Постанова № 63518256, 15.12.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/18261/16-а

Провадження № 2-а/521/385/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2016 року

Малиновський районний суд м.Одеси у складі

головуючого судді Мурзенка М. В.

при секретарі Кіліян О. В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Лушнікової Ю. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м.Одеси справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси про визнання відмови в перерахунку пенсії протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси про визнання дій неправомірними, щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії відповідно до ст..37-1 ЗУ «Про державну службу», у зв'язку із підвищенням заробітної плати за посадою з якої була призначена пенсія, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу пенсію за з 01.12.2015 року, в розмірі 83 % від заробітку зазначеного в довідці, виданої 31.08.2016 року Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 20283/Г/15-53-05-26 із всіма складовими заробітної плати працюючого державного службовця за відповідною посадою, на які нараховані та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахуванням виплачених сум без обмеження максимального розміру пенсії.

Позов мотивовано тим, що з 15.10.2004 року позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси, де одержує пенсію відповідно до ЗУ «Про державну службу» в розмірі 83 % від заробітної плати. 16 вересня 2016 року позивач звернулась до Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі із заявою про перерахунок пенсії внаслідок збільшення заробітної плати, надала відповідачу відповідну довідку, проте позивачу було відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії.

Вказану відмову позивач вважає протиправною, оскільки вважає, що відповідно до ст.37-1 ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ вона набула право на перерахунок пенсії в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям. Позивач вважає, що таке рішення порушує її права на отримання пенсії у розмірі визначеного законодавством. Дані обставини стали підставою для звернення до суду

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала, підтримала, раніше надані заперечення, просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що норми Законів України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ та від 17.11.2011 року № 1050-VІ щодо пенсійного забезпечення з 01.06.2015 року скасовані, а тому вимоги викладені в позовній заяві є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства(а.с.15-18)

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 15.10.2004. перебуває на обліку в Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси та одержує пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу» в розмірі 83 % від заробітної плати.

16.09.2016р. ОСОБА_3 звернулася до відповідача із заявою, до якої додавши довідку Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №20283/Г/15-53-05-26 від 31.08.2016 р., просила провести їй перерахунок раніше призначеної пенсії за відомостями, зазначеними у вказаній довідці.

Рішенням УПФУ в Малиновському районі м.Одеси № 148389 від 30.09.2016р. відмовлено позивачу в перерахунку пенсії з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (а.с.9).

Відповідно до ст.37, 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, чинній на час призначення пенсію позивачу, пенсія призначається державним службовцям в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому, за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії; у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Приписами ст. 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналізуючи вищевикладені положення, суд доходить висновку висновку, що матеріальна допомога входила до системи оплати праці державного службовця.

При цьому, приписами ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Приписами ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» закріплено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинност іЗаконом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм, суд приходить до висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань та індексація, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак, які не включаються до складу заробітної плати державного службовця згідно Закону України «Про державну службу», повинні враховуватися Відповідачем при обчисленні розміру його пенсії.

Постановою Правління Пенсійного фонду України «Про виконання рішень Окружного адміністративного суду міста Києва по справах N 2а-8893/12/2670, N 2а-4753/09/2670» від 04.09.2013 року № 15-1 затверджено нову форму довідки про складові заробітної плати державних службовців, яка містить графу «Інші виплати», згідно до якої було позивачу було видано довідку № 20283/Г/15-53-05-26 від 31.08.2016 року.

Посилання відповідача на пункт 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, згідно якого у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», є неприйнятним, виходячи з того, що ця норма стосується призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а в силу статті 22, закріплені Конституцією України нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані.

Ураховуючи наведене, при перерахунку пенсії позивачу мають застосовуватися норми, що визначають розмір та порядок перерахунку пенсії позивача, які діяли на момент призначення їй пенсії.

Відповідно до ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернулась до відповдіача із заявою про перерахунок пенсії 16.09.2016.

Таким чином, відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивачу починаючи з 01.10.2016 р.

Відповідно до ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.

Враховуючи викладене, для захисту порушених прав позивача суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог й, задовольняючи позов, визнати протиправною та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси № 148389 від 30.09.2016 р. про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_3, а також зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату пенсії державного службовця відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р (в редакції чинній на момент виникнення права на призначення пенсії) із застосуванням вимог статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на момент виникнення права на призначення пенсії), в розмірі 83 % від суми заробітної плати, з якої були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до довідки від 31.08.2016 року № 20283/Г/15-53-05-26, починаючи з 01.10.2016 р.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, суд доходить висновку про стягнення на користь ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси судового збору в сумі 551 грн. 20 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 6-12, 71, 86, 94, 98, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси № 148389 від 30.09.2016 р. про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_3.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату пенсії державного службовця відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р (в редакції чинній на момент виникнення права на призначення пенсії) із застосуванням вимог статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на момент виникнення права на призначення пенсії), в розмірі 83 % від суми заробітної плати, з якої були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до довідки від 31.08.2016 року № 20283/Г/15-53-05-26, починаючи з 01.10.2016 р.

Стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

Постанова можебути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції на протязі 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М. В. Мурзенко