Ухвала суду № 63522338, 19.12.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/7728/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Рудська С.М. Провадження № 22-ц/773/1647/16 Категорія: 25 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Здрилюк О.І.,

суддів - Стрільчука В.А., Бовчалюк З.А.,

секретар Кирилюк О.О.,

з участю пр-ка позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Публічне акціонерне товариство «КредоБанк», до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 21 жовтня 2016 року відмовлено у позові ОСОБА_2 у даній справі.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати це рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Вважає, що допущено невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору страхування від 29.10.2014 року вигодонабувачем є Публічне акціонерне товариство «КредоБанк», а позивач не надав доказів про наділення його банком повноваженнями на отримання страхового відшкодування, у звязку із чим позов не підлягає до задоволення.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.

Згідно ст.6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин. Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст.995 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

Зазначене положення міститься також і в ст.3 Закону України «Про страхування».

Відповідно до наведених положень закону договір страхування надає право третій особі (вигодонабувачу) вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, хоча і не покладає на нього обов'язків останнього.

Судом встановлено, що 29 жовтня 2014 року між сторонами було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ № 093218 із особливими умовами страхування строком дії з 31.10.2014 року по 30.10.2015 року, згідно якого позивач застрахував автомобіль «Geely CK», реєстраційний № НОМЕР_1, сплатив відповідачу страховий платіж та вигодонабувачем визначено ПАТ «КредоБанк» (а.с.5-9).

11 січня 2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу, в результаті якої автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

Відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на недостатність водійського стажу, передбаченого умовами договору страхування (а.с.12), а в запереченні на позов покликався на відсутність підстав для його задоволення, оскільки вигодонабувачем у договорі страхування визначено ПАТ «КредоБанк», який не наділив позивача правом на одержання страхової виплати (а.с.77-78).

Оскільки у суді першої інстанції позивач не надав доказів щодо уповноваження вигодонабувачем позивача на одержання страхового відшкодування, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в позові з цих підстав.

Посилання апелянта на подання суду довідки банку про відсутність станом на 30.08.2016 року боргових зобовязань за кредитним договором не заслуговують на увагу, оскільки зазначена довідка не містить конкретизації, чи відсутні боргові зобовязання по поточних платежах по кредиту, чи кредит увесь сплачений і якщо сплачений, то коли саме (а.с.72).

Подана апеляційному суду уточнена довідка банку про повне погашення кредиту також не містить дати такого погашення, у звязку із чим не спростовує висновку суду на відсутність доказів щодо права позивачу вимагати страхове відшкодування замість вигодонабувача на час подання позовної заяви.

Посилання апелянта на ту обставину, що суд першої інстанції не дав оцінки письмовій відмові відповідача щодо виплати страхового відшкодування не впливає на правильність ухваленого рішення, оскільки позивач у позовній заяві не ставив такої вимоги, як визнання незаконною відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування.

Крім того, така письмова відмова обґрунтована п.п.4, 10 договору страхування та п.4.2 загальних умов страхування, які підписані сторонами (а.с.5-12).

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Укладений договір страхування від 29.10.2014 року в частині визначення стажу водія на керування певним видом транспортного засобу станом на день настання страхового випадку сторонами не змінювався.

Крім того, позивачем жодна з умов як договору добровільного страхування, так і загальних умов страхування не оспорена, тобто є чинною.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді