Ухвала суду № 63539865, 20.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8189/16 Справа № 199/6659/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Руденко В. В. Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 50

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свистунової О.В.

суддів Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.

за участю секретаря Гулієва М.І.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2016 року

по цивільній справі за позовом позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позову посилався на те, що відповідно до рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2014 року з нього проводиться стягнення аліментів на користь відповідача на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 28 листопада 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

На момент винесення вищевказаного рішення позивач не заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки його дохід і сімейний стан дозволяли виплачувати аліменти саме в такому розмірі. Однак, на теперішній час матеріальне становище змінилося: позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з третьою особою по справі ОСОБА_4, від якого подружжя має спільну дитину: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. А також, відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 серпня 2016 року ОСОБА_3 є батьком малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, що не дає йому можливості сплачувати аліменти у розмірі, вказаному у рішенні суду. А тому він звернувся з даним позов до суду та просить зменшити розмір аліментів на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2016 року позов задоволено.

Змінено розмір аліментів, визначений рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2014 року, та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до повноліття дитини.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 551,20 грн.

У апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2014 року з позивача проводиться стягнення аліментів на користь відповідача на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку починаючи з 28 листопада 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Як встановлено в судовому засіданні, на момент винесення вищевказаного рішення позивач не заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки його дохід і сімейний стан дозволяли виплачувати аліменти саме в такому розмірі. Однак, на теперішній час матеріальне становище змінилося: позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з третьою особою по справі ОСОБА_4, від якого подружжя має спільну дитину: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. А також, відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 серпня 2016 року ОСОБА_3 є батьком малолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, що не дає йому можливості сплачувати аліменти у розмірі, вказаному у рішенні суду.

Крім того, судом встановлено, що на утриманні позивача знаходиться непрацездатна дружина ОСОБА_4, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 6 років, а також малолітній син позивача ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який перебуває на диспансерному обліку у кардіоревматолога та потребує оздоровлення в санаторіях сердечно судинної системи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сімейний стан позивача змінився, що в силу приписів ст.192 СК України є підставою для зменшення розміру аліментів.

Так, згідно до вимог ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст.ст.10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, статтею 180 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшений або збільшений за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

У відповідності зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров"я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.70 Закону України "Про виконавче провадження" загальний розмір відрахувань із заробітної плати при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Посилання апелянта на те, що у позивача фактично не змінився склад сім'ї у зв'язку з усиновленням ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 колегія суддів не може вважати належним доводом та не розцінювати його як підставу для зменшенн розміру аліментів.

Так, на момент ухвалення судом першої інстанції рішення про стягнення аліментів, позивач юридично мав обов»язки, що встановлені СК України, щодо двох його дітей: ОСОБА_5, 1999 року народження - дочки від першого шлюбу та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 - сина від другого шлюбу. Однак, юридично встановленого обов»язку щодо утримання ОСОБА_7, позивач не мав. Відносно зазначеної особи мав лише право, на власний розсуд, опікуватись зазначеною дитиною. Однак, рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04.08.2016 року заяву ОСОБА_3 про усиновлення малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 було задоволено. ОСОБА_3 записано батьком ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3. Змінено прізвище та по-батькові дитини. Тобто, з моменту набрання вказаного рішення суду першої інстанції законної сили, позивач набув усіх юридичних обов»язків, як батько, відносно ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3. Крім того, ОСОБА_4, дружина позивача та третя особа у справі, з 09.06.2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 6-ти років (а.с.11), з отриманням соціальних виплат. Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач довів, що саме із зазначеного часу, змінився - збільшився кількісний склад сім»ї позивача, змінився матеріальний стан його сім»ї, а отже, на думку колегії суддів є обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про зменшення розміру аліментів.

Доводи апеляційної скарги про наявність хвороби, на яку посилається апелянт у даному випадку не може бути підставою для відмови у зменшення розміру аліментів, оскільки, апелянт не є інвалідом, є працездатною. Крім того, будь-яких доказів погіршення свого матеріального станову на час вирішення даного питання апелянт, а ні суду першої, ні апеляційної інстанції не надала. Витрати, які вона несе на лікування не підтверджені належними та допустимими доказами. З вимогами до відповідача щодо стягнення додаткових витра не зверталась.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду першої інстанції, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, матеріалам справи, зводяться до переоцінки доказів по справі.

Судом першої інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що згідно до ст. 308 ЦПК України правових підстав для скасування рішення не має, а тому, доводи апеляційної скарги підлягають відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді Т.П.Красвітна

І.А.Єлізаренко