Ухвала суду № 63547814, 20.12.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року справа №812/78/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

судді: Василенко Л.А.

ОСОБА_2

при секретарі

судового засіданняОСОБА_3

за участю представника

відповідача:ОСОБА_4 за довіреністю від 27.09.16 р. № 1322/12-36

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Луганської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від07 квітня 2016 року

по адміністративній справі № 812/78/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит»

до Луганської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.10.2015 року № Ю-18 у сумі 32612,11 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» (далі позивач, товариство, підприємство) у лютому 2016 року звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління ДФС у Луганській області (далі відповідач, податковий орган) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.10.2015 року № Ю-18 у сумі 32612,11 грн. (а.с.3-6).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю, внаслідок чого, визнана протиправною та скасована вимога Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління ДФС у Луганській області про сплату боргу від 07.10.2015 № Ю-18 у сумі 32612,11 грн. з огляду на її протиправність (а.с.138-141).

Не погодившись з вказаним рішенням, податковий орган подав апеляційну скаргу на прийняте рішення та, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні вимог (а.с.144-147).

Доводами апеляційної скарги податкова інспекція доводить правомірність спірної вимоги, зазначає, що платник податків повинен був відповідно до положень Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів зборів України 10.10.2013 року № 577 звернутись до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків і зборів, що підлягають списанню.

Заявник апеляційної скарги також вказує, що Сертифікатом (висновком) про настання обставин непереборної сили від 05.09.2014 року № 2866/05-4 Торгово-промислова палата України засвідчує настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 ПК України, які передбачають лише розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу) платників податків.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 КАС України.

Представник відповідача під час судового засідання доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не зявився, через канцелярію суду надав клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтоване неможливістю прийняти участь у розгляді справи через зайнятість в іншому судовому процесі. Зазначене клопотання відхилене судом з огляду на його безпідставність, крім того, явка сторін не визнавалась судом апеляційної інстанції обовязковою.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" є юридичною особою та має у своєму складі Відокремлений підрозділ "Вузол зв'язку" товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" без права юридичної особи, яке розташовано за адресою Луганська область, м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1Б (а.с.8, 126-133).

Відокремлений підрозділ "Вузол зв'язку" товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на час розгляду справи перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Свердловську Головного управління ДФС у Луганській області, що підтверджено повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску від 21.04.2015 № 1512138000098 (а.с.117).

Податковим органом (відповідачем у справі) відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» 07 жовтня 2015 року винесено вимогу форми «Ю» № Ю-18, у зв'язку з тим, що станом на 01 жовтня 2015 року за ВП "Вузол зв'язку" ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску недоїмка у сумі 32612,11 грн. (а.с.7).

Наявність вказаної заборгованості ВП "Вузол зв'язку" ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 01.10.2015 року підтверджена даними облікової картки, за даними якої заборгованість у сумі 32612,11 грн. виникла 28.09.2015р. (а.с.49-60).

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності складання податковим органом вимоги щодо сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску № Ю-18 від 07.108.2015 року.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі ПК України), Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 року (далі Закон №2464), Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі Закон №1669) та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону №2464-VІ, зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Закон № 1669-VII, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) такого змісту:

"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_1 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_1 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

З огляду на дію зазначеної норми позивач звільнявся від виконання зобовязань платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як вбачається з матеріалів справи спірна вимога сформована 7 жовтня 2015 року відповідно до статті 25 Закону №2464-VІ, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відсутність (відстрочення в силу закону) обовязку сплати внесків починаючи з 15 жовтня 2014 року унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання, а саме станом на 7 жовтня 2015 року.

Таким чином, спірна Вимога про сплату недоїмки та застосування наслідків такої не сплати є протиправною на момент її формування.

Відповідно до статті 1 Закону № 1669-VII територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_1 національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Свердловськ (місцезнаходження відокремленого підрозділу) та м. Сєвєродонецьк (місцезнаходження юридичної особи).

Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02 грудня 2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р, до зазначених населених пунктів, зокрема, належить м. Свердловськ та м. Сєвєродонецьк.

Відокремлений підрозділ "Вузол зв'язку" ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на час розгляду справи перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Свердловську Головного управління ДФС у Луганській області, який знаходиться на обліку в контролюючому органі, що розташований на території населеного пункту м. Сєвєродонецьк, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводиться антитерористична операція.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_1 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 не закінчилась.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо скасування спірної вимоги податкового органу про сплату боргу (недоїмки) з огляду на її протиправність.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив постанову із дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 11, ст. 24, ст. 184, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Луганської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року у справі № 812/78/16 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року у справі № 812/78/16 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 грудня 2016 року. Повний текст ухвали складений та підписаний 20 грудня 2016 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя : Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А. Василенко

ОСОБА_2