Ухвала суду № 63522581, 14.12.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/5206/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В.П. Провадження № 22-ц/773/1719/16 Категорія: 34 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Киці С.І.,

суддів Данилюк В.А., Подолюка В.А.,

секретар Черняк О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення майнової і моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 31 жовтня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 8929грн. заподіяної матеріальної шкоди, 1512грн. за виконання судової будівельно-технічної експертизи та 551,20грн. судового збору, а всього на загальну суму 10992,20грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення, яке вважає незаконним і необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення в частині стягнення матеріальної шкоди та судових витрат 10992,20грн. і ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити; в іншій частині рішення залишити без змін.

Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні моральної шкоди не оскаржується, а тому в цій частині в апеляційному порядку не переглядається.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.

Судом встановлено, що 05 лютого 2016 року ОСОБА_4 пошкодив вхідні двері помешкання ОСОБА_1 в м.Луцьку по вул.Героїв УПА, 64-в/1, чим заподіяв майнову шкоду в розмірі 8929грн.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно положень ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обовязок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіянні такої шкоди відповідачем та її розмір. Саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди.

Заподіяння шкоди відповідачем підтверджується Висновком Луцького ВП ГУНП у Волинській області про результати розгляду повідомлення ОСОБА_1 від 11.02.2016р., показами свідків. Так, з даного висновку встановлено, що позивач ОСОБА_1 звертався 05 лютого 2016р. до чергової частини Луцького ВП ГУНП з приводу пошкодження дверей ОСОБА_3 його помешкання, при цьому відповідач ОСОБА_3 давав пояснення, що між ним та позивачем виникла суперечка, в ході якої він з власної необережності пошкодив вхідні двері помешкання позивача.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №О-89 від 23.08.2016 року вхідні двері квартири АДРЕСА_1 та цегляна перемичка їх дверного прорізу мають пошкодження механічного характеру, причини і час утворення наявних пошкоджень зазначені у висновку Луцького ВП ГУНП у Волинській області про результати розгляду повідомлення ОСОБА_1 від 11.02.2016р.; ринкова вартість відновлювального ремонту вхідних дверей із дверним прорізом квартири АДРЕСА_2 становить 8929грн.

В судовому засіданні встановлено, що позивач постійно проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_5, якій належить на праві власності 49/100 частин даного житлового будинку.

За змістом ст. 156 ЖК Української РСР, ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житлового будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Позивач є членом сім"ї власника, користується всіма наданими чинним законодавством правами нарівні з власником, а отже діями відповідача порушені його права.

Разом з тим, відповідач не подав суду докази, які б підтверджували його непричетність до пошкоджень дверей помешкання позивача та відсутність його вини у скоєному.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду. Рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та справедливим і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 жовтня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: