Постанова № 63546359, 15.12.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2016 р. Справа № 809/1498/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.

За участю секретаря Єлізарової У.Г.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

до відповідача: Приватного підприємства «Техкомплект»

про стягнення податкового боргу в розмірі 1 242 913,86 грн,-

ВСТАНОВИВ:

08.11.2016 Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства ( далі- ПП) «Техкомплект» про стягнення податкового боргу в розмірі 1 242 913,86 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у звязку із несплатою самостійно визначених платником згідно поданих декларацій податкових зобовязань з податку на додану вартість, орендній платі з юридичних осіб, земельному податку, податку на нерухоме майно, штрафних санкцій за порушення платником строків сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість, нарахованих податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 19.04.2016 та пені, в загальному розмірі 1 242 913,86 грн.

Таким чином, податковий борг в загальному розмірі 1 242 913,86 грн підлягає до стягнення з відповідача в судовому порядку, як такий, що не погашений у встановлений строк.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Позов просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Наданим правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

За таких обставин, на підставі приписів ст.128 КАС України суд ухвалив здійснити розгляд даної адміністративної справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши представника позивача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши доказом, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі-ПК України) визначає, що платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38 ПК України).

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковим боргом є сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців приватне підприємство «Техкомплект» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем подано до ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області податкові декларації по податку на додану вартість за січень 2015, червень 2015, липень 2015, серпень 2015, вересень 2015, січень 2016, травень 2016, червень 2016 року відповідно на суму 50605 грн, 26315 грн 103828 грн, 15501 грн, 360 грн, 123545 грн, 583031 грн, 194882 грн. ( арк.. справи 11-21). Таким чином, шляхом подачі вказаних декларацій ПП «Техкомплект» самостійно визначено та узгоджено податкові зобовязання по податку на додану вартість за вищевказані періоди. Як вбачається із норм пункту 56.11 ст.56 ПКУ податкове зобовязання самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Однак, в порушення вимог даної норми Кодексу відповідач у встановлений строк не погасив самостійно визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1 098 067, 00 грн.

В судовому засіданні встановлено, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість, зафіксованої в акті № 1363/12-01/25064780 від 19.04.2016 податковим органом встановлено, що відповідачем порушено терміни сплати самостійно узгодженого грошового зобовязання із податку на додану вартість, визначених п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України. ( арк.справи 26).

На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у м. Івано-Франківську прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19.04.2016, яким ПП «Техкомплект» донараховано 3855,84 грн штрафних санкцій за несвоєчасну сплату самостійно узгодженого платником грошового зобовязання з податку на додану вартість.

У відповідності з пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом у випадку, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію. (п.п.54.3.1 п.54.3 ст.54 ПК України), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Доказів оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення суду не надано, отже, останнє вважається узгодженим.

Підпунктом 14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України плату за землю визначено, як загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно із п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобовязання щодо плати на землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів,що настають за останнім календарним днем податкового ( звітного) періоду.

В судовому засіданні встановлено, що 12.02.2016 відповідачем подано до ДПІ у м. Івано-Франківську податкову декларацію по земельному податку за 2015 рік, згідно якої задекларовано 9873,38 грн. грошового зобовязання по земельному податку за 2015 рік, із щомісячною сплатою 822,78 грн. ( арк. справи 12).

02.02.2016 відповідачем подано до ДПІ у м. Івано-Франківську податкову декларацію із орендної плати за 2015 рік, згідно якої задекларовано 230576,13 грн грошового зобовязання по орендній платі із юридичних осіб за 2015 рік, із щомісячною сплатою 19214,68 грн. ( арк. справи 13).

Однак відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платником не сплачено 134493, 77 грн самостійно узгодженого грошового зобовязання по орендній платі із юридичних осіб та 3646,88 грн- земельного податку .

Згідно поданої до ДПІ у м. Івано-Франківську податкової декларації з податку на нерухоме майно за 2016 рік відповідачем самостійно задекларовано розмір грошового зобовязання з податку на нерухоме майно за 2016 рік в сумі 12778,89 грн. ( арк..справи 11). Однак податкове зобовязання з податку на нерухоме майно в сумі 493, 46 грн платником не сплачене.

Крім того відповідачу у відповідності ст.129 ПК України нараховано 2356,91 грн пені.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає(вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

Так на підставі вищенаведеного, відповідачу було надіслано вимогу про сплату боргу форми «Ю» № 1951-25 від 07.05.2014 на суму 12140,98 грн. Дану вимогу отримано відповідачем, що підтверджується підписом посадової особи підприємства на її корінці ( арк.. справи 9).

Підпунктом 59.5 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання(вручення) податкової вимоги.

Таким чином, до стягнення з Приватного підприємства «Техкомплект» підлягає податковий борг в загальному розмірі 1 242 913,86 грн.( 1 098 067, 00 грн.- самостійно визначених платником податкових зобовязань з податку на додану вартість + 3855,84 грн- штрафних санкцій, донарахованих згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19.04.2016 + 134 493, 77 грн- орендної плати з юридичних осіб + 3646,88 грн- земельного податку + 493,46 грн- податку на нерухоме майно + 2356,91 грн- пені = 1 242 913,86 грн. )

Наявність вказаної суми податкового боргу підтверджується письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема довідкою ДПІ у м. Івано-Франківську від 29.09.2016 . ( арк. справи 10).

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.

Згідно п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.(п.95.2 ст.95 ПК України).

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п.95.4 ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів підставною, а позов таким, що підлягає до задоволення.

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків приватного підприємства "Техкомплект" ( код ЄДРПОУ 25064780) у банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід державного бюджету України 1 242 913 ( один мільйон двісті сорок дві тисячі дев'ятсот тринадцять ) гривень 86 коп. податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:/підпис/ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 20.12.2016 року.