Постанова № 63545782, 20.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 р. Справа № 804/2913/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н. В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будексім-КР» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будексім-КР» звернулось до суду з позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправними дії Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, щодо коригування показників податкової звітності та внесення до службових баз даних автоматизованих інформаційних систем недостовірної податкової інформації, в тому числі, в Автоматизованій інформаційній системі АІС «Податковий блок», ІС «Аудит» та «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість по результатам автоматичного співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, задекларованих позивачем у податковій декларації з ПДВ за вересень, жовтень, листопад а грудень 2014р. даних на підставі Акта перевірки №191/22.02/33453051 від 16.10.2015р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Будексім-КР» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Айденс», ТОВ «Іберція», ТОВ «Компанія «Енергомаш» та ТОВ «Теслабуд», ТОВ «Фреш Продакшин» за період з 01.01.2013 по 31.08.2015» та зобов'язати відповідача поновити в зазначених автоматизованих інформаційних системах показники задекларовані позивачем у податковій декларації з ПДВ за вересень, жовтень, листопад та грудень 2014р.

В обґрунтування адміністративного позову позивач посилається на те, що висновки відповідача викладені в Акті перевірки №191/22.02/33453051 від 16.10.2015р. протиправні, перевірка проведена упереджено, без взяття до уваги наданих під час перевірки документів, відсутні чітко викладені порушення господарських взаємовідносин із контрагентами. На підставі вказаного Акту, відповідачем до інформаційних систем, були внесені коригування. Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними та такими, що порушують права позивача.

Представники позивача у судовому засіданні проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 20.07.2016р. відповідно до ч.6 ст.128 КАС України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Судом встановлено, що з 02.10.2015 р. по 08.10.2015 р. на підставі наказу від 02.10.2015р. №338, направлення від 02.10.2015 р. №315/22.02, відповідно до п.п.20.1.4, п.20.1 ст.20, абз.1,4,5 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, згідно постанови слідчого з ОВС другого відділу КР СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Будексім-КР» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Айденс», ТОВ «Іберція», ТОВ «Компанія «Енергомаш» та ТОВ «Теслабуд», ТОВ «Фреш Продакшин» за період з 01.01.2013 по 31.08.2015» , за результатами якої складено Акт №191/22.02/33453051 від 16.10.2015р.

Згідно з висновками вказаного акту, перевіркою встановлено порушення п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4, 198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме нереальність здійснення господарських операцій, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 576098,41грн. та завищення податкових зобов'язань на суму 576098,41грн.

При отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки відповідно до ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно із приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

При винесенні рішення суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що з 02.10.2015 р. по 08.10.2015 р. на підставі наказу від 02.10.2015р. №338, направлення від 02.10.2015 р. №315/22.02, відповідно до п.п.20.1.4, п.20.1 ст.20, абз.1,4,5 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, згідно постанови слідчого з ОВС другого відділу КР СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Будексім-КР» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Айденс», ТОВ «Іберція», ТОВ «Компанія «Енергомаш» та ТОВ «Теслабуд», ТОВ «Фреш Продакшин» за період з 01.01.2013 по 31.08.2015» , за результатами якої складено Акт №191/22.02/33453051 від 16.10.2015р.

Згідно з висновками вказаного акту, перевіркою встановлено порушення п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4, 198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме нереальність здійснення господарських операцій, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 576098,41грн. та завищення податкових зобов'язань на суму 576098,41грн.

Висновки, викладені у зазначеному акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 10.09.2013 року по справі № 21-237а13 та яка є обов'язковою для всіх судів, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Також, Верховний Суд України уже висловлював свою позицію щодо застосування статей 71, 72, 74 ПК України. Зокрема, у справі № 21-511а14, постанова в якій ухвалена 09 грудня 2014 року, він дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

На підставі аналізу зазначених норм права слід дійти висновку, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України і у постановах від 03 та 04 листопада 2015 року (справи №№ 21-99а15, 21-2261а15 відповідно).

Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є судженням податкового органу, які не породжують правових наслідків для платника податків. Права такого платника можуть бути порушені податковим органом внаслідок прийняття за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Таким чином, наявність відповідної інформації в обумовленому програмному продукті органу податкової служби безпосередньо не створює, не змінює та не припиняє юридичних прав та обов'язків платника податків, тобто не породжує правових наслідків.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки змін до зворотного боку облікової картки платника податків не внесено, рівно як і до системи автоматизованого обліку ПДВ, доступ до якої у будь-який та безперешкодно має платник податків.

Такі дії, по суті, є лише збиранням податкової інформації податковим органом, що фіксується в акті перевірки, який виступає носієм такої інформації.

Частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, частина 1 ст. 71 КАС України, покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, позивачем не доведено суду, які саме його права та охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вчинення відповідачем оскаржуваних дій, оскільки ані внесення відомостей в інформаційна бази, ані складення акту перевірки позивача, як платника податків без винесеного та узгодженого податкового повідомлення-рішення не можуть бути підставами для відповідних донарахувань.

Доводи позивача про ймовірні негативні наслідки, як підстава задоволення позову, не є обґрунтованими, оскільки судовому захисту належать лише порушені права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будексім-КР» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова