Постанова № 63547441, 20.12.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року справа № 823/1864/16

м. Черкаси

09 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Смілянська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області (далі-позивач) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (далі-відповідач) заборгованість зі сплати ПДФО в сумі 4392,5 грн.

В обґрунтування позовних вимог, зазначено, що відповідач порушив вимоги Податкового кодексу України. Таким чином за ОСОБА_1 обліковується податковий борг зі сплати ПДФО на суму 4392,5 грн. Представник позивача надав суду заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та прохання розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-VI.

Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України встановлено, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи є платником податку на доходи фізичних осіб.

У відповідності до п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу, а саме: до 1 травня року, що настає за звітним (пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).

Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації, згідно п. 179.7 статті 179 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що податковий борг фізичної особи ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб виник на підставі звітної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік № НОМЕР_1 від 25.04.2016 поданої до Смілянської ОДПІ, де платник податків самостійно визначив суму податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4392,50грн.

Як вбачається з розрахунку сум податкового боргу та облікової картки платника дана заборгованість відповідачем сплачена не була.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Всупереч вимогам чинного законодавства відповідач не сплатив суму заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника, а тому податковий орган на адресу відповідача надсилав податкову вимогу форми "Ф" від 03.08.2016 № 16124-23, яка вручена уповноваженій особі 13.08.2015.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 88.1. ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пп.89.1.1. п. 89.1. ст. 89 ПК України).

Смілянською ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області вжито передбачені законодавством заходи щодо отримання заборгованості, тому у звязку з наявністю податкового боргу зареєстрована податкова застава в державному реєстрі рухомого майна 05.08.2016 за № 50081313, згідно акту опису майна № 235 від 05.08.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За зазначених обставин, суд дійшов висновку про достатність доказів та наявність підстав для задоволення позову, оскільки станом на час судового розгляду справи податковий борг в сумі 4392 грн. 50 коп. сплачений не був, а тому позовні вимоги державної податкової інспекції підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,86,89,94,128,159 163,254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь бюджету через Смілянську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області (ідентифікаційний код 39620821) податковий борг в сумі 4392 (чотири тисячі триста девяносто дві) грн. 50 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко