Справа № 263/11181/15-а
Провадження № 2-адр/263/3/2016
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(додаткова)
19.12.2016 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
головуючий суддя Скрипнчиенко Т.І.
при секретарі судового засідання Ткачук Г.В.
розглянувши у скороченому провадженні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області 03.12.2015 року задоволений позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. Питання про судові витрати судом вирішено наступним чином: «Стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1, з державного бюджету України витрати по сплаті удового збору в розмірі 487,20 грн.
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про винесення додаткового рішення по адміністративній справі № 263/11181/15-а, провадження № 2-а/263/293/2016 та вирішити питання про повернення суму сплаченого нею судового збору в розмірі 487,20 грн., оскільки нею було сплачено судовий збір двічі по 487,20 гривень.
Сторони в судове засідання не прибули.
Відповідно до ч.1ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Аналогічні положення закріплені в Постанові Пленуму Вищого адміністративного України «Про судове рішення в адміністративній справі» № 7 від 20 травня 2013 року, в пункті 17 зазначено, що за правилами статті 168 КАС України суд будь-якої інстанції може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу лише у випадках, передбачених частиною першою статті 168 КАС України.
Таке судове рішення він ухвалює в тому провадженні (письмовому, скороченому, розгляді справи в судовому засіданні тощо), в якому й ухвалювалось основне судове рішення. Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Так, оскільки судом при прийнятті постанови не вирішено повністю питання щодо сплачених судових витрат позивачем при зверненні до суду, то суд приходить до висновку, що слід постановити додаткову постанову щодо судового збору.
Згідно квитанції № 65 від 10.08.15.09.2015 року, позивач ОСОБА_1 сплатила судовий збір при подачі позову до суду у розмірі 487,20 грн. та згідно квитанції №28 від 06.10.2015 ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 487,20 грн.
Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (з відповідними змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про державний бюджет на 2015 рік» визначено розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі 1218 грн. З огляду на що за подання адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 487,20 грн.
З огляду на що постановою суду від 03.12.2015 стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 487,20 грн. з державного бюджету, то вважаю, що необхідно повернути 487,20 грн. з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 надмірно сплачений судовий збір за квитанцією №28 від 06.10.2015, оскільки статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено підстави для повернення судового збору. Відповідно до вказаної статті сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у розмірі переплаченої суми.
Керуючись ст.94, ст.168 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Зобов'язати Управління державної казначейської служби України в м. Маріуполі Донецької області повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), надмірно сплачений судовий збір у розмірі 487 гривень 20 копійок, за позовом ОСОБА_1:
- за квитанцією №28 від 06.10.2015 року через АТ «Укрсиббанк» на розрахунковий рахунок: 31211206700052; одержувач Маріуп. УК\Жовтневий р-он\22030001; код ЄДРПОУ 37989721; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій обл.; МФО 834016 у розмірі 487,20 грн.
Додаткова постанова є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.І. Скрипнчиенко
Судове рішення № 63529912, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 19.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 263/11181/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: