Постанова № 63522294, 20.12.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2302/16-п Провадження № 33/773/493/16 Суддя в 1 інстанції: Чишій С. С. Категорія:ч. 1 ст. 483 МК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" грудня 2016 р. місто Луцьк

Суддя Апеляційного суду Волинської області Борсук П.П., з участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Тарана О.П., представника Волинської митниці ДФС Пікалюка М.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, водія ТОВ «ТК Легіон», на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 27 жовтня 2016 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 204319 (двісті чотири тисячі триста дев'ятнадцять) гривень 92 коп із конфіскацією в дохід держави 10 літрів акарициду «Енвіндор» в 10 пляшках, 71 кг інсектициду «Моспілан» в 71 пакеті, 10 кг інсектициду «Актара» в 40 пляшках, 6 кг інсектициду «Актара» в 3 пляшках, 4 л інсектициду «Кораген» в 4 пляшках, загальною вартістю 204319,92 гривень, стягнуто із ОСОБА_3 на користь Волинської митниці ДФС 1476 (одну тисячу чотириста сімдесят шість) гривень витрат у справі за зберігання товарів та на користь держави - 275 (двісті сімдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору,

В С Т А НО В И В:

Згідно постанови 14 липня 2016 року ОСОБА_3, слідуючи через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС з України у Республіку Польща автомобілем «Рено», номерний знак НОМЕР_1/НОМЕР_2, намагався перемістити через митний кордон із приховуванням від митного контролю у дисках запасних коліс у палетниках та серед інструментів 10 літрів акарициду «Енвіндор» у 10 пляшках, 71 кг інсектициду «Моспілан» в 71 пакеті, 10 кг інсектициду «Актара» в 40 пляшках, 6 кг інсектициду «Актара» в 3 пляшках, 4 л інсектициду «Кораген» в 4 пляшках, загальною вартістю 204319,92 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 оскаржує рішення суду з мотивів його незаконності. Вказує на те, що судом першої інстанції не досліджено наявних обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність. Стверджує, що транспортний засіб «Рено», номерний знак НОМЕР_1/НОМЕР_2, належить на праві власності ТзОВ «ТК Легіон», у якому він працює водієм. Посилається на те, що висновок експерта є сумнівним, тому просить провести судову товарознавчу експертизу. Вважає, що з нього безпідставно стягнуто витрати на користь митного органу за зберігання товарів, оскільки останні були конфісковані згідно рішення суду. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати рішення суду та постановити нове, яким на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, судове рішення було прийнято за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому строк на оскарження постанови суду першої інстанції слід поновити, так як він був пропущений з поважних причин.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши міркування представника ОСОБА_3 - адвоката Тарана О.П., який підтримав останню з мотивів, викладених у ній, та просив її задовольнити, представника Волинської митниці ДФС, який заперечив проти задоволення апеляції, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В силу ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Положеннями ст. 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку апеляційного суду, при постановленні рішення судом першої інстанції вказаних вимог закону дотримано.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, за обставин вказаних у постанові. Даний висновок ґрунтується на зібраних у передбаченому законом порядку та належно досліджених і оцінених судом доказах.

Винуватість ОСОБА_3 підтверджується протоколом про порушення митних правил, митною декларацією порушника, актом огляду транспортного засобу з фото-таблицями, службовою запискою.

Від підпису у протоколі та дачі пояснень з приводу вчиненого правопорушення ОСОБА_3 відмовився.

Протокол був направлений останньому за місцем його проживання. Порушень норм закону апеляційний суд з цього приводу не вбачає.

Посилання апелянта на неналежність та недопустимість такого доказу, як висновок експерта щодо вартості вилучених у нього товарів, апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 515 МК України, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, тощо, призначається експертиза. Проведення такої експертизи доручається експертам спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил.

Дана експертиза була проведена особою, яка має на це право. Будь-яких порушень при її призначенні чи проведенні, які ставили б під сумнів достовірність першої, апеляційним судом не встановлено.

Як вбачається з висновку експерта, загальна вартість безпосередніх предметів порушення митних правил із урахуванням 20 відсотків знижки становить 204319,92 гривень. Підстав для проведення повторної експертизи апеляційний суд не вбачає.

Згідно п. 53 ч. 1 ст. 4 МК України спеціально виготовлене сховище (тайник) - сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані та пристосовані з цією метою конструктивні ємності чи предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо.

Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_3 намагався перемістити через митний кордон з приховуванням від митного контролю у дисках запасних коліс у палетниках та серед інструментів товар.

Доводи апелянта про те, що він не несе відповідальності за переміщуваний товар, оскільки транспортний засіб належить товариству, з яким він уклав трудовий договір, безпідставні. Будь-яких доказів перший з цього приводу суду не надав.

На підставі наведеного та з урахуванням всіх обставин справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Накладене на ОСОБА_3 стягнення у виді штрафу із застосуванням конфіскації товару відповідає санкції ч. 1 ст. 483 МК України та вимогам ст.ст. 33, 34 КУпАП, згідно яких при його накладенні судом враховано особу винного, характер та спосіб вчиненого ним правопорушення.

Твердження апелянта про безпідставне накладення на нього витрат за зберігання товарів на складі митного органу, на думку апеляційного суду, не ґрунтується на законі, оскільки ст. 520 МК України регламентовано, що такі витрати стягуються з особи, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 529 МК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 27 жовтня 2016 року щодо нього - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області П.П. Борсук