Постанова № 63546895, 20.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4702/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бутенка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області про скасування наказу від 06.07.2016 року № 52 о/с та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області, в якому з урахуванням письмових уточнень до позовної заяви (а.с. 41-43), просить суд:

Скасувати наказ ГУМВС України в Одеській області від 06.07.2016 № 52 о/с про звільнення ОСОБА_1 у запас Збройних сил з 06.11.2015 року за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. №114;

Стягнути з ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.07.2016 року по 07.12.2016 року в сумі 24855 (двадцять чотири тисячі вісімсот пятдесят пять) гривень, 60 коп.;

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 4842 (чотири тисячі вісімсот сорок дві) гривні.

Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином та своєчасно.

16.12.2016 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 44).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, тому суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Наказом від 04.11.2015 року № 1322 о/с Позивача було звільнено з 06.11.2015 у запас Збройних сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. № 114.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2016 року по справі № 815/6867/15 (вступило у закону силу 05.07.2016 року), частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області, ГУНП в Одеській області, скасовано наказ від 04.11.2015 року № 1322 о/с, поновлено на посаді юрисконсульта відділу юридичного забезпечення ГУМВС України в Одеській області, зобовязано Ліквідаційну комісію ГУМВС України в Одеській області розглянути рапорт ОСОБА_1 від 04.11.2015 року щодо звільнення з ГУМВС України Одеської області за п. 64 «з» (у звязку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року №114.

Також судом встановлено, що Позивачем отримано листа від Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області від 25.07.2016 року № 9/3763, з якого ОСОБА_1 дізнався, що наказом ГУМВС України в Одеській області від 04.07.2016 року № 48 о/с на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2016 року по справі № 815/6867/15 скасовано пункт наказу ГУМВС України в Одеській області від 04.11.2015 року № 1322 о/с в частині звільнення з ОВС та поновлено на посаді оперуповноваженого СКР Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області (а.с. 8).

Далі у зазначеному листі, Позивача повідомлено, що наказом ГУМВС України в Одеській області від 06.07.2016 року № 52 о/с, він звільнений зі служби в ОВС за п. 64 «г» (через скорочення штатів) відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

16.08.2016 року, Позивачем було подано до відповідача запит на отримання публічної інформації (а.с. 10).

З відповіді Головного управління від 22 серпня 2016 року № 9/238 зв, на запит на отримання публічної інформації Позивач дізнався, що дійсно наказом ГУМВС України в Одеській області від 04.07.2016 року № 48 о/с скасовано пункт наказу ГУМВС України в Одеській області від 04.11.2015 року № 1322 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з ОВС та поновлено на посаді юрисконсульта відділу юридичного забезпечення ГУМВС України в Одеській області. Проте наказом ГУМВС України в Одеській області від 06.07.2016 № 52 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в ОВС за п. 64 «г» (через скорочення штатів) відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС з 06.11.2015 року (а.с. 11).

Також до цієї відповіді були були додані копії наказів Головного управління від 04.07.2016 року № 48 о/с та від 06.07.2016 № 52 о/с.

Не погоджуючись з наказом від 06.07.2016 № 52 о/с, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України та доходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2016 року по справі № 815/6867/15 було встановлено обставини протиправності видання наказу та скасовано наказ про звільнення ОСОБА_1 за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС з 06.11.2015 року. Відповідачем зазначене рішення оскаржене не було.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наказ від 06.07.2016 року № 52 о/с про звільнення у запас Збройних сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України нових обставин не містить.

Рапорт ОСОБА_1 від 04.11.2015 року щодо звільнення з ГУМВС України Одеської області за п. 64 «з» (у звязку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року №114, Відповідачем не розглянутий.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно - технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ст. 3 КЗпП, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Водночас питання проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, звільненням із неї, права і обов'язки таких осіб, на час виникнення спірних правовідносин були визначені та урегульовані спеціальним законодавством, зокрема Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» (далі - Закон № 565-ХІІ).

Статтею 18 Закону № 565-ХІІ було передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пункту 24 Положення (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).

У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ» від 07 листопада 2007 № 1294 (надалі - Постанова №1294), виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Порядок визначений Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31 грудня 2007 № 499, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 205/14896 (далі Інструкція № 499).

Згідно з пунктом 1.6 Інструкції № 499, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби, а відповідно до підпункту 3.5.2 пункту 3.5 Інструкції № 499 особам рядового і начальницького складу, звільненим з органів внутрішніх справ, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачується за посадою, з якої вони були звільнені, але не більше як за один рік.

Аналогічний правовий висновок міститься і в постанові Вищого адміністративного суду України від 04 лютого 2015 року (справа № К/800/42427/14).

Так, середній заробіток працівника визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом 1 п.8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 п.8 Порядку).

З огляду на зміст наведених норм матеріального права, суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Середній заробіток згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оплату праці» визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100

Відтак, аналіз судової практики вирішення аналогічних спорів адміністративними судами України дає усі підстави вважати правильним застосування норм Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати"від 08 лютого 1995 року № 100 у випадках необхідності обчислення середнього розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу службовців органів внутрішніх справ.

Пунктом 8 Порядку передбачено порядок розрахунку виплат. Так, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки № 14/1-117 від 22.08.2016 року, наданої УФЗБО ГУМВС України в Одеській області, середньоденна заробітна плата Позивача (грошове забезпечення) складає 161, 40 грн. (а.с. 44).

Наказом від 06.07.2016 року № 52 о/с, Позивача було звільнено з 06.11.2015 року, отже з 07.07.20156 року та станом на момент прийняття рішення 20.12.2016 року вимушений прогул складає 167 діб.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком тобто 167 (діб) * 161, 40 (грн.) = 26953 (двадцять шість тисяч девятсот пятдесят три) гривні 80 коп.

Відтак, розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, яке має сплатити на користь ОСОБА_1 відповідач складає 26953 (двадцять шість тисяч девятсот пятдесят три) гривні 80 коп.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 2, 8, 69, 71, 94, 159-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області задовольнити.

Скасувати наказ ГУМВС України в Одеській області від 06.07.2016 року № 52 о/с про звільнення у запас Збройних сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року №114.

Стягнути з Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.07.2016 року по 20.12.2016 року в сумі 26953 (двадцять шість тисяч девятсот пятдесят три) гривні 80 коп.

Допустити негайне виконання постанови в частині стягнення з Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Бутенко А.В.