344,23 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 червня 2016 року та ухвалити в нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою позивача проведено документальну планову перевірку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за період з 01.04.2014 по 30.09.2015; за наслідками перевірки складено акт від 04 листопада 2015 року №120.

Актом перевірки встановлені порушення на 9396,36 грн, що виявлені за період до 01.01.2015, та неправомірно витрачену суму, що виявлена за період з 01.01.2015, яка становить 947,87 грн.

09 листопада 2015 року позивачем винесено рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 09.11.2015 №82-П згідно якого роботодавцю (страхувальнику) необхідно усунути виявлені порушення шляхом повернення до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності неправомірно витрачену суму страхових коштів у сумі 10344,23 грн (9396,36 грн, що виявлені до 01.01.2015, 947,87 грн, що виявлені за період з 01.01.2015); також зазначеним рішенням до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 473,93 грн; всього нараховано рішенням 10818,16 грн.

У зв'язку з несплатою (неповерненням) зазначених неправомірно втрачених коштів та застосованого рішенням штрафу, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - соціальне страхування) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі - Фонд).

Частиною першою статті 4 зазначеного Закону передбачено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно положень статті 9 Закону основними завданнями Фонду та його робочих органів є, зокрема реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування; надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону; здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.

Статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачені права, обов'язки та відповідальність Фонду соціального страхування України.

Так, Фонд має право, серед іншого перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.

Фонд зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів; контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування; стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень частини шостої статті 15 Закону у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Своєчасно не сплачені фінансові санкції та адміністративні штрафи відповідно до частини сьомої статті 15 Закону стягуються із страхувальника в дохід Фонду в порядку, встановленому законом.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», утворено Фонд соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також утворено робочі органи виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши шляхом злиття відповідних робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень.

Пунктом 5 вказаних положень визначено, що фонд соціального страхування України та його робочі органи є правонаступниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділень у районах і містах обласного значення, а також Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, його виконавчої дирекції, відділень цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх робочих органів.

Пунктом 6 установлено, що до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та робочих органів його виконавчої дирекції виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та їх робочі органи.

Проте, оскільки станом на час звернення позивача до суду заходи, пов'язані з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, не завершені, тому, як вірно зазначено судом першої інстанції, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції та їх робочі органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Як встановлено судом першої інстанції, у зв'язку із виявленими в ході перевірки порушеннями, позивачем прийнято рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 09.11.2015 №82-П, яким нараховано до сплати 10818,16 грн (з яких 10344,23 грн необхідно повернути до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як неправомірно витрачену суму страхових коштів та 473,93 грн необхідно сплатити як штрафні санкції).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем були сплачено штрафні у сумі 473,93 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 29.12.2015 №1457.

Відповідно, як вірно зазначено судом першої інстанції, заявлений до стягнення розмір заборгованості, з урахуванням часткової сплати складає 10344,23 грн.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що не підлягають до уваги посилання відповідача на неправомірність рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 09.11.2015 №82-П, оскільки останнє не було оскаржено у визначеному законом порядку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов частково та стягнув з відповідача 10344,23 грн.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 червня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 19.12.2016 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.