Ухвала суду № 63541270, 21.12.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

1-КП/415/423/16

415/3122/16-к

УХВАЛА

Іменем України

"21" грудня 2016 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

за участю: секретаря Зайченко І.А.

прокурора Сичова В.М.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченогоОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не інваліда, не працюючого, раніше судимого: 18 червня 2004 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.ст. 190 ч.1, 309 ч.2, 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки; 02 лютого 2005 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.ст. 186 ч.3, 71 КК України до 4років 1 місяця позбавлення волі; 30 грудня 2005 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.ст. 384 ч. 2, 70 ч.4 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі; 5 червня 2006 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 229-6 ч.1 КК України 1960 року до 1 року позбавлення волі, згідно зі ст.70 ч.4 КК України з урахуванням вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 30 грудня 2005 року, остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі; 7 травня 2009 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 21 березня 2012 року з Брянківської ВК Луганської області № 11 відповідно постанови Брянківського міського суду Луганської області від 21 березня 2012 року згідно ст.82 КК України з заміною на виправні роботи, на невідбутий термін 10 місяців 23 дні з відрахуванням 10% від суми заробітку в дохід держави, звільнений 05 квітня 2013 року за відбуттям строку покарання; 17 грудня 2013 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 125 ч.1 КК України до 120 годин громадських робіт; 07 жовтня 2014 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.389 ч.2 КК України до 1 року обмеження волі, згідно ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком суду від 17 грудня 2013 року та остаточно призначено 1 рік 5 днів обмеження волі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016130240001243 від 17.05.2016 року у відношенні ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

У відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді від 18.05.2016 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою Лисичанського міського суду від 14.07.2016 року було змінено на домашній арешт.

Строк дії ухвали Лисичанського міського суду від 07.11.2016 року про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту спливає 07.01.2017 року, у звязку з чим, прокурор Сичов В.М. звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні ОСОБА_2, в обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за який, згідно санкції статті, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не змінились, а ризики не зменшились, наявність ризиків, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а саме на ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є його знайомими та вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, вагомість наявних доказів про вчинення злочину, а також те, що ОСОБА_2 не працює, постійного джерела доходів не має, не навчається, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за вчинення злочинів, судимості за які не зняті та непогашені в установленому законом порядку, знов обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину. Враховуючи що строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту застосований до обвинуваченого спливає, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2 триває, просив суд продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту на 2 місяці та покласти на обвинуваченого наступні обовязки: 1) прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження, за першою вимогою; 2) не відлучатися із міста Лисичанська Луганської області без дозволу суду.

Потерпілий ОСОБА_1 щодо клопотання прокурора посилався на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_3 також посилався на розсуд суду з приводу клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у відношенні його підзахисного.

Обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора Сичова В.М. про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно пункту 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховування від органів досудового розслідування та суду; 3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобовязує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обовязків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України обовязки, передбачені частиною пятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який відповідно до санкції статті карається позбавленням волі від 5 до 8 років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

При вирішенні питання доцільності продовження строку домашнього арешту відносно обвинуваченого суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема наявність ризиків, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка, а саме на ОСОБА_6, який є його знайомим та вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватою у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, а також те, що ОСОБА_2 не працює, постійного джерела доходів не має, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини, судимості за які не зняті та непогашені в установленому законом порядку, знов обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину, небезпечного для життя та здоровя, що згідно з Конституцією України визнається найвищою соціальною цінністю. Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також відсутність підстав для зміни або скасування запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту в межах строків, встановлених ст. 194 КПК України та зобовязати останнього відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України 1) прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження, за першою вимогою; 2) не відлучатися із міста Лисичанська Луганської області без дозволу суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 177, 178, 181,194, 331, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити строк домашнього арешту ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України на 2 місяці, тобто по 21 лютого 2017 року включно, який полягає в забороні обвинуваченому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, в період часу з 20.00. до 06.00.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобовязати обвинуваченого ОСОБА_2

1) прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження, за першою вимогою;

2) не відлучатися із міста Лисичанська Луганської області без дозволу суду.

Роз'яснити обвинуваченому, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу та покладених на обвинуваченого обовязків діє до 21 лютого 2017 року включно.

Копію ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту вручити прокурору, обвинуваченому та направити для виконання Лисичанському ВП ГУНП в Луганській області для здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_2 під час дії відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М.М. Старікова