Вирок № 63535739, 05.12.2016, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1214/16-к

1-кп/689/75/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Мазурчака В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Лебеденко О.М.,

прокурора Ананьєвої І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката Говорецького А.Б.,

цивільного позивача ОСОБА_3 та його представника адвоката Загуровського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ярмолинці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016240280000134 від 29 березня 2016 року про обвинувачення

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Ружичанка Хмельницького р-ну Хмельницької обл., проживає за адресою: АДРЕСА_1 має середньо-спеціальну освіту, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України,

встановив:

28 березня 2016 року близько 22 години 50 хвилин на 196 км автодороги Житомир-Чернівці Н-03, поблизу с. Скаржинці Ярмолинецького району, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в порушення п.2.9, абзацу «а» Правил дорожнього руху України (далі по тексту - Правил), керував автомобілем НОМЕР_1 та рухався в напрямку м.Хмельницький. У салоні зазначеного автомобіля на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_5

Рухаючись по автодорозі Житомир-Чернівці Н-03, в сторону м.Хмельницький, в порушення п.1.3, ч.1 п. 1.5, абзацу «б» п. 2.3 Правил був неуважним та створив небезпеку для руху, яка загрожувала життю та здоров'ю пасажиру його автомобіля ОСОБА_5 та пасажиру автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_6, під керуванням водія ОСОБА_3, які внаслідок зіткнення автомобілів отримали тілесні ушкодження.

Так, на 196 км + 690 м вказаної автодороги тієї ж ночі, близько 23 години 00 хвилин поблизу с.Скаржинці Ярмолинецького району ОСОБА_1, не ураховував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати своїм автомобілем, ігноруючи дію п. 10.1 даних Правил, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди та небезпеки іншим учасникам руху.

Зокрема, ОСОБА_1, рухаючись зазначеним автомобілем по даній ділянці автодороги; виїхав на зустрічну смугу руху, по якій в цей час в зустрічному напрямку рухався автомобіль НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 та допустив зіткнення з даним транспортним засобом.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого багатоскалкового перелому правої плечової кістки в нижній третині зі зміщенням кісткових відламків, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили довготривалий розлад здоров'я, а пасажир автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді крововиливу м'яких тканин лівої надчеревної ділянки черевної стінки, закритих переломів 9, 10-го ребер лівої половини грудної клітини без зміщення уламків, забою лівої легені, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Причинами скоєння дорожньо-транспортної пригоди послужили дії водія ОСОБА_1, який грубо порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5 ч.1, 2.3 абзац «б». 2.9 абзац «а», 10.1, 1 1.3 Правил дорожнього руху України, які встановлюють:

1.3. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

2.9. Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння…;

10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

11.3. На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

Невиконання водієм ОСОБА_7 вимог пунктів 1.3, 1.5 ч.1, 2.3 абзац «б». 2.9 абзац «а», 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв'язку, з настанням дорожньо-транспортної пригоди із заподіянням потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, що йому інкримінується визнав повністю, підтвердив свої показання, які давав під час досудового розслідування, фактичні обставини обвинувачення і пояснив, що дійсно вчинив вказаний вище злочин за обставин, які вірно встановлені стороною обвинувачення та зазначені в обвинувальному акті, пояснив, що показання давав і дає добровільно, заборонених методів до нього зі сторони обвинувачення не застосовувалось.

Обвинувачений заявив клопотання про застосування ч.3 ст.349 КПК України, просив не досліджувати обставини справи, оскільки він фактичні обставини злочину визнає повністю. Прокурор та інші учасники провадження дане клопотання підтримав. Заперечень ніхто не висловив.

Суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, якому декілька разів роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Про добровільність позиції обвинуваченого та про розуміння ним правових наслідків свідчить те, що обвинувачений цю позицію заявив і під час підготовчого судового засідання і під час судового розгляду, а також про це свідчить його письмове клопотання. Про розуміння ним змісту обвинувачення та правових наслідків також свідчить і те, що у справі відбувається новий розгляд, наявність у обвинуваченого захисника, який підтвердив можливість розгляду справи за правилами ч.3 ст.349 КПК України.

У своїх показаннях, серед іншого, обвинувачений пояснив, що дійсно подія мала місце 28 березня 2016 року орієнтовно після 22 год. Він керував автомобілем марки ВАЗ-21063». Сідаючи за руль йому вже було погано, але він вирішив їхати. При цьому ОСОБА_5, який їхав з ним, це помітив та пропонував замінити його за кермом. Обвинувачений зазначив, що керував автомобілем у нетверезому стані. Пояснив, що він раніше був учасником іншого ДТП, з того часу йому час від часу стає погано. Безпосередньо обставин ДТП у справі, що розглядається, він не пам'ятає, оскільки втратив свідомість. В той же час обставини злочину він визнає і кається у тому, що сів за руль у нетверезому стані, у вчиненому. Зазначив, що кається та більше такий дій не повторить. Пояснив, що погоджується з покаранням, яке просить прокурор; цивільний позов визначає частково, а саме, визнає 21518 грн матеріальної шкоди, тобто повністю, 5000 грн з 20000 грн пред'явлених вимог щодо моральної шкоди. Крім того, вважає, що вимога до стягнення 49500 грн з ТдОВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» підлягає задоволенню повністю.

Фактичні обставини стороною обвинувачення встановлені вірно, обвинуваченим підтверджуються.

Ухвалюючи вирок, суд вважає, що мало місце діяння, яке інкримінується обвинуваченому. Це діяння містить склад злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання, суд виходить з меж, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, обставиною, яка пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної потерпілим шкоди. Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також враховуючи думку потерпілого ОСОБА_6, який у своїй письмовій розписці зазначив, що жодних матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має, завдана йому моральна та матеріальна шкода відшкодована повністю, не заперечував проти звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності; потерпілого ОСОБА_5, який у своїх письмових заявах до суду просив справу слухати без його участі, зазначивши, що претензій до обвинуваченого не має, матеріальна та майнова шкода відшкодована повністю (т.1 а.п. 21, 22, 120), суд вважає, що досягти мети покарання та виправлення обвинуваченого можливо шляхом призначення покарання у вигляді обмеження волі. Суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, що передбачені п.2), 3) та 4) ч.1 ст.76 КК України, а саме, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції. Судом також враховується думка обвинуваченого щодо заявленої прокурором міри покарання, який зазначив, що погоджується з заявленим прокурором покаранням.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» слід задовольнити частково:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 21518 грн. завданої матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди;

- стягнути з ТдОВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь ОСОБА_3 49500 грн. завданої матеріальної шкоди з підстав.

Усі учасники судового розгляду однаково визнають фактичні цивільно-правові відносини між сторонами цивільного позову та дають їм тотожну правову оцінку.

В частині стягнення 21518 грн. завданої матеріальної шкоди фактично спору не має. Відповідач ОСОБА_1 цю вимогу ОСОБА_3 визнав повністю та просив її задовольнити. В цій частині позову вимоги є обґрунтованими та підтверджені належними та допустимими доказами.

В частині стягнення 49500 грн. завданої матеріальної шкоди із страховика позов також є обґрунтованим та підтвердженим належними та допустимими доказами. Письмові заперечення відповідача товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», що надійшли до суду 24.11.2016 року, полягають у тому, що страховик вважає належним такий розрахунок страхового відшкодування: 138361,7 грн. (ринкова вартість транспортного засобу ОСОБА_3 - автомобіля марки «Мегсеdes-Веnz-Vito-108-СDI», реєстраційний номер НОМЕР_3, до ДТП) - 69291,64 грн. (залишкова вартість цього автомобіля) = 69070,06 грн. Ліміт відповідальності страховика за шкоду складає 50000 грн згідно полісу. 50000 грн мінус 500 грн франшизи, тобто страховик має нести дану відповідальність у розмірі 49500 грн. (т.1 а.п. 180-182). З цими розрахунками погодився цивільний позивач, обвинувачений та визнали їх. Інші доводи заперечень страховика зводились до того, що станом на 22.11.2016 року ОСОБА_3 з заявою про виплату страхового відшкодування із зазначенням банківських реквізитів не звертався, а страховик відповідно до ст. 36,4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює виплату страхового відшкодування лише шляхом безготівкового розрахунку. На час прийняття судового рішення цивільний позивач даний недолік усунув, що підтверджується копією його заяви на ім'я страховика від 30.11.2016 року із означенням банківських реквізитів. Вина застрахованої особи підтверджується даним вироком та власне цивільним відповідачем - обвинуваченим ОСОБА_7 Тому суд відмовляє страховику у його проханні залишити позов без розгляду як завчасний.

В частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди, тобто лише частково задовольняючи дану позовну вимогу, суд виходить з наявності цієї шкоди, з того, що ОСОБА_1 визнав дану вимогу у розмірі 5000 грн. Суд вважає, що з урахуванням принципів справедливості, пропорційності та добросовісності розмір моральної шкоди 5000 грн. є достатнім у спірних правовідносинах. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 склались цивільно-правові правовідносини. ОСОБА_3 моральну шкоду завдано в межах цих відносин, а не внаслідок вчинення злочину відносно ОСОБА_3, як зазначено у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог (т.1 а.п. 88-94, 157). Злочин має місце по відношенню до потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а не по відношенню до цивільного позивача ОСОБА_3 Крім того, позивачем на підтвердження його нервового виснаження не надано доказів звернення до лікаря тощо.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ч.9 ст. 100 КПК України. Запобіжний захід не обирався.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 374 Кримінального процесуального кодексу України, п.8 ч.2 ст.16, ч.1 та 2 ст.22, ст.23, ст.979, ст.1166, ч.1 ст.1167, ч.2 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188, ч.2 ст.1192, ст.1194 ЦК України, ст.ст. 22.1, ст.28, 30.1, 30.2, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України і призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п.2), 3) та 4) ч.1 ст.76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 2111,04 грн. процесуальних витрат.

Речові докази: автомобіль ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_4, що зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Ярмолинецького ВП ГУНП в Хмельницькій області - повернути володільцю ОСОБА_1 (т.1 др, а.п. 31, 32); автомобіль "Mercedes-Benz-Vito-108-CDI", реєстраційний номер НОМЕР_3, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3, - повернути власнику ОСОБА_3 (т.1 др, а.п. 33, 34).

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_5, виданий Хмельницьким МУ УМВС України в Хмельницькій обл.. 05.11.1996 р.) на користь ОСОБА_3 21518 (двадцять одну тисячу п'ятсот вісімнадцять) гривень завданої матеріальної шкоди та 5000 (п'ять тисяч) гривень завданої моральної шкоди.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (місцезнаходження юридичної особи: 01010, м. Київ, Бутишев провулок, будинок 21/17, офіс 2, код ЄДРПОУ 20448234) на користь ОСОБА_3 49500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) гривень завданої матеріальної шкоди.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Хмельницької області через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз'яснити право обвинуваченого подати клопотання про помилування Президенту України, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження негайно після його проголошення. Відсутні під час оголошення вироку особи мають право отримати копію вироку в загальному порядку.

Суддя В.М. Мазурчак