Постанова № 63547725, 21.12.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2016 року 12:58 № 826/6204/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Еквівес» доКиївської міської митниці Державної фіскальної службитретя особаГоловне управління Державної казначейської служби України у місті Києвіпро визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів, В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Еквівес» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Еквівес») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, в якому, з урахуванням заяви про виправлення описки в прохальній частині позову, просило:

- визнати протиправною відмову Київської міжрегіональної митниці ДФС у здійсненні перерахування (повернення) зайво сплачених TOB «Еквівес» грошових коштів в сумі 91760,09 грн. (дев'яносто одна тисяча сімсот шістдесят гривень 09 коп.) на депозитний рахунок №37341210020026 ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 38716451, як передоплату для подальших розрахунків;

- зобов'язати Київську міжрегіональну митницю ДФС підготувати висновок про повернення надмірно сплачених коштів TOB «Еквівес» грошових коштів в сумі 91760,09 грн. (дев'яносто одна тисяча сімсот шістдесят гривень 09 коп.) та направити його разом з іншим передбаченими законодавством документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2016 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі по тексту - третя особа, ГУ ДКСУ у м. Києві).

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2016 року замінено неналежного відповідача Київську міжрегіональну митницю ДФС на належного - Київську міську митницю Державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач, Київська міська митниця ДФС).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 25 березня 2014 року митним постом «Столичний» Київської міжрегіональної митниці ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100270001/2014/700053/2, відповідно до якого митна вартість оцінюваного товару збільшилась.

Внаслідок проведення митним органом коригування митної вартості товарів митний збір збільшився на 345,07 грн., а податок на додану вартість на 91760,09 грн.

Не погоджуючись з рішення про коригування митної вартості товарів, ТОВ «Еквівес» звернулось до суду з відповідним позовом.

За результатами розгляду зазначеного позову, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року, у справі №826/5634/14, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №100270001/2014/700053 від 25 березня 2014 року.

У зв'язку зі скасуванням зазначеного рішення, сплачені на його підставі суми митного збору та податку на додану вартість набули статусу надмірно сплачених.

З метою повернення зазначених сум позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою, за результатами розгляду якої в поверненні грошових коштів було відмовлено з огляду на відсутність на те правових підстав.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Відповідач проти позову заперечив та зауважив, що підставою для відмови у задоволенні зави позивача щодо повернення йому зайво сплачених коштів було те, що питання повернення коштів не було предметом розгляду в справі №826/5634/14.

Крім того, відповідні суми коштів не є ані надміру сплаченими, ані помилково сплаченими.

Також відповідач зауважив на тому, що після скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100270001/2014/700053 від 25 березня 2014 року судом, процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів залишається незавершеною. Завершення такої процедури має бути здійснено з урахуванням висновків суду, а висновок про наявність надмірної сплати до бюджету та її розмір зроблено за результатами та в залежності від висновків про митну вартість товарів. Таким чином висновок може бути підготовлений шляхом проведення процедур та застосування форм контролю, передбачених Митним кодексом України, зокрема, за наслідками документальної перевірки.

Додатково відповідач зазначив, що позивачем до заяви про повернення надмірно сплачених коштів не було надано документи, що підтверджують суму надмірно сплачених митних платежів на суму 6325,78 грн.

Третя особа письмових пояснень суду не надала.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частин 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 07 вересня 2016 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еквівес» 25 лютого 2011 року було укладено зовнішньоекономічний Договір поставки №250211 з виробником товару «ZHEJIANG ХІМА MACHINERY & ELECTRONICS CO., LTD», Китай, за яким поставляються вантажі - двигуни електричні змінного струму для промислової техніки, багатофазні, код УКТЗЕД 8501.

20 березня 2014 року позивачем з метою митного оформлення товарів, придбаних за вказаним договором поставки, подано до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів ВМД №10027001/2014/249520, та товаросупровідні документи на товар.

Митна вартість товару заявлена була позивачем за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

За результатами розгляду поданих документів Київською міжрегіональною митницею Міндоходів 25 березня 2014 року було прийнято Рішення про коригування митної вартості №100270001/2014/0000053/2, яким визначено митну вартість товарів за резервним методом визначення митної вартості товару відповідно до статті 64 Митного кодексу України. На підставі Рішення про коригування, винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, ТЗ комерційного призначення №100270001/2014/10064.

Декларант скористався своїм правом на випуск товарів у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до вимог частини 7 статті 55 Митного кодексу за електронною митною декларацією від 26 березня 2014 року №100270001/2014/249825.

Не погодившись із вказаним рішенням про коригування митної вартості, позивач оскаржив його до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року, у справі №826/5634/14, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №100270001/2014/700053 від 25 березня 2014 року.

ТОВ «Еквівест» звернулось до Київської регіональної митниці ДФС із заявою №1016 від 09 жовтня 2015 року, в якій просило повернути суму надмірно сплачених митних платежів, сплачених в результаті прийняття Київською регіональною митницею ДФС неправомірного рішення про коригування митної вартості товарів №100270001/2014/700053/2, а саме: митного збору - 345,07 грн. та податку на додану вартість на суму 91415,02 грн., що загалом становить 91760,09 грн.

За результатами розгляду зазначеного звернення Київською міською митницею ДФС позивачу надано відповідь листом від 23 жовтня 2015 року №6425/10/26-70-25-01-03, в якому зазначено, що питання повернення коштів не було предметом розгляду справи №826/5634/14, а тому підстави для підготовки висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів з державного бюджету до ГУ ДКСУ у Київської міської митниці ДФС відсутні.

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України визначена Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364 (далі по тексту - Порядок №618).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №618, повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Згідно пунктів 2, 3, 4, 5, 6 розділу ІІІ вказаного Порядку визначений наступний порядок розгляду заяви платника: заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником або заступником керівника митного органу разом з пакетом документів передається до відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ цього ж Порядку висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Пункт 11 розділу ІІІ Порядку № 618 встановлено, що за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що факт надмірної сплати позивачем митного збору та податку на додану вартість підтверджується судовими рішеннями, яким визнано протиправним та скасовано рішення на підставі якого такі суми були сплачені.

На момент розгляду судом даної справи відповідачем не надано доказів на підтвердження визначення митної вартості товару в іншому розмірі ніж було зазначено позивачем у ВМД №10027001/2014/249520.

Посилання відповідача на те, що повернення відповідних сум не було предметом розгляду у справі №826/5634/14, суд до уваги не приймає, оскільки тоді стягнення було проведено на підставі виконавчого документа третьою особою без рішення відповідача.

Тим часом, суд приймає до уваги послання відповідача на те, що до заяви позивача про повернення надмірно сплачених коштів не було додано документів, визначених у Порядку №618,

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку 3618 до заяви додаються:

аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі;

документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів;

документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Як вбачається з копії заяви ТОВ «Еквівес» від 09 жовтня 2015 року №1016, до неї було додано: копію постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2014 року по справі №826/5634/14, копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2014 року по справі №826/5634/14 та копію форми МД-2 (електронне декларування).

Отже позивачем не було надано в повному обсязі документи, визначені Порядком №618.

У зв'язку з встановлення судом під час розгляду справи недотримання позивачем вимог Порядку №618 при звернення до відповідача із заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача підготувати висновок про повернення надмірно сплачених коштів TOB «Еквівес» грошових коштів в сумі 91760,09 грн. (дев'яносто одна тисяча сімсот шістдесят гривень 09 коп.) та направити його разом з іншим передбаченими законодавством документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною відмову Київської міжрегіональної митниці ДФС у здійсненні перерахування (повернення) зайво сплачених TOB «Еквівес» грошових коштів в сумі 91760,09 грн., то суд наголошує на тому, що за своїм змістом дана відмова є необґрунтованою, твердження, які в ній зазначені є протиправними.

Водночас, суд наголошує, що у відповідача не було підстав для задоволення заяви позивача, оскільки останній подав пакет документів не в повному обсязі.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Еквівес» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський