Рішення № 63525421, 20.12.2016, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1670/16-ц

Номер провадження 2/541/838/2016

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 грудня 2016 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді Андрущенко-Луценко С.В.

при секретарі Калініченко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2 банк», Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Батьківщина» про визнання факту позасудового врегулювання таким, що відбувся, визнання зобовязання за кредитним договором виконаним та визнання поруки припиненою,

в с т а н о в и в :

20.07.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду із вище зазначеним позовом.

В направленому на адресу суду позові позивач ОСОБА_1 зазначив, що 18 квітня 2013 року між ПАТ «Перший Український ОСОБА_2» та відповідачем ПОСП «Батьківщина» було укладено кредитний договір №DNI-22-482/13, згідно якого банк надав відповідачеві кредит в сумі 5500000,00 доларів США. Кредит надається у вигляді поновлювальної кредитної лінії з щоденним лімітом кредитування визначеним в графіку. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 11 грудня 2013 року між ПАТ «Перший Український ОСОБА_2» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки №DNI-22-942/13, відповідно до якого останній відповідає за виконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором. Крім того, з метою забезпечення виконання зобовязань ПОСП «Батьківщина» за вище вказаним кредитним договором було укладено 05 листопада 2013 року договір застави майнових прав за депозитним договором між ТОВ «Амарант» та ПАТ «ПУМБ» №DNI-22-811/13. За умовами вказаного договору ТОВ «Амарант», передає в заставу ПАТ «ПУМБ» майнові права на грошові кошти, що розміщені на вкладному рахунку №26104608 та належать ТОВ «Амарант» за договором про банківський вклад. Позичальником порушено умови кредитного договору в звязку з чим утворилася заборгованість. Ним було зясовано, що ПАТ «ПУМБ» з метою погашення заборгованості за кредитним договором здійснив звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку отримавши на погашення заборгованості за кредитним договором від ТОВ «Луксор-УТР» (попередня назва ТОВ «Амарант») суму 482547,27 доларів США. Згідно з ч.4 ст. 29 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі набуття обтяжувачем права власності на предмет забезпечувального обтяження відповідне зобовязання, забезпечене обтяженням, вважається повністю виконаним і обтяжувач не вправі предявляти боржнику інші вимоги у звязку з виконанням цього зобовязання. Зважаючи на викладене просить суд встановити факт позасудового врегулювання за кредитним договором від 18.04.2013 року № DNI-22-482/13 , що був укладений між ПОСП «Батьківщина» та ПАТ «ПУМБ» таким що відбувся після звернення стягнення на майно за договором застави майнових прав від 05.11.2013 року № DNI-22-811/13 -05.11.2014 року.

Враховуючи ту обставину, що позасудове врегулювання відбулося , наявні всі підстави для припинення дії кредитного договору від 18.04.2013 року № DNI-22-482/13 та визнання недійсними будь-яких вимог ПАТ «ПУМБ» щодо виконання зобовязань за кредитним договором. Зважаючи на викладене, просить суд визнати зобовязання за кредитним договором № DNI-22-482/13 від 18.04.2013 року,укладеним між ПОСП «Батьківщина» та ПАТ «Першим Українським міжнародним банком» виконаними 05.11.2014 року. Оскільки зобовязання за кредитним договором виконані 05.11.2014 року то просить суд визнати припиненою поруку позивача ОСОБА_1 за Договором поруки № DNI-22-942/13 від 11 грудня 2013 року, що був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «ПУМБ».

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3, яка діє на підставі доручення (а.с.141), позов підтримала з підстав викладених в позовній заяві, просила його задовольнити, як законний та обґрунтований.

Позивач ОСОБА_1 будучи повідомленим про день та час судового розгляду справи за адресою зазначеною в позові, та через свого представника, в судове засідання не зявився.

Представник відповідача ПАТ «Перший Український ОСОБА_2» ОСОБА_4 позов не визнав та в його задоволенні просив відмовити. Пояснив, що позивач помилково вважає, що відбулося позасудове звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як це передбачен6о ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», з наслідками встановленими ст. 29 цього закону. Банком, як заставодержателем не вносилися в Державний реєстр відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, про що свідчить витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 08.09.2016 року, що прямо підтверджує відсутність у Банку наміру звернення стягнення на заставу в позасудовому порядку. За загальними нормами цивільного законодавства, законодавцем не встановлюється можливість набуття права власності на майнові права. Грошові кошти були списані банком на підставі договору поруки між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «АМАРАНТ», яке в наступному змінило назву на ТОВ «ЛУКСОР-УТР» від 18.04.2013 року зі змінами і доповненнями до нього, згідно з яким останній поручився за виконання ПОСП «Батьківщина» зобовязань за кредитним договором. Строк виконання поручителем вимог банку сплинув 04.11.2014 року, а отже у банку виникло право списання грошових коштів з будь-яких рахунків поручителя відкритих у Банку відповідно до договору поруки DNI-22-488/13 від 18.04.2013 року із змінами і доповненнями до нього, яким банк скористався 05.11.2014 року списавши з поточного рахунку поручителя 260092801 суму заборгованості у розмірі 441366 доларів США. Зважаючи на викладене в задоволенні позову просив відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Представник відповідача ПОСП «Батьківщина» в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомленим про день та час судового розгляду справи.

Представник третьої особи ТОВ «Луксор-УТР» в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомленим про день та час судового розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що 18 квітня 2013 року між ПАТ «Перший Український ОСОБА_2» та ПОСП «Батьківщина» було укладено кредитний договір №DNI-22-482/13, згідно якого банк надав відповідачеві кредит в сумі 5500000,00 доларів США. Кредит надається у вигляді поновлювальної кредитної лінії з щоденним лімітом кредитування визначеним в графіку. (а.с.8-18).

11 грудня 2013 року між ПАТ «Перший Український ОСОБА_2» та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки №DNI-22-942/13, в подальшому до договору поруки укладалася додаткова угода. За цим Договором, поручитель поручається перед кредитором за виконання Боржником зобовязань вказаних в ст. 2 Договору. За п.2.1.1.5. договору поруки у випадках передбачених кредитним договором, повернути кредит та здійснити плату за кредит достроково або в інші строки, передбачені кредитним договором… За ст. 3 Договору поруки у разі порушення зобовязання боржником Кредитор направляє поручителю письмову вимогу виконати зобовязання. Поручитель зобовязаний виконати предявлену вимогу в повному обсязі в строк не пізніше 30 банківських днів, з моменту виникнення прострочених зобовязань (п 3.2 договору). Порука за цим договором припиняється, якщо протягом трьох років з дня настання строку повернення Кредиту в повному обсязі, встановленого п. 2.1.1., цього договору Кредитор не предявить до поручителя вимоги або позову, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п.6.1 Договору). (а.с.19-21).

05 листопада 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Перший Український міжнародний ОСОБА_2» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Амарант» було укладено договір №DNI-22-811/13 застави майнових прав за депозитним договором та в подальшому додаткові угоди до даного договору від 11 грудня 2013 року, від 07 травня 2014 року, від 29 травня 2014 року. Цією заставою було забезпечено виконання зобовязань ПОСП «Батьківщина» перед заставодержателем, що випливає з укладеного між ними Кредитного договору №DNI-22-482/13 від 18 квітня 2013 року (Предметом застави відповідно до ст. 2 цього договору є майнові права на грошові кошти, що розміщені на вкладному рахунку №26104608 в ПАТ «ПУМБ» в м. Донецьк, які належать заставодавцю за договором про банківський вклад (з можливістю поповнення) №208833409 від 29 жовтня 2013 року, а саме: право заставодавця вимагати від заставодержателя повернути депозит в розмірі 1256290,00 доларів США по закінченню строку його зберігання (а.с.22-29).

Також для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором DNI-22-482/13 від 18.04.2013 року між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «АМАРАНТ», яке в наступному змінило назву на ТОВ «ЛУКСОР-УТР» був укладений договір поруки DNI-22-488/13 від 18.04.2013 року із змінами і доповненнями до нього, згідно з яким останній поручився за виконання ПОСП «Батьківщина» зобовязань за кредитним договором (а.с. 66-69).

Відповідачем ПОСП «Батьківщина» порушено умови кредитного договору в звязку з чим ПАТ «ПУМБ» представнику поручителя ТОВ «АМАРАНТ», яке в наступному змінило назву на ТОВ «ЛУКСОР-УТР» ОСОБА_5 30.10.2014 року була вручена вимога вих. №КНО-42.1/12 від 29.10.2014 року щодо виконання зобовязань саме за договором поруки, згідно із якою ПАТ «ПУМБ» вимагав від поручителя погасити заборгованість ПОСП «Батьківщина» перед Банком за кредитним договором не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання даної вимоги, згідно із п.3.2 Договору поруки (а.с. 70).

Відповідно до п.5.16 договору про відкриття та ведення поточного рахунку в іноземній валюті №208828384, укладеного 06.09.2013 року між ПАТ «ПУМБ» та поручителем ТОВ «АМАРАНТ» , яке в наступному змінило назву на ТОВ «ЛУКСОР-УТР» сторони дійшли згоди у разі настання строків виконання будь-яких зобовязань по цьому договору та/або іншим договорам укладеним між сторонами, банк набуває право, а поручитель безвідкладно доручає банку самостійно списувати грошові кошти з рахунку поручителя, в тому числі з будь-яких рахунків які відкриті (в тому числі будуть відкриті) поручителем в ПАТ «ПУМБ» у розмірі, необхідному для виконання зобовязань поручителя по цьому договору та/або іншим договорам , укладеним між сторонами (а.с.71-76 ).

Оскільки строк виконання поручителем - ТОВ «АМАРАНТ» , яке в наступному змінило назву на ТОВ «ЛУКСОР-УТР» вимоги банку сплинув 04.11.2014 року, то у ПАТ «ПУМБ» виникло право списання грошових коштів з будь-яких рахунків поручителя відкритих в Банку відповідно до договору поруки DNI-22-488/13 від 18.04.2013 року із змінами і доповненнями до нього, яким банк скористався 05.11.2014 року списавши з поточного рахунку поручителя 260092801 суму заборгованості у розмірі 441366 доларів США (а.с. 105-108).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином. Відповідно до умов договору.

Отже, судом достовірно встановлено, що грошові кошти ПАТ «ПУМБ» було списано з рахунку ТОВ «АМАРАНТ» , яке в наступному змінило назву на ТОВ «ЛУКСОР-УТР» саме за договором поруки DNI-22-488/13 від 18.04.2013 року із змінами і доповненнями до нього, а не за договором № DNI-22-811/13 застави майнових прав за депозитним договором від 05 листопада 2013 року.

Твердження позивача про те, що відбулося позасудове звернення на предмет забезпечувального обтяження, передбачене ст. 26 Закону України № Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» з наслідками встановленими ст. 29 цього закону спростовуються вище наведеними судом обґрунтуваннями, які свідчать про те, що звернення стягнення відбулося саме за договором поруки. Адже, згідно ст. 29 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо обтяжувач має намір набути право власності на предмет забезпечувального обтяження, він зобовязаний повідомити про це боржника, заставодавця та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна, в порядку встановленому ст. 27 цього закону.

Згідно з нормами, встановленими ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобовязаний надіслати боржнику, заставодавцю та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобовязання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Позивачем чи його представником не надано суду жодних доказів про направлення на адресу боржника та заставодавця письмових повідомлень про порушення забезпеченого обтяженням зобовязання, отримання ними таких повідомлень та реєстрацію обтяжувачем відомостей про звернення стягнення на предмет застави в Державному реєстрі.

Натомість, банком, як заставодержателем не вносилися в Державний реєстр відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, про що свідчить витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що свідчить про відсутність у банку наміру звернення стягнення на заставу в позасудовому порядку (а.с.57-65).

Згідно із загальними нормами цивільного законодавства, законодавцем не встановлюється можливість набуття права власності на майнові права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Порядок реалізації права грошової вимоги, що є предметом забезпечувального обтяження регулюється ст. 32 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до вказаної статті, звернення стягнення на право грошової вимоги здійснюється шляхом відступлення обтяжувачу відповідного права. При цьому обтяжувач зобовязаний повідомити в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, боржника та інших обтяжувачів відповідного права грошової вимоги про свій намір набути на свою користь таке право. Дана позиція суду підтверджується матеріалами справи.

Крім того, нормою ст. 32 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не передбачене повне виконання зобовязання забезпеченого обтяженням та неможливість предявлення боржнику інших вимог у разі її застосування обтяжувачем, що є позовними вимогами за даним позовом.

Зважаючи на вище викладене, позивачем не доведено факту позасудового врегулювання за Кредитним договором від 18.04.2013 року №DNI-22-482/13, що укладений між ПОСП «Батьківщина» та ПАТ «Перший український міжнародний банк», оскільки не відбулося звернення стягнення на майно за Договором застави майнових прав від 05.11.2013 року №DNI-22-811/13. Кошти банком були отримані за договором поруки DNI-22-488/13 від 18.04.2013 року.

Керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 62; 64; 77; 78; 88; 208; 214; 215; 218; 219 ЦПК України; ст.ст. 526; 553; 554; 559; 1050; 1054; 1048; 1049 ЦК України, суд,

в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2 банк», Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Батьківщина» про визнання факту позасудового врегулювання таким, що відбувся, визнання зобовязання за кредитним договором виконаним та визнання поруки припиненою.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області на протязі 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя: ОСОБА_6