Ухвала суду № 63534095, 14.12.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 453/1932/14 Головуючий у 1 інстанції: Микитин В.Я.

Провадження № 22-ц/783/203/16 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія: 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Струс Л.Б.

суддів: Шандри М.М., Шумської Н.Л.

секретаря: Симець В.І.

за участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 03 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСББ «Чайка-Сколе», Сколівського РУЮ у Львівській області в особі Реєстраційної служби про скасування державної реєстрації юридичної особи, визнання недійсними установчих зборів, скасування протоколу та рішень, прийнятих на установчих зборах, визнання недійсним статуту юридичної особи та зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 03 липня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Дане рішення оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подавши апеляційну скаргу, у якій зазначає, що 02 липня 2014 року установчі збори ОСББ «Чайка-Сколе» проведені в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» за відсутності повідомлення про проведення установчих зборів, оскільки членів об'єднання не було повідомлено за 14 календарних днів до дати їх проведення у письмовій формі із зазначенням порядку денного. Окрім того, вказані збори були проведені при відсутності кворуму.

Просить скасувати повністю рішення Сколівського районного суду Львівської області від 03 липня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким в повному обсязі задоволити позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСББ «Чайка-Сколе», Сколівського РУЮ у Львівській області в особі Реєстраційної служби про скасування державної реєстрації юридичної особи, визнання недійсними установчих зборів, скасування протоколу та рішень, прийнятих на установчих зборах, визнання недійсним статуту юридичної особи та зобов'язання до вчинення дій. Також просить витребувати від Сколівського районного суду Львівської області адміністративну справу № 2а-133/11, адміністративну справу № 453/517/15-а, (провадження № 2-а/453/28/15), цивільну справу № 453/1691/14-ц (провадження № 2/453/52/15); від Львівського окружного адміністративного суду справу № 2а-251/12/1370 (суддя Сакалош В.М.). Покласти на позивача судові витрати, пов'язані з розглядом апеляційної скарги.

Представники ОСББ «Чайка-Сколе» та Сколівського РУЮ у Львівській області в особі Реєстраційної служби в судове засідання не з'явилися, хоча про розгляд справи повідомлялися належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (т.2 а.с. 57-58), про причини неявки суд не повідомили та з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталися, тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником, зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1.

Районним судом встановлено, що у вказаному будинку є одинадцять квартир, десять з яких приватизовані, а одна квартира № 7, перебуває у комунальній власності. Три квартири - № 2, № 4 та № 5 перебувають у власності однієї особи ОСОБА_4 Таким чином, є вісім власників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, одним з яких є позивач ОСОБА_2

Матеріалами справи встановлено, що згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 651868 від 04.07.2014 року, 02.07.2014 року здійснено державну реєстрацію об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 під назвою «Чайка-Сколе» (а. с. 12).

Як вбачається з копії статуту ОСББ «Чайка-Сколе», затвердженого установчими зборами 02.07.2014 року та зареєстрованого цього ж дня під номером запису 14071020000000826 та копії протоколу № 1 установчих зборів ОСББ «Чайка-Сколе» від 02.07.2014 року, зазначене об'єднання створене п'ятьма з восьми власників квартир та жилих приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, що складало 63%, а саме: ОСОБА_5 власником квартири № 6, ОСОБА_6 (за дорученням діяв ОСОБА_7) власником квартири № 3, ОСОБА_8 власником квартири № 1, ОСОБА_4 власником квартир № 2, № 4. № 5. ОСОБА_9 власником квартири № 8. (а.с. 30-44 )

Районним судом встановлено, що ОСОБА_2, як власник квартири АДРЕСА_1 не є членом ОСББ «Чайка-Сколе» та не брав участі в установчих зборах зазначеного об'єднання.

Згідно ст. 385 ЦК України, власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об'єднання власників квартир (житла). Таке об'єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Правові відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців. регулює Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати усіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основана діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обє'днання співвласників багатоквартирного будинку» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) об'єднання може бути створене у будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень. Для створення об'єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється власником будинку або ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється власником будинку або ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється у письмовій формі і вручається кожному власнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх власників або їх уповноважених осіб. У голосуванні беруть участь власники (їх уповноважені особи), які присутні на установчих зборах. Кожний власник на установчих зборах має один голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Рішення оформлюється особистим підписом кожного, хто проголосував, у протоколі із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"). Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше двох третин присутніх осіб, які мають право голосу. Установчі збори правомочні, якщо на них присутні більше п'ятдесяти відсотків власників. У разі відсутності кворуму ініціатор призначає нову дату, місце і час проведення установчих зборів. Новопризначені установчі збори можуть бути скликані не раніш як через 14 діб з дня зборів, що не відбулися. Установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут. Державна реєстрація об'єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об'єднання вважається утвореним з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація змін до статуту об'єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Стаття 7 вищенаведеного закону передбачає, що статут об'єднання складається відповідно до Типового статуту, який затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. У статуті має бути визначено таке: назва і місцезнаходження об'єднання; мета створення, завдання та предмет діяльності об'єднання; перелік майна, що перебуває у спільній сумісній власності (неподільного майна), права та обов'язки членів об'єднання щодо цього майна; перелік майна, що перебуває у спільній частковій власності (загального майна), права та обов'язки членів об'єднання щодо цього майна; статутні органи об'єднання, їхні повноваження та порядок формування; порядок скликання та проведення загальних зборів; періодичність проведення зборів; порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них; перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована більшість голосів; джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об'єднання; порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об'єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат; порядок та умови укладення договорів між об'єднанням та кожним власником квартири, приміщення; перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників; порядок прийняття у члени об'єднання та виключення з нього; права і обов'язки членів об'єднання; відповідальність за порушення статуту та рішень статутних органів; порядок внесення змін до статуту; підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) об'єднання і вирішення майнових питань, пов'язаних з цим. Статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об'єднання та не суперечить вимогам законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (у редакція, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи; примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом; два примірники установчих документів; документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи; інформацію з документами, що підтверджують структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб.

Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_2 районний суд прийшов до висновку про те, що створення, реєстрація, затвердження установчих документів ОСББ «Чайка-Сколе» відповідало вимогам чинного законодавства та відсутні порушення прав позивача, який не є його членом.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Із аналізу вищенаведеної норми вбачається, що такою не передбачено такий спосіб захисту прав, як скасування державної реєстрації юридичної особи, визнання недійсними установчих зборів, скасування протоколу та рішень, прийнятих на установчих зборах, визнання недійсним статуту юридичної особи та зобов'язання ОСББ затвердити на загальних зборах учасників статут ОСББ відповідно до Типового статуту ОСББ, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу від 27.08.2003р. № 141 та зареєструвати зміни у статутних документах об'єднання згідно з законодавством, а тому суд не може зобов'язати відповідачів до вчинення таких дій.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Верховний Суд України висловив вищезазначену позицію у постанові від 03 вересня 2014 року у справі №6-84цс14, яка в силу вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Покликання представника позивача - ОСОБА_3 в апеляційному суді щодо неналежного повідомлення ОСОБА_2 про дату проведення зборів спростовується матеріалами справи, зокрема актом від 17 червня 2014 року, згідно якого власнику квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 вручалося наручно повідомлення про проведення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 на 02 липня 2014 року о 09 год. 00 хв. в АДРЕСА_1, однак останній, ознайомившись із письмовим повідомленням, відмовився від його отримання та від підпису в другому примірнику цього повідомлення, який зберігається в ініціативної групи, мотивуючи своєю незгодою щодо учасників ініціативної групи та відсутністю бажання бути членом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. (т.1 а.с. 29 )

Щодо порушення кримінального провадження за фактом службового підроблення актів за заявою ОСОБА_2, то така заява була подана і кримінальне провадження зареєстроване 19.09.2016 року, тобто після ухвалення рішення суду від 03.07.2015 року, тому в силу вимог ст. 303 ЦПК України не може слугувати підставою для скасування рішення із зазначених обставин.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи між сторонами існують неприязні відносини, що підтверджується рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2016 року і рішенням Апеляційного суду Львівської області від 08 липня 2016 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави для його скасування чи зміни відсутні, оскільки таке ухвалене у відповідності до вимог ст.ст. 213-214 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.209, 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст.308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 03 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Л.Б. Струс

Судді М.М. Шандра

Н.Л. Шумська