Рішення № 63541072, 13.12.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2555/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Єгорова С. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

13.12.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Єгорової С.М.,

суддів:Письменного О.А., Франко В.А.

із секретарем Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Н» на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2016 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Н», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - відділ Держгеокадастру в Олександрівському районі Кіровоградської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,-

УСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому ставила питання про визнання недійсним договору оренди землі № 247 від 03 грудня 2007 року, укладеного між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Н», щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3520586000:02:000:0378.

Посилалась на те, що у грудні 2007 року між нею та відповідачем укладено договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_2 надала ТОВ «Агроконтракт-Н» в оренду земельну ділянку № 378, загальною площею 5,83 га, розташовану на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, що належить їй на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія РЗ № 437156 (кадастровий номер земельної ділянки 3520586000:02:000:0378) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено строком на 10 років, дія договору закінчується 03 грудня 2017 року.

Наприкінці весни ОСОБА_2 повідомила ТОВ «Агроконтракт-Н», що не бажає продовжувати договірні відносини та має намір повернути земельну ділянку після того, як останній збере урожай у 2017 році. Однак представник відповідача зазначив, що це неможливо, оскільки відповідно до умов договору його дія закінчується в 2020 році.

Оскільки копії договору після державної реєстрації товариством надано не було, на її запит до відділу Держгеокадастру в Олександрівському районі вона отримала копію договору, в якому істотні умови не відповідали тим, з приводу яких між ними було досягнуто згоди. А саме пункт 9 договору викладено в іншій редакції замість «договір укладено на 10 (десять) років. Дія договору закінчується 3 грудня 2017 року» зазначено «Договір укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації. Після закінчення строку дії договору, Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію». Посилаючись на ці обставини, позивач просила визнати недійсним вказаний договір оренди землі.

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2016 року позов задоволено. Визнано недійсним договір № 247 оренди земельної ділянки від 03 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Агроконтракт-Н», зареєстрований у Олександрівському офісі КРФ "ЦДЗК" за № 041037900190 від 15 грудня 2010 року.

В апеляційній скарзі ТОВ «Агроконтракт-Н» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про те, що позивачем не був пропущений строк позовної давності, а також вважає необґрунтованим висновок суду про відсутність вільного волевиявлення позивача на момент укладання договору.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ТОВ «Агроконтакт-Н», ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника ОСОБА_2, ОСОБА_4, який заперечував проти цих доводів скарги, погоджуючись з рішенням суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, встановлених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Визнаючи недійсним укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що після підписання оспорюваного договору відповідач замінив його перший аркуш без повідомлення та згоди позивача, чим було порушено право позивача як власника земельної ділянки щодо вільного розпорядження нею.

Судом установлено, що позивач є власником земельної ділянки, кадастровий № 3520586000:02:000:0378, площею 5,83 га, розташованої на території Родниківської сільської ради Олександрівського району, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ № 437156 від 25.05.2003 року (а.с.8).

03.12.2007 року між сторонами у справі укладено договір № 247 оренди земельної ділянки, зареєстрований у Олександрівському офісі КРФ ДП «ЦДЗК» за № 041037900190 від 15.12.2010 року (а.с.6-7,62-63).

За умовами пунктів 9, 43 вказаного договору передбачено, що цей договір оренди укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації після підписання сторонами.

На звороті 1-го аркуша спірного договору внизу надруковано текст з інформацією щодо його виготовлення - «Друк «Імекс-ЛТД», м. Кіровоград , вул. Декабристів,29, тел.(0522)32-17-05,22-79-30 ЗН 6331-09» .

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 03.12.2007 року

орендодавець передає, а керівник ТОВ «Агроконтракт-Н» приймає земельну ділянку,

розташовану на території Родниківської сільської ради, терміном на 10 років для ведення

товарного сільськогосподарського виробництва на підставі договору оренди № 247 від 03.12.2007 року. ( а.с.зворот 7, 63).

При візуальному огляді оригіналу договору та акту вбачається, що рукописний текст заповнений різним почерком та кольором пасти.

Згідно довідок ТОВ «Імекс-ЛТД», заказу - наряду №ЗН-0006331 від 09.12.2009 року заказ-наряд № 6331-09, який був сформований 09.12.2009 року (через дефіс в номері ЗН вказуються останні цифри року), на замовлення ТОВ «Агроконтракт-Н» було віддруковано бланк А4 формату, накладом 1500 екземплярів з двостороннім друком з використанням оперативного друкарського японського обладнання торгової марки КІЗО, на газетному папері. При оформленні в програмі 1-С менеджер помилково оформила заказ-наряд не на ТОВ «Імекс-ЛТД», а на СПД- ФО ОСОБА_5, який є засновником даного підприємства (а.с.73- 75).

Згідно витягу з ЄДРПОУ товариство з обмеженою відповідальністю «Імекс-

ЛТД» є юридичною особою; розташоване в м. Кіровограді по вул. Декабристів, 29; засновники та бенефіціарні власники - ОСОБА_6 та ОСОБА_5; види діяльності - поліграфічні послуги (а.с.76-78).

Адреса ТОВ «Імекс-ЛТД» співпадає у договорі оренди землі, довідках ТОВ «Імекс-ЛТД» і витягу з ЄДРПОУ відносно вказаної юридичної особи - м. Кіровоград, вул. Декабристів, 29.

Код ЄДРПОУ співпадає у довідках ТОВ «Імекса ЛТД» та витягу з ЄДРПОУ відносно вказаної юридичної особи - № 13768524.

Суд першої інстанціївважав встановленим, що роздруківка першого аркушу оспорюваного договору здійснювалася саме ТОВ «Імекс ЛТД» з адресою: м. Кіровоград, вул. Декабристів,29, що було підтверджено у судовому засіданні.

Відповідно до висновку експерта № 1432 судово-технічної експертизи документіввід 08.09.2016 року у договорі № 247 оренди земельної ділянки від 03.12.2007 року, укладеному між ОСОБА_2 та ТОВ «Агроконтракт-Н», зареєстрованому у Олександрівському офісі КРФ ДП «ЦДЗК» за № 041037900190 від 15.12.2010 року, замінювався 1-й аркуш, після чого аркуші прошивались стрічкою білого кольору й скріплювалися паперовою біркою з друкованим текстом «прошнуровано і закріплено печаткою листів» з відтиском круглої печатки ТОВ «АГРОКОНТРАКТ-Н» та підписом.

Згідно частини 3 статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обовязки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність вільного волевиявлення позивача на укладення договору на вказаних у ньому умовах та невідповідність його внутрішній волі посилаючись на ч. 1 статті 202, ч. 3 статті 203 ЦК України. Правочин який має дефект волі і волевиявлення його учасника, порушує субєктивні права останнього(право власності , право свободи договору, а тому порушене право підлягає захисту у спосіб, вказаний у статтях 215, 216 ЦК України.

Колегія суддів не може в повному обсязі погодитись з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на якісторони посилаються,як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказамиякі були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 215 ЦПК України в рішенні судуповинно бути зазначено на підставі яких доказів таз яких мотивів суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним нормам права.

Відповідно до статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних, свобод чи інтересів. У випадках встановлених законом, до суду можуть звертатись органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено відсутність її волевиявлення щодо умов, зазначених у п. 9 спірного договору про те, що договір укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, які б спростували зазначений висновок, не знайшли свого підтвердження.

Проте, суд першої інстанції помилково визнав недійсним спірний договір оренди землі в повному обсязі.

З позовної заяви вбачається, що позивач оспорює тільки пункт 9 договору в частині де зазначено, що договір укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації. Інші умови договору були узгоджені сторонами, їх викладення відповідає волевиявленню ОСОБА_2 і не порушує її права, що визнав у судовому засіданні представник позивача.

З матеріалів справи вбачаться, що 03.12.2007 року між між сторонами укладено договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_2 надала, а ТОВ «Агроконтракт-Н» прийняв в оренду земельну ділянку № 247 загальною площею 5,83 га, розташовану на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, яка належить її на праві власності на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія РЗ № 437156 (кадастровий номер земельної ділянки 3520586000:02:000:0378) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено строком на 10 років. В той же день було підписано акт приймання передачі спірної земельної ділянки. Договір зареєстрований у Олександрівському офісі КРФ ДП «ЦДЗК» за № 041037900190 від 15.12.2010 року (а.с.6-7, 62-63)

Сторони дійшли згоди про те, що договір укладається строком на 10 років.

Доводи відповідача про те, що при укладенні спірного договору сторони узгодили і визначили, що строк його дії договору починається з моменту його державної реєстрації не ґрунтуються на доказах, оскільки встановлено, що перший аркуш договору замінено, зокрема, що рукописна дата укладення договору - 3 грудня 2007 року не відповідає, надрукованим у нижній частині зворотної сторони першого аркушу (бланку) договору, вихідним типографським даним, в яких зазначений рік виготовлення бланку-2009.

Крім того, відповідач, здійснивши державну реєстрацію спірного договору 15.12.2010 року, фактично збільшив на свою користь термін дії договору до 13 років, що не відповідає домовленості сторін щодо терміну оренди тривалістю 10 років.

Вказане, з урахуванням висновку судово-технічної експертизи документіввід 08.09.2016 року, може свідчити про те, що у період з 03.12.2007 року і до 15.12.2010 року були внесені певнізміни до тексту оспорюваного договору оренди землі без погодження з позивачем, в тому числі щодо спірної умови - початку перебігу строку дії договору.

Тобто посилання позивача про відсутність її волевиявленняна укладення договору саме на умовах, що строк дії договору починається з дати його державної реєстрації, знайшли своє підтвердження.

Безпідставними є доводи відповідача щодо спливу строку позовної давності, який ним обчислений від дати державної реєстрації договору - 15.12.2010 року.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.. 261 ЦК України).

У правовій позиції Верховного Суду України , викладеній у постанові від 10 червня 2015 року у справі №6-267цс15, яка в силу положень статті 360 -7 ЦПК України є обовязковою для застосування всіма судами України, зазначено, що для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як обєктивні (сам факт порушення права), так і субєктивні (особа дізналась або повинна була дізнатись про це порушення) моменти.

З матеріалів справи вбачається, що позивач про умови договору, в тому числі оспорювані нею, які викладені в п. 9 договору оренди землі № 247 від 03.12.2007 року, дізналася тільки після отримання копії примірника договору оренди у відділі Держгеокадастру України в Олександрівському районі Кіровоградської області у червні 2016 року.

Зазначені обставини відповідачем не спростовані, оскільки не підтверджено належними доказами факту отримання орендодавцем примірника договору оренди раніше.

Відповідно, враховуючи вимоги ст.ст. 256, ч.1 ст. 261 ЦУ України, позивачем не пропущено строк звернення до суду із зазначеним позовом.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовОСОБА_2 до ТОВ «Агроконтракт-Н» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки підлягає частковому задоволенню.

Оспорюваний позивачем договір оренди земельної ділянки № 247 від 03.12.2007 року, укладений міжОСОБА_2 та ТОВ «Агроконтракт-Н», зареєстрований у Олександрівському офісі КРФ ДП «ЦДЗК» за № 041037900190 від 15.12.2010 року, підлягає визнанню частково недійсним з підстав відсутності волевиявлення орендодавця на викладення в пункті 9 умов щодо строку дії договору, «починаючи з дати його державної реєстрації».

Обставини, про які зазначив суд першої інстанції, щодо відсутності волевиявлення позивача на укладення спірного договору, що стали підставами для визнання його недійсним в повному обсязі, не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, та спростовуються представниками сторін, які зазначили про узгодження сторонами всіх інших істотних умов договору.

Крім того, згідно ч. 1 ст.19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

За змістом ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Частиною першою ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

ОСОБА_1, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Разом з тим, цивільні права та обовязки на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Зазначене свідчить про те, що строк дії договору настає з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов договору та його підписання, а не з моменту його державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 19.02.2014 року в справі №6-162ц13.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову та визнання недійсним п. 9 договору оренди земельної ділянки № 247 від 03 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт - Н», зареєстрованого у Олександрівському офісі КРФ ДП «ЦДЗК» за №041037900190 від 15.12.2010 року, в частині «починаючи з дати його державної реєстрації».

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України в порядку розподілу судових витрат підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Агроконтракт - Н» понесені ідокументально підтверджені ним судові витрати в сумі 606 грн. 32 коп.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт - Н» задовольнити частково.

Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2016 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Н», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - відділ Держгеокадастру в Олександрівському районі Кіровоградської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним задовольнити частково.

Визнати недійсним п. 9 договору оренди земельної ділянки № 247 від 03 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт - Н», зареєстрованого у Олександрівському офісі КРФ ДП «ЦДЗК» за №041037900190 від 15.12.2010 року, в частині «починаючи з дати його державної реєстрації».

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт - Н» судові витрати в сумі 606 грн. 32 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з наступного дня.

Головуючий суддя:

Судді: