Рішення № 63542349, 19.12.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Коротенко Є.В.

Справа № 423/468/16-ц

Провадження № 22ц/782/961/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді Коротенка Є.В.,

суддів: Стахової Н.В., Луганської В.М.

за участю секретаря Козубської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області в м.Сєвєродонецьку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 15 вересня 2016 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором і збитків та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ТОВ «Порше Мобіліті» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором і збитків, в якому зазначило, що 03.07.2012 року між сторонами у справі було укладено Кредитний договір за № 50005097 (далі Кредитний договір), відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 61165 грн. 74 коп., що еквівалентно на дату укладання договору 7555,99 доларів США, строком на 36 місяців зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням - для придбання автомобіля.

Крім того, відповідно до Додаткової угоди № 1 від 21.06.2013 року до зазначеного Кредитного договору відповідачу був наданий додатковий кредит у сумі 15739 грн. 87 коп., що еквівалентно на дату укладання Договору 1926,78 доларів США, з цільовим призначенням - на оплату страхових платежів, згідно із Договором страхування, укладеного на виконання умов Кредитного договору.

Оскільки ОСОБА_2 свої зобовязання за Кредитним договором належним чином не виконувала, позивач просив стягнути з відповідача: заборгованість за Кредитним договором № 50005097 від 03.07.2012 року у сумі 70991 грн. 51 коп., інфляційні втрати у сумі 22695 грн. 21 коп. за весь час прострочення виконання грошового зобовязання та збитки (витрати, повязані зі зверненням до спеціалізованої організації для підготовки процесуальних документів та представництва інтересів позивача в суді) у розмірі 6000 грн.

У травні 2016 року ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової допомоги, звернулася до суду з зустрічним позовом до ТОВ «Порше Мобіліті» про захист прав споживачів та, вважаючи умови даного кредитного договору щодо нарахування платежів за кредитом у доларах США та проведення розрахунку погашення кредиту на основі обмінного курсу валюти незаконними, просила:

-визнати недійсним кредитний договір № 50005097, укладений між сторонами 03.07.2012 року,в частиніобов'язку ОСОБА_2 здійснювати платежі на його виконання у сумі, розрахованій за відповідним обмінним курсом гривні, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту, відповідно до статті 1.3 Загальних умов кредитування, які є додатком до цього договору;

-визнати недійсними пункти 1.3, 1.3.1, 1.3.2, 2.4 Загальних умов кредитування, які є додатком до цього договору;

-визнати недійсним Графік погашення кредиту за Кредитним договором № 50005097.

Рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 15.09.2016 року у задоволенні позову ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2про стягнення заборгованості та збитків було відмовлено .

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ТОВ «Порше Мобіліті» про захист прав споживача було задоволено. Суд вирішив:

- визнати недійсним кредитний договір № 50005097, укладений 03.07.2012 року між ОСОБА_2 і ТОВ «Порше Мобіліті»,в частиніобов'язку ОСОБА_2 здійснювати платежі на його виконання у сумі, розрахованій за відповідним обмінним курсом гривні, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту, відповідно до статті 1.3 Загальних умов кредитування, які є додатком до цього договору;

- визнати недійсними пункти 1.3, 1.3.1, 1.3.2 Загальних умов кредитування, які є додатком до кредитного договору № 50005097, укладеного 03.07.2012 року між ОСОБА_2 і ТОВ «Порше Мобіліті»;

- визнати недійсним пункт 2.4 Загальних умов кредитування, які є додатком до кредитного договору № 50005097, укладеного 03.07.2012 року між ОСОБА_2 і ТОВ «Порше Мобіліті», в частині нарахування процентів за користування кредитом на еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою, відповідно до графіка повернення кредиту;

- визнати недійсним Графік погашення кредиту за Кредитним договором №50005097, укладений 03.07.2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Порше Мобіліті";

- стягнути з ТОВ «Порше Мобіліті» на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати в розмірі 2200 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ТОВ "Порше Мобіліті" звернулось до суду з апеляційною скаргою на нього, вважає рішення незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просило зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором і збитків задовольнити повністю, а у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ «Порше Мобіліті» про захист прав споживачів відмовити.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає апеляційну скаргу ТОВ «Порше Мобіліті» такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При апеляційному розгляді вказаної цивільної справи колегія суддів приймає до уваги положення ч.1 ст.303 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.214 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2 до ТОВ «Порше Мобіліті» про захист прав споживачів, суд виходив із того, що визначення валюти договору та платежу за зобов'язаннями у прив'язці до іноземної валюти, а саме - до долара США, є порушенням положень ст.533 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та прав споживача, передбачених ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»на отриманнякредиту в національній валюті.

Проте погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з вимогами ч.1 ст.1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Судами встановлено, що 03 липня 2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 50005097, за умовами якого (з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 21.06.2013 року) позивач отримав кредит на придбання автомобіля в розмірі 61165 грн. 74 коп., що еквівалентно 7555,99 доларам США, та додатковий кредит у розмірі 15739 грн. 87 коп., що еквівалентно 1926,78 доларам США, строком на 36 місяців зі сплатою процентів за користування кредитними коштами (том 1, а.с.8-23).

У забезпечення цього договору між сторонами 14 липня 2012 року було укладено договір застави транспортного засобу «VOLKSWAGEN POLO», реєстраційний державний номер НОМЕР_1 (том 1, а.с.24-29).

Пунктом 1.3.1 Загальних умов кредитування (Додаток до Кредитного договору) передбачено, що розмір платежів, що підлягають сплаті Позичальником у повернення кредиту визначено у гривні на день укладання Кредитного договору у Графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною Кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі у повернення кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні, при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу Банку, зазначеного у Кредитному договорі. Позитивне або від'ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни обмінного курсу іноземної валюти на момент виставлення рахунку та обмінного курсу, який діяв на день укладання Кредитного договору, по відношенню до основної суми боргу та процентів, вказаних у Графіку погашення кредиту, враховується як коригування суми процентів, що підлягає сплаті відповідно до умов цього Кредитного договору.

Якщо в період між датою виставлення рахунку та датою отримання суми, еквівалентної тій, що зазначена в такому рахунку, обмінний курс, який був використаний компанією, збільшиться більше ніж на 2 %, різниця, що виникла внаслідок такого збільшення, виплачується позичальником.

Пунктом 2.4 Загальних умов кредитування передбачено, що нарахування процентів відбувається щомісячно, 15 числа поточного місяця. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються за методом «30/360», відповідно до графіка погашення кредиту. Проценти нараховуються на еквівалент суми кредиту в іноземній валюті, яка залишається неповернутою, відповідно до графіка погашення кредиту.

Відповідно до п. 2.5. Загальних умов кредитування, термін сплати процентів: одночасно із поверненням чергового платежу в терміни та в сумі відповідно до Графіка погашення кредиту, за винятком випадків, у яких цими Загальними умовами кредитування передбачено інші строки сплати процентів.

Виходячи з наведених розрахунків, які зазначені у Графіку погашення кредиту, усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовується до еквіваленту суми кредиту в доларах США, відповідно до ст. 1.3. Загальних умов кредитування, із зазначенням у графіку еквіваленту щомісячного платежу в доларах США.

Згідно зі ст.526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За правилами ст.192 ЦК Українизаконним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ч.ч.1, 3 ст.533 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.533 ЦК України, якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду України у справі № 6-79цс14 від 02.07.2014 року, згідно з ч. 1 ст.533 ЦК Українигрошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Разом із тим ч.2ст.533 ЦК Українидопускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Отже визначення в договорі еквіваленту зобов'язання в іноземній валюті відповідає вимогамст.533 ЦК України. При цьому сплата за таким зобов'язанням має здійснюватися в гривні за відповідним обмінним курсом, що застосовується до еквіваленту суми кредиту в доларах США.

При цьому, виходячи із загальних умов укладеного між сторонами судового спору Кредитного договору № 50005097 від 03.07.2012 року, сторонами досягнуто домовленості щодо істотних умов договору даного виду, серед іншого, договір містить положення про сплату усіх платежів за кредитним договором у гривнях з перерахунком за відповідним обмінним курсом, що застосовується до еквіваленту суми кредиту в доларах США, визначених у Графіку погашення кредиту.

Крім того, відповідно до п. 9.5 Загальних умов кредитування, що є невід'ємною частиною Кредитного договору, позивач своїм підписом підтвердив, що відповідач належним чином ознайомив його, зокрема, з інформацією, передбаченою ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», з правилами надання фінансових послуг (кредитів), затверджених компанією.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов неправильного та необґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до ТОВ «Порше Мобіліті» про захист прав споживачів, оскільки істотна зміна становища щодо виконання боргових зобов'язань за кредитним договором внаслідок підвищення курсу іноземної валюти та ріст суми боргу, яку необхідно сплачувати, не є підставою для скасування оспорюваних умов кредитного договору. Крім того, положення чинного законодавства, хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення розрахунків за зобов'язанням, визначеним грошовим еквівалентом в іноземній валюті.

При цьому колегія суддів Апеляційного суду Луганської області приймає до уваги акт № 220/15-4 ФП від 06.12.2013 року планової виїзної комплексної перевірки ТОВ «Порше Мобіліті» Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, з питань дотримання вимог чинного законодавства у сфері фінансових послуг за період з 30.09.2010 року по 30.09.2013 року. Перевіркою встановлено відповідність укладених ТОВ «Порше Мобіліті» кредитних договорів вимогам чинного законодавства (а.с.208), за вказаний період діяльності порушень з питань надання установою фінансових послуг не виявлено (а.с.209).

Крім того, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції належним чином не прийняв до уваги, що в матеріалах справи міститься розрахунок існуючої заборгованості ОСОБА_2 за Кредитним договором № 50005097 від 03.07.2012 року, а також позивачем за первісним позовом надано достатньо належних та допустимих доказів на його обгрунтування.

Оскільки відповідач, починаючи з березня 2014 року, став порушувати свої зобов`язання щодо термінів сплати щомісячних платежів за зазначеним кредитним договором, а з липня 2014 року взагалі припинив виконувати свої обовязки за кредитним договором, у нього станом на 26.01.2016 року виникла заборгованістьза кредитним договором у сумі 70991 грн. 51 коп., яка підлягає стягненню з ОСОБА_2

При цьому колегія суддів приймає до уваги, що у повній відповідності до п.1.3.1. Загальних умов кредитування (Додатку до Кредитного договору) фінансова установа ТОВ «Порше Мобіліті» щомісячно складала рахунки із зазначенням сум чергових платежів, які підлягали сплаті ОСОБА_2 (а.с.30-42).

У відповідності до положень ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки боржник прострочив виконання свого грошового зобов'язання за Кредитним договором № 50005097 від 03.07.2012 року, стягненню з нього на користь ТОВ «Порше Мобіліті» підлягає сума втрат від інфляційних процесів (інфляційні втрати за весь час прострочення виконання грошового зобовязання) у сумі 22695 грн. 21 коп. (станом на 26.01.2016 року).

При цьому колегія суддів погоджується з розрахунком вказаної суми, здійсненним позивачем за первісним позовом, вважає його обгрунтованим та складеним у повній відповідності до діючого законодавства.

Разом із тим колегія суддів вважає, що заявлені ТОВ «Порше Мобіліті» позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 6000 грн., завданих позивачеві у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за кредитним договором, задоволенню не підлягають. До зазначених збитків позивач просив віднести витрати, які він поніс за Договором про надання юридично-консультаційних послуг № 24/2010 від 15.10.2010 року (та Додатковими угодами до нього), що був укладений між ТОВ «Юридична фірма Вернер і Партнери» та ТОВ «Порше Мобіліті».

Згідно з частиною 2 статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Витрати по оплаті юридичних послуг не відносяться до збитків у розумінні статті 22 ЦК України, а є витратами на правову допомогу, що відносяться до судових витрат (ст.79, 84 ЦПК України). При наданні належних доказів та розрахунків такі витрати можуть підлягати розподілу у порядку, встановленому ст.88 ЦПК України.

Відповідних розрахунків на обгрунтування розміру витрат на правову допомогу (з урахуванням положень Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року

N 4191-VI, постанови КабінетуМіністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави") ТОВ «Порше Мобіліті» суду не надало.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, а відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З огляду на наведені обставини, а також з урахуванням положень п.п.3-4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 15.09.2016 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором і збитків задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за Кредитним договором № 50005097 від 03.07.2012 року у сумі 70991 грн. 51 коп. та інфляційні втрати у сумі 22695 грн. 21 коп. за весь час прострочення виконання грошового зобовязання. У задоволенні інших позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 та у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ «Порше Мобіліті» про захист прав споживачів відмовити.

Також, у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» на відшкодування судових витрат 2951 грн. 36 коп. - суму сплаченого судового збору при поданні позовної заяви та апеляційної скарги (том 1, а.с.69, 73; том 2, а.с.84, 138), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 303, 307, 309, 314,316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» задовольнити частково.

Рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 15 вересня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором і збитків задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» заборгованість за Кредитним договором № 50005097 від 03.07.2012 року у сумі 70991 грн. 51 коп. та інфляційні втрати у сумі 22695 грн. 21 коп. за весь час прострочення виконання грошового зобовязання.

У задоволенні інших позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 та у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про захист прав споживачів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на відшкодування судових витрат 2951 грн. 36 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його оголошення, однак його може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: