Постанова № 63547497, 20.12.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2016 року № 826/1417/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., суддів: Арсірія Р.О., Кузьменка В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Бориспільводоканал" доДержавної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Бориспільводоканал" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України з наступними позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо не зарахування на рахунок Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Бориспільводоканал" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та зобов'язання Державну фіскальну службу України зарахувати на рахунок Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Бориспільводоканал" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти в сумі 999 045,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з незарахуванням сум субвенцій, отриманих позивачем в грудні 2015 року, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що підтверджується витягами з системи електронного адміністрування ПДВ, це спричинило неможливість реєструвати податкові накладні споживачами послуг позивача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, надала суду письмові заперечення, в яких просила відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на позов відповідач обґрунтовує тим, що збільшення суми поповнення електронного рахунка платника податку неможливе без попередніх процедур, а саме: після проведення Казначейством розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах та повідомлення про це ДФС, наступним кроком є передача коригуючих реєстрів, далі - зменшення залишків узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав (здійснює Казначейство), а вже потім - збільшення суми поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення. Проте, враховуючи, що Казначейством не було зменшено залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, то у відповідача була відсутня можливість збільшити суму поповнення електронного рахунка позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Бориспільводоканал" отримало субвенцію у сумі 999045,91 грн., згідно із договором про організацію взаєморозрахунків від 15.12.2015 №53/375.

Відповідна сума направлена на погашення заборгованості з податку на додану вартість, що підтверджується платіжним дорученням від 23.12.2015 №2010.

Листом від 31.12.2015 №1-08/605 позивач звернувся до Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС, в якому просив вжити всіх можливих заходів для поповнення електронного рахунку на підставі платіжного доручення від 23.12.2015 №2010.

Листом від 14.01.2016 №1-08/10 позивач звернувся до Головного управління ДФС у Київській області про вжиття всіх можливих заходів для поповнення електронного рахунку.

Листом від 19.01.2016 №1-08/19 позивач звернувся до Міністерства фінансів України, в якому також просив вжити всіх можливих заходів для поповнення електронного рахунку, оскільки офіційних письмових відповідей на листи від 31.12.2015 №1-08/605, від 14.01.2016 №1-08/10 позивач так і не отримав.

Позивач відповіді на свої вищенаведені листи суду не надав, натомість в матеріалах справи наявні листи Державної казначейської служби України від 24.02.2016 №10-03/423-3097 (адресований Українській асоціації підприємств водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводоканалекологія») та від 05.02.2016 №5-05/628-2043 (адресований Міністерству фінансів України та Державній фіскальній службі України), в яких викладені проблемні питання електронного адміністрування ПДВ, зокрема, Державна казначейська служба України стверджує, що для зменшення залишків узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав Державна фіскальна служба України повинна направляти до Казначейства реєстри з ознакою коригування типу 9 «проведення документів в картотеці за реєстром, проте, за результатами проведених спільних нарад прослідковується відсутність розуміння можливості вирішення проблеми серед працівників фіскальної служби та постійна зміна пропозиції щодо урегулювання даного питання».

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування коштів шляхом збільшення суми поповнення електронного рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість відповідно до договору про організацію взаєморозрахунків від 15.12.2015 №53/375, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII (далі - Закон № 71) було запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ (п. 35 підр. 2 розд. XX Кодексу): з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону №71) - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Приписами пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України встановлено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200 1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Пунктом 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України встановлено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Згідно з пунктом 200-1.6 статті 200-1 Податкового кодексу України, за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню: а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку; б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника.

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов'язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, має право надсилати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коригуючі реєстри для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.

Пунктом 200-1.7 статті 200-1 Податкового кодексу України встановленою, що кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Таким чином, перерахування сум податку до бюджету здійснюється у порядку, визначеному пунктом 200.2 статті 200 Кодексу, лише з рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ.

Крім того, платник податків не має права самостійно розпоряджатися коштами, які знаходяться на такому рахунку.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти висновку, що платники податків, які зареєстровані платниками ПДВ, з 1 січня 2015 року повинні сплачувати зобов'язання на електронний рахунок, відкритий Державною казначейською службою України, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. N 375 (в редакції від 02.12.2015 - чинна на дату укладення договору від 15.12.2015 №53/375, далі - Постанова №375), субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - заборгованість), за рахунок джерел, зазначених у статті 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік".

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

Згідно з пунктом 9 Порядку №569 у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.

Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.

На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.

У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.

ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.

Зазначені зміни спрямовані на впорядкування податкових відносин при використанні субвенції з державного бюджету для сплати податкових платежів відповідно до Постанови №375, за результатами яких на електронні рахунки в органах казначейства постачальників комунальних послуг повинні зараховуватись суми субвенцій з бюджету, які збільшуватимуть реєстраційну суму для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України

Як вбачається з матеріалів справи, Державна казначейська служба України листом від 24.12.2015 №9-08/1195-32561 надала Державній фіскальній службі України інформацію щодо зарахованих 23.12.2015 сум з податку на додану вартість за результатами проведених розрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №375 «Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню», в тому числі інформацію стосовно Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Бориспільводоканал" (отримано відповідачем 29.12.2015 вх. №68626/5).

Також, в матеріалах справи міститься лист Департаменту погашення заборгованостей Державної фіскальної служби України від 18.01.2016 №716/5/99-99-23-01-16, в якому зазначено, що 18.01.2016 коригуючі реєстри на суми зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку було надіслано до Державної казначейської служби України про що Казначейство додатково було повідомлено даним листом.

В письмових запереченнях відповідач зазначає, що 18.01.2016 коригуючі реєстри типу 8 були направлені до Державної казначейської служби України в електронному вигляді засобами електронного зв'язку для відпрацювання, проведення транзакцій типу 12 та направлення їх до відповідача для відображення в системі електронного адміністрування (СЕА).

Державна казначейська служба України листом від 21.01.2016 № 10-08/151-1122 повідомила, що інформація щодо обробки коригуючих реєстрів відсутня.

TOB «Програміка», яке є розробником програмного забезпечення ДФС (як стверджує відповідач у запереченнях), листом від 25.01.2016 № 02-15/2 підтвердило, що всі пакети коригуючих реєстрів типу 8 були передані Казначейству 18.01.2016, по всіх пакетах інформаційна система ДФС отримала відповідь про успішну доставку. Додатково TOB «Програміка» проінформувало, що відповідно до документу «Доопрацювання АС «Є-Казна» щодо електронного адміністрування ПДВ, специфікації взаємодії з системами автоматизації Державної фіскальної служби» успішно переданим вважається пакет, який отримав відповідь від системи Казначейства зі статусом NEW в полі квитанції <StatusCode>. Всі пакети коригуючих реєстрів з типом 8, передані Казначейству 18.01.2016, отримали квитанцію зі статусом NEW, що зафіксовано в журналі передачі пакетів інформаційної системи ДФС.

Однак, суд зазначає, що долучені до матеріалів справи Державною фіскальною службою України листи Державного казначейства України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Програміка», що є розробником відповідного програмного продукту, щодо передачі відповідних корегуючи реєстрів лише свідчить про невиконання органами Державної фіскальної служби України вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 року N 967 «Про внесення змін до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» в частині поповнення електронного рахунку платника податку на додану вартість.

Крім того, суд звертає увагу, що комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Бориспільводоканал" не є і не може бути учасником відповідних правовідносин між органами виконавчої влади в особі Державної фіскальної служби України, Державного казначейства України та розробником програмного забезпечення діяльності вказаних органів - TOB «Програміка» і, відповідно, долучені до матеріалів справи документи не підтверджують зарахування шляхом збільшення суми поповнення електронного рахунку позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відтак, суд зазначає, що посилання відповідача на те, що збільшення суми поповнення електронного рахунка платника податку, неможливе без попередніх процедур, оскільки без їх здійснення неможливе поповнення електронного рахунку розцінюються судом критично. Як стверджує відповідач, навіть після проведення Казначейством розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах та повідомлення про це ДФС, наступним кроком є передача коригуючих реєстрів, далі - зменшення залишків узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав (здійснює Казначейство), а вже потім - збільшення суми поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення, однак позивач не приймає участі у даних відносинах, ті процедури, які повинні здійснити ДФС України та Держказначейство є відносинами між органами державної влади і відповідач зобов'язаний вчиняти ті дії, які передують поповненню електронного рахунка, узгоджуючи свої дії з Держказначейством.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016 №825/157/16, постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 №826/26189/15, ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 №823/145/16, ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2016 №823/197/16,

З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не зарахування на рахунок Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Бориспільводоканал" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України".

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зарахувати на рахунок Комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Бориспільводоканал" №37510000019635 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти в сумі 999045,91 грн., відповідно до договору про організацію взаєморозрахунків від 15.12.2015 №53/375, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №375.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.П. Огурцов

Судді Р.О. Арсірій

В.А. Кузьменко

(справа №826/1417/16)