Рішення № 63540837, 30.11.2016, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/6345/16-ц

Провадження №2/405/1299/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого - судді Іванової Л.А.

при секретарі - Шумейко Ю.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

та представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, яким просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем ОСОБА_2, зареєстрований 17 квітня 2013 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис за № 176, визначити місце проживання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею (ОСОБА_1) за адресою: АДРЕСА_1, стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки всіх видів доходів (заробітку), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення сином повноліття.

В обґрунтування позову зазначила, що 17 квітня 2013 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, про що в книзі реєстрації актів громадянського стану зроблено актовий запис за № 176, від шлюбу мають малолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, зазначила, що протягом останніх двох років сімейне життя між нею та відповідачем поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, так як кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю, відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, такими як повага до дружини, піклування про створення в сім'ї доброзичливої морально-психологічної атмосфери, з ініціативи відповідача між ними постійно виникають сварки, що впливає на її (позивача) психічний стан та кожного разу спричиняє їй душевні страждання. Крім того, зазначила, що відповідач іноді припускається до аморальних вчинків, має схильність до вживання спиртних напоїв та, будучи у нетверезому стані, допускає фізичні образи. Вказала, що ведення спільного господарствата проживання з відповідачем припинені. Вважає, що примирення між ними неможливе та подальше спільне життя, як подружжя та збереження шлюбу суперечить її інтересам.

Окрім того, позивач зазначила, що вона, як мати їх спільної з відповідачем дитини, усвідомлюючи свою особисту відповідальність за виховання та піклування про доньку, створення для неї належних соціально-побутових умов проживання, збереження психічного та фізичного здоров'я, духовного та розумового розвитку, вважає за необхідним визначити місце проживання дитини разом із нею, в будинку за адресою м.Кіровоград, вул.Лахмана, 50, який належить на праві власності її батькам та в яких вона є єдиною донькою, зазначила, що вона слідкує за станом здоров'я сина, його розвитком, виховує та піклується про нього, з дитиною у неї психологічний контакт та прив'язаність один до одного, при цьому, також вказала, що проживання дитини з одним з батьків не звільняє обох батьків від права спілкування з дитиною та обов'язку виховувати дитину, піклуватися про неї та матеріально її забезпечувати, у зв'язку з чим, та враховуючи ту обставину, що відповідач останнім часом не надавав матеріальної допомоги на потреби сім'ї, в тому числі на утримання дитини, є необхідним стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання сина в судовому порядку.

Окрім того, позивачем ОСОБА_1 було подане клопотання за вх. № 28593 від 02.11.2016 року про зміну позовних вимог в частині визначення розміру аліментів, за яким позивач ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн. з урахуванням індексації, до досягнення сином повноліття, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач ОСОБА_1 під час судового розгляду справи в порядку ст.ст.27, 31 ЦПК України уточнила позовні вимоги в частині стягнення аліментів з відповідача, та просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на свою користь на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів (заробітку) відповідача, але не менше, ніж 30% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду, і до досягнення сином повноліття. З урахуванням уточнених позовних вимог позивач позовні вимоги про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та про стягнення аліментів в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу (заробітку) підтримала, посилаючись на підстави, викладені в позові, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 під час судового розгляду справи позовні вимоги про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дитини з позивачем визнав, не заперечував щодо їх задоволення, крім того, з урахуванням уточнених позивачем позовних вимог в частині стягнення аліментів з визначенням позивачем розміру аліментів, шо становить 1/3 частину всіх видів його доходів (заробітку), але не менше, ніж 30% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду, і до досягнення сином повноліття, не заперечував щодо задоволення позовних вимог і в частині стягнення аліментів на утримання дитини.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування виконавчого комітету Кіровоградської міської ради в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду справи, причини не явки суду не відомі, заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

Заслухавши пояснення сторін, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, та надавши їм правову оцінку, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, який регулює сімейні правовідносини та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони зареєстрували шлюб 17 квітня 2013 року уЦентральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, про щоскладено відповідний актовий запис за №176, та 05 липня 2016 року повторновидано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3, шлюбно-сімейні стосунки не підтримують, намірів відновлювати їх не мають.

Також судом встановлено, що від шлюбу сторони мають малолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що складено відповідний актовий запис № 1450, про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_4, видане повторно 05 липня 2016 року Кіровоградським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Батьками дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в свідоцтві про народження зазначені в графі «мати» - ОСОБА_1, в графі «батько» - ОСОБА_2.

За вказаних вище обставин та підстав позову, зазначених позивачем причин для розірвання шлюбу, серед яких позивач зазначила протилежність поглядів на шлюб та сім'ю, нехтування відповідачем сімейними цінностями, втрату почуття любові та поваги один до одного, що призвело до фактичного припинення між сторонами шлюбних відносин, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя, збереження шлюбу сторін суперечить інтересам подружжя.

Відповідно до ч.2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За викладених обставин, враховуючи фактичні взаємини подружжя, припинення сторонами шлюбно-сімейних відносин, дійсні причини пред'явлення позову про розірвання шлюбу, волевиявлення позивача, а також відповідача, припинити шлюбні відносини, враховуючи також ту обставину, що рішення позивача про розірвання шлюбу та пред'явлення з цього приводу позову до суду прийнято з усвідомленням нею його наслідків, виходячи при цьому також з відсутності у взаєминах сторін морально-правової основи шлюбу, до якої належать почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги, взаєморозуміння, підтримки та піклування, суд дійшов висновку про те, що шлюб між сторонами носить суто формальний характер, подальше спільне життя і збереження шлюбу та шлюбно-сімейних відносин суперечить інтересам подружжя, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті права сторін, а також права їх малолітньої дитини, в зв'язку з чим позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 5 СК України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в сімейне життя, крім випадків встановлених Конституцією України.

Судом також встановлено, що батьки малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, після фактичного припинення шлюбних відносин, проживають окремо, у зв'язку з чим, позивач вважає за необхідним при розірванні шлюбу з відповідачем, визначити місце проживання малолітнього сина разом з нею, мотивуючи тим, що вона спроможна забезпечити сина всім необхідним, крім того, вона слідкує за станом здоров'я дитини, її розвитком, виховує та піклується про дитину, з якою у неї (позивача) психологічний контакт, прив'язаність один до одного, окрім того, з огляду на досвід, який є в суспільстві, проживання дитини саме з матір'ю є для дитини більш прийнятним, так як у матері більше емоційно-вольової мотивації можливостей та часу приділяти увагу дитині.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу.

Частина 1 ст.29 ЦК України визначає, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

При вирішенні спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення (п. 2 ч.1 ст. 161 СК України).

Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно; той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею; той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Принцип 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір'ю лише у винятковій ситуації не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст. 141 СК України, так зі змісту Конвенції про права дитини.

З огляду на викладене вище, виходячи виключно з інтересів малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є особистістю, та після припинення батьками дитини спільного проживання проживає окремо від батька ОСОБА_2 разом з матір'ю ОСОБА_1, яка має постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1, та якою створені відповідні умови для виховання, розвитку та проживання дитини, працевлаштована в ТОВ «Гала Блейд» на посаді менеджера із збуту з 15.08.2016 року, дитина ОСОБА_1 Данііл відвідує дошкільний навчальний заклад №60 «Ягідка», питаннями виховання та оплати за дитячий садок займається переважно мати (довідка ДНЗ №60 «Ягідка» від 11.07.2016 року №66), при цьому, зважаючи на відсутність доказів щодо несумлінного ставлення матері до своїх обов'язків з виховання дитини, та з урахуванням позиції відповідача, суд дійшов до висновку, що при розірванні між сторонами шлюбу проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір'ю ОСОБА_1 на теперішній час відповідає потребам та інтересам дитини, в зв'язку з чим позов позивача в частині визначення місця проживання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір`ю ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Проживання дитини з одним з батьків не звільняє обох батьків від права спілкування з дитиною та обов'язку виховувати дитину, піклуватися про неї та матеріально її забезпечувати.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, причому відповідно до ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідноіз ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Більш того, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу, за якою розмір аліментів визначається у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, при цьому припинення фактичних шлюбних відносин між батьками, а так само проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від виконання обов'язків щодо дитини, приймаючи до уваги, що дитина знаходиться на утриманні позивача, при цьому, судом під час розгляду справи не встановлено наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних осіб, батьків, виконавчих листів, за якими б проводилися стягнення, інших аліментних зобов'язань, не можливості сплачувати аліменти, а також інших обставин, визначених ст.182 СК України, які мають прийматися судом до уваги при розгляді питання про стягнення аліментів, приймаючи також до уваги що, відповідач є молодою, здоровою, працездатною особою, працевлаштований в ТОВ «Охоронне агенство ветеранів правоохоронних органів «Гарант Безпеки», де займає посаду заступника директора, за яким має щомісячний дохід у вигляді заробітної плати в розмірі 3 000 грн., на підставі чого суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі, визначеному позивачем, з урахуванням уточнених в судовому засіданні позовних вимог в частині розміру стягнення аліментів, а саме: 1/3 частини всіх видів доходів (заробітку), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 29.08.2016 року та до досягнення дитиною повноліття до 02.08.2031 року, обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.

При цьому, судом відзначається, що відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, тим самим, сторони не позбавлені можливості звертатися до суду з позовною заявою про збільшення/зменшення розміру аліментів за наявності вказаних обставин.

Згідно з п.1 ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в частині суми платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати; у разі, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 102 грн. 40 коп. за подання позивачем позовної заяви про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини та на користь держави з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп. в частині вирішення позовних вимог про стягнення аліментів, враховуючи, що позивач на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при поданні до суду позовної заяви про стягнення аліментів.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст.110, 112, 141, 160, 161, 180, 182, 184 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 59, 60, 88, 212, 213-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог орган опіки та піклування виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів, - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстровано 17 квітня 2013 року у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 176.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 серпня 2016 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 02 серпня 2031 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 1 102 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л.А. Іванова