ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6947/16-а
провадження № 2-а/753/409/16
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2016 р. суддя Дарницького районного суду м.Києва Вовк Є.І., розглянувши у скороченому провадженні в порядку адміністративного судочинства справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Служби Безпеки України в Донецькій області про визнання рішення неправомірним та зобов»язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 11.10.2016р. звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Служби Безпеки України в Донецькій області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення Служби безпеки України у вигляді листа Управління Служби безпеки України в Донецькій області №56/15-312нт від 25.01.2016р. про відмову ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) у виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; зобов'язати Управління Служби безпеки України в Донецькій області призначити і виплатити ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), одноразову грошову допомогу, відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у розмірі 609 000 (шістсот дев'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Позивач зазначила, що з 01 грудня 1979р. вона перебувала у шлюбі за ОСОБА_3 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_2, виданий 31 січня 2002р. Ворошиловським РВ УМВС України в м. Донецьку), який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Липовці, Октябрського району Приморського краю Російської Федерації, і проживала з ним однією сім'єю до його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3
З 1982 р. ОСОБА_3 перебував на військовій службі (у період з 1991р. по 2014 р. проходив службу в органах Служби Безпеки України) та мав військове звання - полковник. За наслідками отриманої хвороби, пов'язаної з проходженням військової служби, його, 14 жовтня 2014 р. було звільнено зі служби в органах Служби безпеки України (виключено зі списків особового складу СБУ) та виведено (зараховано) у запас.
У період з 07.08.2014р. по 30.12.2014р. ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в гематологічному відділенні КРУ «ОКД імені В.М.Сфєтова» в м. Сімферополь, де у грудні 2014 року його стан здоров'я різко погіршився та ІНФОРМАЦІЯ_3. він помер.
Відповідно до положень статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20 грудня 1991 р. (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 2011), у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби - призначається і виплачується одноразова грошова допомога.
Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, у даному випадку, мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (п.1 ст. 16-1 Закону № 2011).
Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1 -3 пункту 2 статті 16 Закону № 2011, як встановлено у підпункту а) пункту 1 статті 16-2 цього ж Закону, складає 500-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті).
Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» № 80-VIII від 28.12.2014 p., з 1 січня 2015р. встановлював прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі - 1218 грн., у зв'язку з чим, одноразова грошова допомога відповідно до п.п.2 п. 2 ст. 16 Закону № 2011 складає - 609 000 грн.
Позивач зазначила, що відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України, ОСОБА_2 є членом сім'ї військовослужбовця - полковника СБУ ОСОБА_3, а тому має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у разі його смерті.
У листопаді 2015 р. ОСОБА_2 звернулась до Управління Служби безпеки України у Донецькій області (місце проходження його служби) з відповідною заявою та документами щодо призначення та виплати їй одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону №2011 та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 (далі за текстом - Порядок № 975).
16 березня 2016 р. ОСОБА_2 під розписку було передано лист Управління СБУ у Донецькій області № 56/15-312нт від 25.01.2016p., у якому повідомлено що підстав для виплати їй відповідної одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 - не вбачається.
Вважаючи відмову відповідача неправомірною, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
Відповідно до ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову в цілому, про що надав письмові заперечення, зокрема зазначивши, що полковник ОСОБА_3 на день смерті (02.01.2015) був звільнений з військової служби в СБ України та виключений зі списків особового складу з 14.10.2014 р. У період після його звільнення з військової служби ОСОБА_3 не був призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, а перебував на стаціонарному лікуванні в гематологічному відділенні КРУ «ОКД імені В.М. Сфєтова» в м. Сімферополі, де і помер. У зв'язку з наведеним, підстав для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 не вбачалося.
Відповідно до положень ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги.
Враховуючи викладене, дослідивши всі матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_3 проходив військову службу в Службі безпеки України в період з 1 вересня 1982 р. по 14 жовтня 2014 р.
Наказом СБ України від 04.08.2014р. №1498-ос ОСОБА_3 звільнений з військової служби за підпунктом «в» пункту 63 (за віком) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого указом Президента України від 27.12.2007р. №1262/2007, в запас Служби безпеки України з наданням права носіння військової форми одягу. Наказом т.в.о. начальника Управління СБ України в Донецькій області від 10.10.2014р. №369-ос ОСОБА_3 виключений зі списків особового складу Управління з 14.10.2014р. (довідка відділу кадрового забезпечення додається).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 позивач була дружиною ОСОБА_3.
Згідно з постановою Центральної військово-лікарської комісії ВМУ СБ України від 28.01.2015р. №166 (протокол засідання ЦВЛК ВМУ СБУ №7 від 28.01.2015р.): «Захворювання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, «Мієлопластичний синдром, неуточнений», що не увійшло у Свідоцтво про хворобу № 71 від 02.07.2014р. ВЛКВМС УСБУ в Донецькій області та призвело до смерті хворого 02.01.2015 пов 'язане з проходженням військової служби».
Позивач звернулась до відповідача із заявою від 30.01.2015р., у якій просила виплатити одноразову допомогу згідно зі статтею 16 Закону у зв'язку зі смертю її чоловіка внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби.
Так, листом від 29.12.2015р. №21/3/2-5494 (копія додається) Фінансово- економічне управління СБ України повідомило УСБУ про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 У зв'язку з наведеним, листом №56/15-312нт від 25.01.2016р. УСБУ повідомило заявника - ОСОБА_2 про прийняте СБ України рішення із зазначенням мотивів відмови.
Відмова СБ України була вмотивована тим, що відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті): військовослужбовця - під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного і випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому і резерві, що настала під час виконання ним обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Проте, полковник ОСОБА_3 на день смерті (ІНФОРМАЦІЯ_3) був звільнений з військової служби в СБ України та виключений зі списків особового складу з 14.10.2014р. У період після його звільнення з військової служби ОСОБА_3 не був призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, а перебував на стаціонарному лікуванні в гематологічному відділенні КРУ «ОКД імені В.М. Сфєтова» в м. Сімферополі, де і помер. У зв'язку з наведеним підстав для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 не вбачалося.
Крім того, судом враховано наступне.
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»:військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Згідно з частиною другою статті 24 того ж Закону, закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Разом з тим, у період після його звільнення з військової служби ОСОБА_3 не був призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм вбачається, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в зв'язку із смертю її чоловіка, оскільки її чоловік з 14 жовтня 2014 р. звільнений з військової служби в СБ України, на день смерті ОСОБА_3 на військовій службі не перебував, тоді як одноразова грошова допомога призначається і виплачується членам сім'ї померлого військовослужбовця у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведена правомірність вказаного рішення.
Суд вважає, що відповідно до вимог ст.89 КАС України, судові витрати по справі у виді судового збору належить зарахувати в доход держави.
Керуючись ст.ст.89, 158-162, 183-2 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Служби Безпеки України в Донецькій області про визнання рішення неправомірним та зобов»язання вчинити дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського Апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя:
Судове рішення № 63528353, Дарницький районний суд міста Києва було прийнято 12.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 753/6947/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: