Ухвала суду № 63529363, 13.09.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/5770/16

Справа №760/15604/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2016 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Фармак» до ОСОБА_1, Державної служби інтелектуальної власності, Товариства з обмеженою відповідальністю «СБ-Фарма», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармат ЛТД», Державного підприємства «Державний експортний центр Міністерства охорони здоров'я України», третя особа - Міністерство охорони здоров'я України, Публічне акціонерне товариство «Вітаміни» про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, визнання недійсним висновку про реєстрацію лікарського засобу, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просив:

- Визнати недійсним повністю свідоцтво України № НОМЕР_1 від 25.05.2016 на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1.», зареєстрований для товарів 5 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МНТП), а саме «Фармацевтичні препарати; засоби антигістамінні; препарати та речовини фармацевтичні протиалергійні; лініменти (рідкі мазі); препарати та речовини медичні; препарати та речовини фармацевтичні; препарати фармацевтичні для лікування алергії; препарати фармацевтичні для лікування алергічних ринітів; таблетки на лікарські (медичні) потреби; хімічні препарати на лікарські (медичні) потреби; хімічні препарати на фармацевтичні потреби; хімікофармацевтичні препарати;», власником якого є ОСОБА_1.

- Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про визнання недійсним свідоцтва України № НОМЕР_1 від 25.05.2016 на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1.» та здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені Державної служби інтелектуальної власності України - «Промислова власність».

- Визнати недійсним висновок Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» про рекомендацію до реєстрації лікарських засобів «ІНФОРМАЦІЯ_2».

- Заборонити Відповідачу 1, Відповідачу 3, Відповідачу 4 використання позначення «ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрованого відповідно до свідоцтва України № НОМЕР_1 від 25.05.2016 шляхом нанесення вказаного позначення на упаковку лікарського засобу, етикетку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним позначенням з метою пропонування для продажу, введення в господарський оборот лікарських засобів під торговою назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1.», продажу, імпорту (ввезення) та експорту (вивезення), застосування його в діловій документації, в тому числі у назві лікарського засобу, в мережі Інтернет.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.

Згідно з п. 1, 3 ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 16 ЦПК України, не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною другою статті 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Так, з позовної заяви вбачається, що вимоги пред'явлені ПАТ «Фармак» до ТОВ «СБ-Фарма», ТОВ «Фармат ЛТД», ДП «Державний експортний центр Міністерства охорони здоров'я України», не пов'язані між собою з вимогами до Державної служби інтелектуальної власності України і ОСОБА_1, оскільки не мають ні спільного обов'язку, ні такого зв'язку, що нерозривно пов»язаний з заявленими між собою вимогами, необхідних для встановлення дійсних обставин справи та розгляду їх в одному провадженні.

З матеріалів позову випливає, що між позивачем та відповідачами ТОВ «СБ-Фарма», ТОВ «Фармат ЛТД», ДП «Державний експортний центр Міністерства охорони здоров'я України», як юридичними особами, виник спір з приводу відповідно законності реєстрації лікарського засобу та правомірного використання у господарській діяльності знаку для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1.», що можуть бути самостійними та окремими предметами спору, до того ж в порядку господарського судочинства, а не розглядатись разом зі спором, який вирішується в порядку цивільного судочинства, оскільки нормами ч. 1 ст. 1, ст.ст. 2, 12 ГПК України визначено, що справи, у яких сторонами є, зокрема, юридичні особи розглядаються господарськими судами за підвідомчістю.

Вказані висновки суду узгоджуються, зокрема, з правовою позицією ВСУ України у справі №6-2307 цс15, №6467 цс15.

З огляду на викладене, підстав для розгляду Солом'янським районним судом м. Києва пред'явлених позивачем вимог до ТОВ «СБ-Фарма», ТОВ «Фармат ЛТД», ДП «Державний експортний центр Міністерства охорони здоров'я України» не встановлено.

Згідно зі ст. 115 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду.

У зв'язку з тим, що вказаний позов не підсудний даному суду, а позивач не навів доказів наявності інших підстав для альтернативної підсудності, вважаю за необхідне позовну заяву в цій частині повернути позивачу для подання до належного суду.

Відповідно до ч.2 ст. 79 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За таких обставин, суд приходить до висновку про повернення позивачу суми судового збору в розмірі 1378,00 грн., сплаченого згідно з платіжним дорученням №0000113665 від 02.09.2016 року.

Разом з тим, позов в частині вимог Публічного акціонерного товариства «Фармак» до ОСОБА_1, Державної служби інтелектуальної власності, третя особа - Міністерство охорони здоров'я України, Публічне акціонерне товариство «Вітаміни» про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг та зобов'язання вчинити дії, поданий з додержанням вимог статей 119-122 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 79, 109, 110, 115, 122 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Фармак» у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «СБ-Фарма», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармат ЛТД», Державного підприємства «Державний експортний центр Міністерства охорони здоров'я України» про визнання недійсним висновку про реєстрацію лікарського засобу та зобов'язання вчинити дії.

Роз»яснити позивачу право на звернення до суду з заявленими вимогами в цій частині в порядку господарського судочинства.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Фармак» судовий збір у розмірі 1378,00 грн., сплачений на р/р 31212206700010 згідно з платіжним дорученням №0000113665 від 02.09.2016 року, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Відкрити провадження в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фармак» до ОСОБА_1, Державної служби інтелектуальної власності, третя особа - Міністерство охорони здоров'я України, Публічне акціонерне товариство «Вітаміни» про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг та зобов'язання вчинити дії.

Призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: м. Київ, Вознесенський узвіз, 10-Б, каб. №20 на 21.10.2016 року на 11-30 год.

Відповідачу/ам , третій/ім особі/ам по справі направити копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Відповідачу/ам по справі не пізніше дати розгляду справи в судовому засіданні подати письмові заперечення проти пред'явленого позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються.

В судове засідання викликати сторони.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: