Вирок № 63519320, 19.12.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/261/16-к

Провадження № 1-кп/591/121/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2016 року Зарічний районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Капкіна О.Б., за участю секретаря Формова В.В.,

прокурора Кузьміна А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника адвоката ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3 її представника адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за №12015200440005818 від 22.10.2015 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, солдата, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, призваного на військову службу Вишгородським районним військовим Комісаріатом Київської області, військовослужбовця військової частини 3057 Національної Гвардії України, розвідника санітара 5 го відділення 3 го взводу спеціального призначення 3 ї роти спеціального призначення, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, що проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

за ч. 1 ст. 121 та ч. 2 ст. 263 КК України

Встановив:

22 жовтня 2015 року близько 00 години 55 хвилин солдат ОСОБА_1, який проходив військову службу за контрактом у Національній гварді та перебував у відпусці, був у стані алкогольного спяніння та знаходився на території Спасо-Преображенського кафедрального собору, який розташований за адресою: м. Суми, вул. Соборна, б. 31. Біля входу в приміщення церковної бібліотеки вказаного собору у останнього виник конфлікт з охоронцем Спасо-Преображенського кафедрального собору ОСОБА_5, під час якого ОСОБА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно наніс ОСОБА_5 не менше трьох ударів не встановленими тупими предметами, спричинивши потерпілому, згідно з висновку судово-медичної експертизи №1462 від 22.12.2015 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно мозкової травми, забію головного мозку важкого ступеня зі здавленням гострої субдоральної гематоми зліва, церебросубарахноідальний крововилив, набряк головного мозку важкого ступеня, посттравматична енцефалопатія, кома у вигляді апалітичного синдрому, які за ступенем тяжкості, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя; садно лоба зліва, гематома у області грудей зліва, садно лівого коліна, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, після чого з місця вчинення злочину зник, але близько 2 год. 15 хв. 22 жовтня 2015 року був помічений поблизу цілодобового продуктового магазину за адресою: м.Суми, вул. Соборна, 48 та затриманий працівниками правоохоронних органів.

Крім того, ОСОБА_1, який проходив військову службу за контрактом у Національній гвардії України, під час несення служби на початку жовтня 2015 року, точну дату встановити не вдалося, знаходячись в м. Маріуполь Донецької області незаконно, без передбаченого Положенням про дозвільну систему, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року (зі змінами) та Інструкцією, затвердженою наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року (зі змінами) дозволу, шляхом привласнення придбав від невідомої особи холодну зброю - ніж Glock FM81 виготовлений заводським способом по типу бойових тактичних ножів, який відповідно до висновку судової трасологічної експертизи №932 від 23.10.2015 року являється холодною зброєю та в подальшому умисно носив при собі. Після відбуття до місця проведення основної щорічної відпустки до м.Суми ОСОБА_1 20 жовтня 2015 року незаконно перевіз цей ніж Glock FM81 з м. Маріуполя Донецької області до м. Суми та в подальшому до 22 жовтня 2015 року носив при собі, після чого близько 9 год. 10 хв. в ході проведення огляду місця події співробітниками Сумського СМВ УМВС України в Сумській області вказана холодна зброя була виявлена у ОСОБА_1 у чохлі для зберігання ножу.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчинені злочинів за ч. 1 ст. 121 та ч. 2 ст. 263 КК України не визнав. Від дачі показів на підставі ст. 63 Конституції України відмовився.

Вина ОСОБА_1 в інкримінованих злочинах підтверджується дослідженими в суді доказами.

за ч.1 ст. 121 КК України:

Показаннями потерпілої ОСОБА_3 про те, що її вінчаний чоловік ОСОБА_5 спиртними напоями не зловживає, в день події збирався на роботу по охороні собору. При контрольному вимірі кровяний тиск у нього був не великий, якихось тілесних ушкоджень він не мав. Приблизно в 23.10 год. між ними була телефонна розмова ОСОБА_5 на самопочуття не скаржився, ніяких подій за його участю не було. Вночі приблизно о 02 год. 35 хв. її викликали в лікарню. Вона побачила ОСОБА_5 лежачим без свідомості, лікар сказав, що він в комі. На голові вище брови у нього була рана з каплею крові. Хірург сказав їй, що сильно пошкоджено мозок ( в голові як каша). Після цього стан здоровя ОСОБА_5 погіршився. Він не приходить до тями. Просила покарати обвинуваченого на розсуд суду.

Показами свідка ОСОБА_6, який ніс службу у складі наряду ДСО та отримав виклик до Собору, де спрацювала тривожна сигналізація. Коли він приїхав разом з ОСОБА_7 за викликом до собору, то побачив ОСОБА_1 (якого упевнено впізнав у суді) біля лежачого на землі без свідомості потерпілого ОСОБА_5, якого спочатку він прийняв за пяного. ОСОБА_1 сказав ОСОБА_6, що «він (ОСОБА_1) прийшов помолитись», а «він (ОСОБА_5П.) своє отримав». Свідок ОСОБА_6 зрозумів, що ОСОБА_1 завдав ОСОБА_5 тілесні ушкодження.

Аналогічними показами свідка ОСОБА_7, який крім того вказав, що наряд патрульно постової служби біля цілодобового магазину побачив ОСОБА_1, який розпивав спиртні напої.

Показами свідка ОСОБА_8 (працівник патрульної постової служби) про те, що від працівників ДСО вони отримали повідомлення, що необхідно затримати невідомого військовослужбовця з шевроном «Донбас», який вдарив охоронця собору та втік. Надалі вони побачили схожого за описом чоловіка - ОСОБА_1 біля цілодобового магазину «Центр» та затримали його.

Аналогічними показами свідка ОСОБА_9

Допитаний свідок ОСОБА_10 показав, що від старости собору ОСОБА_11 він дізнався, що відбулось проникнення на територію собору та напад, внаслідок чого охоронець ОСОБА_5 потрапив до лікарні. Біля приміщення охорони побачив сліди крові. Після виклику працівників міліції дізнався, що нападник на ОСОБА_5 вже затриманий.

Свідок ОСОБА_12 (входив до складу групи слідчих) показав, що виїжджав до місця мешкання співмешканки обвинуваченого ОСОБА_13, яка вказала, що ОСОБА_1 нещодавно приїхав із зони АТО, він пішов до магазину та не повернувся.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_14 показав, що від представників ДСО дізнався, що охоронець собору ОСОБА_5 перебуває без свідомості. Він категорично заперечив перебування ОСОБА_5 у стані спяніння, бачив на його голові тілесні ушкодження, після цього була викликана швидка допомога.

Показами свідка ОСОБА_11 (старости ОСОБА_8 Преображенського собору) про те, що Храм закривається приблизно з 21 години та опечатується, після чого вхід у храм сторонім особам заборонено.

Допитаний свідок ОСОБА_15 ( оперативний черговий по Сумському відділу поліції ГУ НП в Сумській області) вказав про те, що від представника собору надійшов виклик щодо нападу на собор.

Свідок ОСОБА_16 (черговий слідчий) за вимогою оперативного чергового спустився до кімнати затриманих, спілкувався з ОСОБА_1, який повідомив, що у нього біля собору була якась сутичка.

Свідок ОСОБА_17 показав, що від оперативного чергового отримав наказ на виїзд до собору, від представника собору дізнався про напад на охоронця. Свідок ОСОБА_18дізнався про події зі слів співробітників ОВС.

Свідок ОСОБА_19 показав, що під час спілкування з ним ОСОБА_1 вину визнавав, каявся, що неправильно зробив, однак не міг зрозуміти чому такі важки тілесні ушкодження заподіяв та переживав з цього поводу, був напідпитку, деталей не памятає. Прохав контакти потерпілої сторони, щоб їй допомоги.

Свідок ОСОБА_20 показав, що під час особистого спілкування ОСОБА_1 повідомив, що перебував в зоні АТО, дійсно знаходився на території собору та після конфлікту з охоронцем втік.

Усі допитані в якості свідків медичні працівники зазначили, що встановлений ОСОБА_5 діагноз не міг утворитись як результат будь-якої хвороби.

Так свідок лікар ОСОБА_21 встановив потерпілому ОСОБА_5 попередній діагноз: інсульт або черепно мозкова травма (діагнози під питанням), однак зазначив, що він ставить лише попередній діагноз, а остаточний діагноз робиться лікарями на підставі комплексного дослідження. Крім того ОСОБА_21 повідомив, що у потерпілого може бути діагностовано закриту черепно мозкову травму навіть у разі відсутності видимих тілесних ушкоджень.

Свідок захисту лікар ОСОБА_22 повідомив, що у потерпілого ОСОБА_5 видимих травматичних пошкоджень кісток черепа не було. Провести компютерну томографію він не міг, тому що вказаний апарат перебував в технічно несправному стані. Зазначив, що дані КТ є на даний час найбільш визначальними при виявленні черепно мозкових травм.

Допитаний у якості свідка лікар ОСОБА_23 повідомив, що ОСОБА_5 був доставлений до лікарні з попереднім діагнозом гостре порушення мозкового кровообігу, однак остаточний (клінічний) діагноз має бути поставлений після проведення комплексного дослідженням. Після зняття пункції були зроблені висновки, що це мозковий крововилив, але характер крововиливу можливо дослідити виключно за допомогою компютерної томографії.

Свідок лікар ОСОБА_24 показав, що потерпілий ОСОБА_5 був доставлений у вкрай важкому стані (критичний стан) з гематомою мозку та ним прийнято рішення по життєвим показам до негайного хірургічного втручання. У потерпілого були незначні зовнішні тілесні ушкодження. Очагу забою ОСОБА_24 не бачив, а керувався виключно протоколом компютерної томографії №4586. Він зазначив, що гематоми не можуть бути наслідками захворювання потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_25 показав, що він впевнений в своєму висновку та вважає неможливим з медичної точки зору отримання такого стану здоровя внаслідок захворювання. Повністю підтвердив висновок судово медичної експертизи №1462 від 25.11.2015, зазначив, що вказані тілесні ушкодження у потерпілого утворились від дії тупих предметів, що не несуть в собі ідентифікуючі ознаки травмуючих чинників. Вказав, що закрита черепно мозкова травма не завжди супроводжується зовнішніми (видимими) ушкодженнями. Він підтвердив слова свідка лікаря ОСОБА_22, що дані КТ є на даний час найбільш обєктивними даними в діагностиці при обстеженні головного мозку при виявленні черепно мозкових травм.Садно на обличчі потерпілого ОСОБА_5 свідчить про те, що була механічна дія з елементами тертя та сковзання та категорично заперечує наявність у потерпілого геморагічного інсульту, внаслідок того, що у потерпілого виявлено очаг контузії лівої темнено вісочної області 4 типу.

Допитаний як свідок лікар ОСОБА_26 оглянувши в судовому засіданні диск КТ повністю підтвердив дане ним заключення, а саме протокол компютерної томографії №4586 від 22.10.2015 у ОСОБА_5 та встановлений діагноз: очаг контузії 4 типу, епідуральна гематома лівої темнено вісочної області, полушарна гематома зліва. Виражена дислокація серединних структур, ознаки окклюзіонної гідроцефалії.

Відповідно до протоколу дослідження головного мозку від 24.11.2015, яке проведено у Сумській обласній клінічній лікарні лікарем ОСОБА_27 зазначено існування у потерпілого ОСОБА_5 очагу контузії лівої темнено вісочної області.

Відповідно до висновків судово медичної експертизи №1462 від 25.11.2015, потерпілому ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження: закрита черепно мозкова травма, забій головного мозку важкого ступеня зі здавленням гострої субдоральної гематоми зліва, церебросубарахноідальний крововилив, набряк головного мозку важкого ступеня, посттравматична енцефалопатія, кома у вигляді аполітичного синдрому, які за ступенем тяжкості, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя; садно лоба зліва, гематома у області грудей зліва, садно лівого коліна, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Крім того, вказані тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, що не несуть в собі ідентифікуючі ознаки травмуючих чинників.

Відтворений відеозапис подій з камери відеоспостереження, які мали місце 22.10.2015, дають підстави вважати, що стороніх осіб в місці вчинення злочину не було.

Суд надавав достатній час стороні захисту (відкладав слухання справи на час, який первинно був вказаний стороною захисту) для надання матеріалів судово-медичної експертизи, згідно ст. 243 КПК України, але такий висновок в суді сторонам відкритий не був. Також не відкривалися матеріали щодо вказаної експертизи при виконанні вимог ст. 290 КПК України. Тому суд робить висновки на доказах, які згідно вимог КПК України були відкриті сторонам та наявні в матеріалах кримінального провадження.

Оцінюючи досліджені докази в сукупності суд вважає, що вина ОСОБА_28 в обсязі предявленого обвинувачення доведена в повному обсязі.

Із запису з камери відеоспостереження вбачаєтся, що інші особи участі в конфлікті не приймали і лише ОСОБА_29 контактував з ОСОБА_5

Стану необхідної оборони у обвинуваченого не було виходячи з наступного.

Обов'язковою умовою необхідної оборони є наявність посягання, яке повинно носити реальний характер та бути нерозривно повязаним з вчиненими обвинуваченим діями, спрямовуватись на захист інтересів, здоровя, життя обвинуваченого, третіх осіб, суспільних інтересів.

Але саме ОСОБА_1прийшов до місця, де чергував ОСОБА_5 в час, коли приміщення собору було зачинено і прийом відвідувачів не вівся. Після цього у невеликий проміжок часу ОСОБА_5, який був цілком здоровим, перетворився в людину з критичним станом для життя та зі слідами тілесного пошкодження в різних місцях: області голови, грудей та ноги. Тобто ударів було нанесено декілька. У той же час сам ОСОБА_28 тілесні ушкодження не отримав, що виключає версію нападу на нього охоронця собору.

Не підтверджено судово-медичною експертизою факт можливої хвороби ОСОБА_5, в наслідок чого його мозок виявився сильно пошкодженим.

Після вчинення злочину ОСОБА_1 не викликав швидку допомогу, хоча потерпілий впав на землю у нього на очах. Зазначені факти підтверджують направленість його умислу на заподіяння шкоди потерпілому та його дії мають кваліфікуватися за наслідками, що настали, тобто умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_5

Суд вважає, що прямий умисел завдати потерпілому тілесних ушкоджень виник у ОСОБА_1 раптово, під впливом алкогольного спяніння. Після затримання ОСОБА_1 останнього було освідувано на предмет наявності стану алкогольного спяніння, за результатом якого у ОСОБА_1 констатовано стан алкогольного спяніння.

Мотивом для неприязних стосунків до ОСОБА_5 стала словесна сварка з охоронцем собору.

Вина ОСОБА_1 за ч.2 ст. 263 КК України підтверджуєтся:

Посвідченням про відрядження ОСОБА_1 та військовий квиток ОСОБА_1, у якому відсутні будь які записи щодо належності ОСОБА_1 холодної зброї - ножа Glock FM81. Тобто дозволу його керівництва щодо пересування обвинуваченого із холодною зброєю під час перебування за межами військової частини останній не мав.

Допитані у судовому засіданні працівники ОВС свідки ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18 підтвердили факти вилучення саме у ОСОБА_1 холодної зброї, яку останній носив під час відпустки без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до висновку судової трасологічної експертизи №932 від 23.10.2015 ніж Glock FM81 являється холодною зброєю, який виготовлений заводським способом по типу бойових тактичних ножів.

Суд вважає, що ОСОБА_1, як діючий на той час військовослужбовець, усвідомлював, що вказаний предмет є холодною зброєю, але незаконно, без передбаченого дозволу придбав холодну зброю, 20 жовтня 2015 року незаконно перевіз ніж з м. Маріуполя Донецької області до м. Суми та в подальшому до 22 жовтня 2015 року носив при собі, після чого близько 9 год. 10 хв. в ході проведення огляду місця події співробітниками Сумського СМВ УМВС України в Сумській області вказана холодна зброя - ніж Glock FM81 був виявлений та вилучений у ОСОБА_1

Аналізуючи досліджені докази суд вважає, що своїми діями, які виразились в умисному спричиненні тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, а своїми умисними діями, які виразилися в носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України і його дії органами досудового слідства кваліфіковані вірно.

Умисел ОСОБА_1 на заподіяння тілесних ушкоджень охоронцю собора підтверджуєтся обєктивними медичними даними, а саме те, що потерпілий отримав не менше трьох ударів.

Крім того ОСОБА_1, який був військовим медичним працівником не надав медичної допомоги потерпілому, коли той впав, а зник з місця вчинення злочину.

Обставинами, які помякшують вину ОСОБА_1 суд вважає його участь в АТО, наявність нагород.

Обставини, які обтяжують вину ОСОБА_1 є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп 'яніння.

Суд ураховує позитивну характеристику потерпілого. ОСОБА_5 віруюча людина, сповідувався у священника, не вживав спиртні напої, додержувався посту.

ОСОБА_1 також характеризуєтся позитивно. Він є учасником АТО, має нагороди.

Але згідно Конституції і законів України, вимог Військової присяги ОСОБА_1був повинен поважати честь і гідність кожної людини додержуватися правил ввічливості й поведінки військовослужбовців. Ці приписи обвинуваченим було не дотримано.

Відповідно до ст.65 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 виду та міри покарання, суд приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, в тому числі тяжкого злочину, конкретні обставини справи, помякшуючі та обтяжуючі обставини, дані про його особу, позитивну характеристику, і вважає за можливе призначити покарання обвинуваченому в межах санкції статей КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у вигляді позбавлення волі, що буде сприяти його виправленню.

Потерпілою було заявлено, а потім збільшено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 500 000,00грн. та моральної шкоди в розмірі 1000 000,00грн.

Потерпіла підтримала свій позов повністю. Обвинувачений позов не визнав в повному обсязі, вважав себе в загалі невинним.

Суд розглянувши позов на принципах диспозитивності, вважає, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню Суд вважає, що матеріальна шкода підлягає відшкодуванню з обвинуваченого в обсязі підтвердженних витрат потерпілої, які вказані в наданих суду чеках на придбання засобів для лікування та годування потерпілого ОСОБА_5 Суд вважає, що вказані витрати були здійснені на речі, які призначені не тільки для лікування потерпілого, а і для його годування та обслуговування.

Оцінюючи ступінь та глибину страждань потерпілої ОСОБА_3 суд враховує незворотність наслідків, що настали. ОСОБА_3 втратила звичний образ життя, приділяючи значний час на обслуговування людини, з якою вона як людина віруюча звязала життя повінчавшися у церкві. Вона тривалий час проживає з ОСОБА_5, веде з ним спільне господарство, несе витрати на годування та лікування травмованого ОСОБА_5

У результаті протиправних дій обвинуваченого вона позбавлена можливості вести нормальне життя, втратила звичний образ життя, переживає душевний біль та моральні страждання, великі незручності, весь час приділяючи годуванню та турботі за втратившою свідомість, безпорадною близькою людиною. Суд ураховує, що стан здоровя ОСОБА_5 важкий. Він позбавлений можливості пересування, не може самостійно здійснювати догляд за собою, до свідомої поведінки, знаходиться в беспорадному стані, потребує цілодобового нагляду.

В той же час визначаючи суму моральної шкоди суд виходить із принципу розумності, виваженості та справедливості.

Запобіжний захід у виді застави відносно обвинуваченого слід продовжити до набрання вироком законної сили.

Питання про розподіл процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до ст.ст. 118, 124, 126 КПК України - стягнувши з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів. Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374-376 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 263 КК України та призначити покарання:

-за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 ( шість ) років.

-за ч. 2 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік

Згідно ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 ( шість ) років.

Запобіжний захід у вигляді застави залишити ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили. Після затримання ОСОБА_1 для виконання цього вироку, суму застави повернути заставодавцю.

Строк відбування покарання для ОСОБА_1 обчислювати з дня його затримання для направлення відбувати покарання за цим вироком, що доручити Сумському ВП (м.Суми) ГУНП в Сумській області.

Речові докази: ніж Glock FM81 в чохлі - знищити, «Журнал принятия дежурств и материальных средств собора» повернути за належністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової трасологічної експертизи №932 від 23.10.2015 в сумі 491,04 грн.

Цивільний позов потерпілої задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 112 775, 61 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 150 000грн. на відшкодування моральної шкоди.

Зарахувати ОСОБА_1 згідно ч.2 ст.72 КК України строк перебування під вартою з 22.10.15 по 21.12.15 із разрахунку 1 день перебування під вартою в 2 дні позбавлення волі.

Вирок набирає чинності через 30 днів з дня його проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Копії вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.Б. Капкін