Постанова № 63546813, 21.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5477/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Біляївського відділення Роздільнянської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась з позовом ОСОБА_1 до Біляївського відділення Роздільнянської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області (далі ДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 року №41939-5.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому на праві власності належить автомобіль BMW Х5, 2014 року випуску.

01.01.2016 набрав чинності Закон України від 24.12.2015 № 909-VI1I «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», зокрема з 01.01.2016 набрали чинності зміни до ст. 267 Кодексу «Транспортний податок». Із набранням чинності вказаних змін до ПК України 01.01.2016 року платниками транспортного податку є власники транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Позивач зазначив, що транспортний податок є місцевим податком та встановленняя місцевих податків віднесено нормами ПК України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень. При цьому відповідно до ст. 12 ПКУ рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно зі ст.3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. таким чином, для того, щоб зміни обєкту транспортного податку були встановлені у 2016 році органи місцевого самоврядування мали прийняти рішення про зміну відповідних елементів транспортного податку, до яких відноситься обєкт оподаткування, до 15.07.2015 року. Однак зміни щодо обєкту оподаткування були внесені Закон України від 24.12.2015 № 909-VI1I, що унеможливлює прийняття органом місцевого самоврядування відповідних змін до обєкту оподаткування до 15.07.2015 року. Таким чином, зміни щодо обєкту оподаткування не можуть бути застосовані у 2016 році.

Принцип стабільності регулюється пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України, має на меті встановлення незмінних умов оподаткування, елементів податків протягом певного часу, згідно з яким, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Позивач зазначив, оскільки її автомобіль не відносився до обєкту оподаткування за правилами діючими до 01.01.2016 року (обєм двигуна становить 2993куб см), а нові не були введені до 15.07.2015 року, їй неправомірно нараховане грошове зобовязання по транспортному податку.

Відповідно до ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить автомобіль марки BMW моделі Х5, 2014 року випуску, об'ємом двигуна 2993куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХХ 177409 (а.с.8). Дата першої реєстрації та дата реєстрації на імя позивача 02.07.2014 року.

ДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №22416-13 від 20.07.2016 року, яким визначило позивачу суму податкового зобовязання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25000,00грн. (а.с.11).

Суд вважає, що вищезазначене податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому суд виходить з наступного.

Транспортний податок, визначення його платників та обєкту оподаткування був введений змінами в ПКУ Законом України від 28.12.2014 року, якій набрав чинності відповідно до п.1 розділу ІІ Прикінцеві положення з 01.01.2015 року.

Статтею ст.8 ПК України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обовязковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПКУ до місцевих податків належить податок на майно.

Пунктом 12.3 ст.12 ПКУ встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів приймають сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Згідно з п.п.12.3.1-12.3.3 п.12.3 ст.12 ПКУ встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні ст.7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору. Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

Підпунктом 12.3.4 п.12.3 ст.12 ПКУ рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

З урахуванням введення (встановлення) транспортного податку Законом України від 28.12.2014 року - з 01.01.2015 року, нараховуватися він може платникам цього податку лише в 2016 бюджетному році.

Податковим кодексом України встановлений принцип стабільності податкового законодавства ( п.п. 4.1.9. п. 4.1. ст. 4), відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки; податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Відповідно до ст.7 ПКУ елементом податку є, зокрема, обєкт оподаткування.

Відповідно до п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є обєктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України в редакції, що діяла до 01.01.2016 року, обєктом оподаткування були легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мали обєм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Дана норма змінена Законом України від 24.12.2015 № 909-VI1I, якій набрав чинність з 01.01.2016 року, та відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПКУ у новій редакції об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Суд вважає, що з урахуванням принципу стабільності податкового законодавства, встановленого ПКУ, транспортний податок у 2016 році повинні платити лише фізичні особи, які були та є платниками вказаного податку, оскільки внесені зміни щодо обєкту оподаткування, як елементу податку відповідно до ст.7 ПКУ, можуть застосовуватися лише у 2017 бюджетному році.

Що стосується позивача ОСОБА_1, то суд вважає, що їй у 2016 році ДПІ не мало законних правових підстав для нарахування транспортного податку, оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХХ 177409 їй на праві власності належить автомобіль марки BMW моделі Х5, 2014 року випуску, об'ємом двигуна 2993куб. см., тобто відповідно до пп. 267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України в редакції, що діяла до 01.01.2016 року, її автомобіль не був обєктом оподаткування (обєктом оподаткування були легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мали обєм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.), та відповідно фізична особа ОСОБА_1 не була платником транспортного податку и не повинна була ним бути у майбутньому у разі не внесення змін в ПКУ щодо обєкту оподаткування транспортним податком. Але у звязку з внесенням змін, які напрали чинності лише з 01.01.2016 року, обєкт оподаткування не став залежати від обєму циліндрів двигуна, критеріями визначення платників податків визначені рік випуску та середньоринкова вартість.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також встановлений Податковим кодексом України принципі стабільності податкового законодавства, суд дійшов до висновку, що позивачу при наявності вказаних нових умов щодо обєкту оподаткування нараховувати транспортний податок контролюючий орган має право лише у новому бюджетному році тобто у 2017 році.

Згідно з ч. 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Судові витрати у сумі 551,20грн. підлягають стягненню на користь позивача

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Біляївського відділення Роздільнянської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Біляївського відділення Роздільнянської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області від 30.06.2016 року №41939-5 на суму 25000,0 гривень за платежем транспортний податок з фізичних осіб.

Стягнути з Роздільнянської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 551,21грн.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.

Суддя Катаєва Е.В.