Ухвала суду № 63525483, 13.12.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 13.12.2016 Справа № 554/1566/16-к

Провадження № 1-КС/554/8657/2016

УХВАЛА

Іменем України

13 грудня 2016 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Тімошенко Н.В.

при секретарі судового засідання Худолій Т.І.,

за участю представника заявника ОСОБА_1,

прокурора Савченка О.І., слідчого Руденка С.І.,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в режимі відеоконференції клопотання ТОВ «Алвіга» про скасування арешту майна, -

встановила:

06.12.2016 року до суду надійшло клопотання ТОВ «Алвіга» про скасування арешту що накладений ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.02.2016 року по справі № 524/4043/15-к на будівлю виробничого корпусу швейного цеху та будівлю гаражів, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 5, які належать на праві приватної власності ТОВ «Алвіга» по кримінальному провадженні № 12015170090000644 від 19.02.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України по факту внесення невстановленою особою завідомо недостовірної інформації до гарантійного листа, нібито підписаного директором ТОВ «ВКФ «Горизонт» ОСОБА_2

Мотивує тим, що згідно ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.02.2016 року суд виходив з того, що вважав будівлю, на яку слідчий просить накласти арешт, предметом кримінального правопорушення, а тому майно є таким, що відповідає критеріям, зазначеним у ч.1 ст. 170 КПК України.

Заявник вважає, що арештоване майно не є речовим доказом в кримінальному провадженні, так як не відповідає основним вимогам, що ставляться до речових доказів відповідно до вимог ст. 98 КПК України, накладення арешту є необґрунтованим, оскільки по справі нікому не повідомлено про підозру та не має обвинувачених, але є обмеження на розпорядження власним майном в підприємства, яке придбало майно у державної виконавчої служби.

У судовому засіданні представник заявника клопотання підтримав, прокурор, слідчий та потерпілий заперечували проти задоволення клопотання..

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна.

Судом встановлено, що в рамках кримінального провадження № 12015170090000644 від 19.02.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України по факту внесення невстановленою особою завідомо недостовірної інформації до гарантійного листа, нібито підписаного директором ТОВ «ВКФ «Горизонт» ОСОБА_2, ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.02.2016 року по справі № 524/4043/15-к накладено арешт на будівлю виробничого корпусу швейного цеху та будівлю гаражів, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 5, які належать на праві приватної власності ТОВ «Алвіга».

Відповідно до п. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Ухвала мотивована тим, що в ході досудового розслідування встановлено, в результаті вказаний дій будівля виробничого корпусу цеху та будівлі гаражів за адресою м. Кременчук, вул. Київська, 5 були неправомірно переоформлені на ім»я ОСОБА_3 та у подальшому право вимоги переуступлене ОСОБА_4

Проведеною почеркознавчою експертизою встановлено, що підпис в гарантійному листі виконано не ОСОБА_2, а іншою особою, а тому є всі підстави вважати, що невстановлені на даний час слідством особи намагаються заволодіти будівлею виробничого корпусу швейного цеху та будівлі гаражів за адресою: м.Кременчук, вул. Київська 5.

Накладаючи арешт на будівлю виробничого корпусу швейного цеху та будівлю гаражів, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 5, які належать на праві приватної власності ТОВ «Алвіга», суд виходив з того, що майно є таким, що відповідає критеріям, зазначеним у ч.1 ст. 170 КПК України.

Згідно ч.2 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено не обґрунтовано.

Громадянин ОСОБА_4, який був колишнім засновником ТОВ «Алвіга» отримав це майно у власність за постановою начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській області ОСОБА_5 від 26.01.2016 року та акту державного виконавця про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу від 26.01.2016 року.

В цих документах про передачу майна у власність ОСОБА_4Е зазначено, що йому у власність передається будівля виробничого корпусу швейного цеху та будівля гаражів, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м.Кременчк, вул. Київська 5, і що власником майна, яке йому передається ОСОБА_4 до часу передачі є ТОВ «ВКФ «Горизонт».

За цих обставин, арештоване майно у власність отримано ОСОБА_4 від державної виконавчої служби, а не від підозрюваного, обвинуваченого , підсудного, не отримано безоплатно, або за суму нижче ринкової.

Крім того, відповідно до документів ДВС власником майна на момент передачі його ОСОБА_4Е, тобто станом на 26.01.2016 року і до цієї дати було ТОВ «ВКФ «Горизонт», що спростовує сам факт вчинення злочину станом на 19 лютого 2015 року, тобто сам факт заволодіння цим майном до його реалізації державною виконавчою службою в 2016 році.

Таким чином, ТОВ «Алвіга» не є ні відповідачем по цивільному позову ні боржником на час накладення арешту.

ТОВ «Алвіга» також не є юридичною особою, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді по даному кримінальному провадженню.

Жодна службова або уповноважена особа ТОВ «Алвіга» не є фігурантом кримінального провадження № 12015170090000644.

Статті КК України в кримінальному провадженні № 12015170090000644, за якими проводиться досудове розслідування, не входять до переліку статей КК України, за яким до ТОВ «Алвіга» може бути застосовано спеціальної конфіскації, як одного з видів додаткового покарання.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання ТОВ «Алвіга» про скасування арешту майна.

Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалила:

Клопотання ТОВ «Алвіга» про скасування арешту майна, - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.02.2016 року по справі № 524/4043/15-к на будівлю виробничого корпусу швейного цеху та будівлю гаражів, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 5.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н.В.Тімошенко