УКРАЇНА
ТЕПЛОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
Справа № 516/162/16-ц
Провадження № 2/516/125/16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.12.2016 року Теплодарський міський суд Одеської області у складі:
головуючої, судді Мисливої Л.М.,
при секретарі Саратовській Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Теплодарі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1, в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №б/н від 10.03.2011р., яка станом на 31.05.2016р. склала в загальній сумі 20109 грн. 29 коп., в тому числі: 1187 грн. 18 коп. заборгованість за кредитом, 14148 грн. 33 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 3340 грн. заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. штраф (фіксована частина), 933 грн. 78 коп. штраф (процентна складова), також просить стягнути понесені ним судові витрати по справі. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання умов вищезазначеного кредитного договору, зокрема не сплачує банку кредитні кошти та інші передбачені кредитним договором платежі, що і стало підставою для звернення Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» з позовом до суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1
Позивач в судове засідання не з»явився, який був повідомлений належним чином про місце та час розгляду справи, надавши до суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, з підтвердженням позовних вимог, та письмові пояснення, в яких зазначив наступне. При оформленні кредиту заява на його отримання, підписується повнолітньою та дієздатною особою, яким підтверджується те, що позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку. Укладання договору здійснюється за принципом укладання між банком і клієнтом договору приєднання, підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів. Правила надання банківських послуг та Умови, розміщені на офіційному сайті позивача, отже є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Крім того, ОСОБА_1 було надано для ознайомлення Умови та Правила в письмовому вигляді, що засвідчується його підписом у відповідній заяві. В даному випадку, зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах, а саме: заяві позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах, таким чином, договір укладається у письмовій формі і відповідно до норм чинного законодавства, на підставі чого відповідачу було відкрито картковий рахунок. Також позивач надав фото клієнта з карткою, виписку по картрахунку, що підтверджують факт видачі йому платіжної картки та відкриття рахунку, на який встановлений кредитний ліміт, вбачається й те, що він користувався коштами, отримував їх через банкомат, здійснював розрахунки через термінали. Надана виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі, відповідачем не спростовані. Заперечення ОСОБА_1 в частині не знання наявності та суми заборгованості є також необґрунтованими, оскільки Умовами та правилами надання банківських послуг передбачено обов»язок клієнта стежити за витрачанням коштів в рамках платіжного ліміту. Стосовно строків позовної давності позивач зауважив на те, що згідно Правил користування карткою строк дії картки зазначено на її лицевій стороні, вона діє до останнього календарного дня вказаного місяця, отже строк дії картки в даному випадку до останнього дня 08.2016р., а він звернувся до суду з даними вимогами до відповідача 15.08.2016р. А тому, обставини, на які відповідач посилається у своїх запереченнях, не відповідають дійсності.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник за довіреністю ОСОБА_2 в судове засідання не з»явились, надавши до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких також просили відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Відповідач надав до суду заперечення на позов ПАТ КБ «ПриватБанк», так як вважає їх незаконними та необґрунтованими. В даних запереченнях звернув увагу на те, що вищевказаний кредитний договір укладений з недодержанням письмової форми, у анкеті-заяві немає даних про отримання ним Пам»ятки клієнта та Тарифів, те, що він поставив свій підпис. Зазначає про те, що позовна заява не містить даних щодо відкриття позивачем йому карткового рахунку та видачі відповідної картки, копії цієї картки. Також відповідач вказує на те, що в матеріалах справи відсутні пам»ятка клієнта, яка є складовою укладеного договору про надання банківських послуг, довідка про умови кредитування та рішення банку щодо встановлення кредитного ліміту на картку. Крім того, стверджує, що банк не надав доказів про ознайомлення його саме з цими Правилами надання банківських послуг, затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010р., про що не йдеться у заяві-анкеті, а тому вважає, що позивачем вимоги не доведені за відсутності належних та допустимих доказів, і задоволенню не підлягають. Також зазначає, що позивачем пропущений строк звернення до суду із даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 10.03.2011р. між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», з однієї сторони, та ОСОБА_1, з іншої сторони, було укладено договір №б/н, згідно якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,0% на місяць на суму залишку заборгованості. Розмір щомісячного платежу становить 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості, строк внесення такого платежу до «25» числа місяця. Договір складається з анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та відповідно останніх, Пам»ятки клієнта, Тарифів. Відповідно до п.п.1.1.2.5, 1.1.2.6 умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов»язався погашати заборгованість по кредиту, процентам за його користування, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених Договором. У випадку невиконання зобов»язань за Договором на вимогу банку виконати зобов»язання по поверненню кредиту. Згідно п.п.1.1.3.2.2, 1.1.3.2.3 даних умов та правил надання банківських послуг у випадку порушення держателем вимог діючого законодавства та/або умов даного договору та/або у випадку виникнення овердрафту банк має право призупинити здійснення рахунків по картці та/або визнати її недійсною до моменту усунення вказаних порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов»язань. Банк має право змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків, при цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту, зобов»язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, але якщо останній протягом даного періоду не направляє банку повідомлення про незгоду з вказаними змінами, вважається, що він приймає дані умови. Пунктом 1.1.5.20 встановлено, що при порушенні клієнтом строків платежів більш ніж на 30 днів, він зобов»язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з врахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій. При непогашенні кредиту в строк, встановлений Графіком погашення кредиту, процентів та винагороди, заборгованість в частині своєчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, та на неї нараховується пеня (п. 1.1.5.21). За несвоєчасну оплату послуг, передбачених Договором, Умовами та Правилами клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, дійсної на період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки (п. 1.1.5.25). Відповідно до п. 1.1.7.12 договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, якщо протягом даного строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення його дії, він автоматично лонгується на такий же строк. У відповідності до п.п.2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 позичальник зобов»язався погашати заборгованість за кредитом, процентам за його користування, також сплачувати комісії. У випадку невиконання зобов»язань за Договором, на вимогу банку виконати зобов»язання по поверненню кредиту.
В порушення вимог кредитного договору №б/н від 10.03.2011р., відповідач не здійснював часткового погашення заборгованості за кредитом, внаслідок чого у нього утворилась прострочена заборгованість по кредиту. Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором, станом на 31.05.2016р. загальна сума його заборгованості перед банком по кредиту складає 20109 грн. 29 коп., в тому числі: 1187 грн. 18 коп. заборгованість за кредитом, 14148 грн. 33 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 3340 грн. комісія, 500 грн. штраф (фіксована частина), 933 грн. 78 коп. штраф (процентна складова).
Як вбачається з повідомлення ПАТ КБ «ПриватБанк» від 28.11.2016р., що надійшло до суду разом із випискою з карткового рахунку за період з 28.10.2010р. по 28.11.2016р., ОСОБА_1 отримав картки №4149437724131170, №4149437818247163, за договором №б/н, остання має термін дії до останнього дня 08.2016р. З виписок по особовому рахунку даних карток вбачається сума кредитного ліміту 1190 грн., та інформація щодо руху грошових коштів (зняття готівки в банкоматі, списання процентів за користування кредитним лімітом, поповнення картки в терміналі самообслуговування, тощо), останнє поповнення картки готівкою в терміналі самообслуговування було здійснено відповідачем 16.11.2013р. Крім того, в якості доказу отримання ОСОБА_1 вказаних кредитних карток, банк також надав два фотознімки з зображенням відповідача.
Умови та Правила надання банківських послуг для ПриватБанка та всіх дочірніх банків були затверджені Наказом банку №СП-2010-256 від 06.03.2010р.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). За частиною 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Як визначається у п. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов»язаний його початок (ч.1 ст. 253 ЦК України). При цьому початок перебігу позовної давності пов»язується не стільки зі строком дії (припинення договору), скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 19.03.2014р. (справа №6-14цс14), яка у відповідності до ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні відповідних норм права, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Суд не може прийняти до уваги доводи ОСОБА_1, як одну з підстав, щодо відмови в задоволенні позову за спливом строку позовної давності, оскільки початок перебігу позовної давності щодо повернення кредиту в повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії кредитної картки відповідача 08.2016р. (дата вказана у повідомленні ПАТ КБ «ПриватБанк» від 28.11.2016р.), а позивач звернувся до суду 15.08.2016р. (про що свідчить реєстр №8829975 відправки позову до суду), в зв»язку з чим судом враховується трирічна позовна давність з моменту подання позову до суду і до 15.08.2013р. (згідно розрахунку заборгованості з 30.08.2013р.) та спеціальна позовна давність у один рік щодо неустойки (пені) з 15.08.2015р. (згідно розрахунку заборгованості з 31.08.2015р.), отже позовна давність у даному випадку щодо вказаних вимог не сплинула. Крім того, останній платіж (поповнення) по кредитній картці був здійснений відповідачем 16.11.2013р., про що вбачається з виписки по відповідному картковому рахунку.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.
В частині 1 ст. 1049 ЦК України зазначено, що позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі вищевикладеного, суд вважає можливим задовольнити частково позов та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 10.03.2011р. в загальній сумі 17369 грн. 82 коп., в тому числі: 1187 грн. 18 коп. заборгованість за кредитом (сума якої є незмінною з 08.03.2013р. і станом з 30.08.2013р. по 31.05.2016р. є такою ж), 13879 грн. 31 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом (за період з 30.08.2013р. по 31.05.2016р.), 1000 грн. пеня (за період з 31.08.2015р. по 31.05.2016р.), 500 грн. штраф (фіксована частина), 803 грн. 33 коп. штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за Договором та іншими вищенаведеними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
В іншій частині позовних вимог позивачу відмовити в задоволенні за спливом позовної давності.
Також, враховуючи наведене, суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені у запереченнях на позов стосовно недодержання письмової форми укладення кредитного договору, оскільки останній був ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами, Пам»яткою клієнта, підписавши відповідну анкету-заяву, якою приєднався до них (дані документи разом складають Договір про надання банківських послуг), а отже погодився вважати їх обов»язковими до застосування до відносин, які виникли на підставі кредитного договору №б/н від 10.03.2011р., будь-які письмові претензії позивачу щодо неналежного виконання банком зобов»язань, відповідач на їх адресу не направляв. Крім того, надані позивачем: фотознімок клієнта з карткою, виписка по картрахунку, підтверджують факт видачі ОСОБА_1 платіжної картки та відкриття рахунку, на який встановлений кредитний ліміт, вбачається й те, що він користувався коштами, отримував їх через банкомат, здійснював розрахунки через термінали. Отже твердження відповідача щодо відсутності належних та допустимих доказів у даному випадку, є спростованим.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати.
Керуючись ст.ст. 256, 257, 258, 261, 266, 267, 526, ч.1 ст. 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, кредитним договором №б/н від 10.03.2011р., п.п.1.1.1.46, 1.1.2.5, 1.1.2.6, 1.1.3.2.2, 1.1.3.2.3, 1.1.5.20, 1.1.5.21, 1.1.5.13, 1.1.7.12, 2.1.1.1, 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570), заборгованість за кредитним договором №б/н від 10.03.2011р. в загальній сумі 17369 грн. 82 коп., в тому числі: 1187 грн. 18 коп. заборгованість за кредитом, 13879 грн. 31 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 1000 грн. пеня, 500 грн. штраф (фіксована частина), 803 грн. 33 коп. штраф (процентна складова).
В іншій частині позовних вимог позивачу відмовити в задоволенні.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» понесений останнім судовий збір в сумі 1378 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повне рішення суду виготовлено 19.12.2016р.
Суддя
Судове рішення № 63519041, Теплодарський міський суд Одеської області було прийнято 14.12.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 516/162/16-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: