Рішення № 63515941, 14.12.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/13399/16-ц

Провадження № 2/127/4614/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 06.07.2005року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №VIH0GF02020679. Згідно умов договору банк зобовязався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 51302,00 доларів США на термін до 04.07.2025 року, а позичальник зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, ОСОБА_1 повинна надавати банку грошові кошти (щомісячні платежі) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору у випадку порушення зобовязань за кредитним договором ОСОБА_1 сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Відповідач умови кредитного договору належним чином не виконує, в звязку з чим станом на 26.05.2016рік утворилась заборгованість у сумі 145263,87 доларів США, з яких: 38144,96 доларів США заборгованість за кредитом, 33295,19 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 5773,68 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 42000 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, яку позивач просить стягнути з відповідачів на їх користь.

14.12.2016 року представник позивача надав суду уточнену позовну заяву, згідно якої просив стягнути солідарно з відповідачів 102931,70 доларів США, що еквівалентно 2584614,99грн., з яких: 947,43долара США - заборгованість за кредитом, 29268,52 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 5773,68доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 66942,07 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором

Ухвалою суду від 14.12.2016 року позов в частині позовних вимоги до ОСОБА_2 залишено без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав за обставин викладених в ньому, просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 06.07.2005року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №VIH0GF02020679(а.с.15-16).

Згідно п. 1.1 договору банк зобовязався надати ОСОБА_1 кредитні кошти шляхом: надання готівкою через касу на строк до 04.07.2025 року, включно, у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 51302,00доларів США на наступні цілі: купівля нерухомості у сумі 39600доларів США та сплату страхових платежів у сумі 11702,00доларів США, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісією за розрахунково касове обслуговування у розмірі 0,18% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, комісії за дострокове погашення кредиту відповідно до п. 3.11 даного договору. Період сплати вважати період з «8» по «13» число кожного місяця. Погашення заборгованості за цим договором (за винятком комісії, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячні платежі) у сумі 485,25 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, комісію, а також іншим витратам банку відповідно до п.п. 2.2.9, 4.3.

Відповідно до п. 1.3 договору на забезпечення позичальником виконання своїх зобовязань щодо погашення кредиту, сплаті відсотків, та інших витрат виступає договір іпотеки квартири: №25, місцезнаходження вул. Литвиненко, 24, а також всі інші види застави, іпотеки, поруки й т.п. надані банку з метою забезпечення зобовязань за даним договором.

За користування кредитом у період з дати списання коштів із кредитного рахунку до дати погашення кредиту позичальник щомісяця в період сплати сплачує відсотки в розмірі, зазначеному в п. 1.1 даного договору (п. 3.1 договору).

Згідно ст. 212 ЦК України, при порушенні позичальником зобовязань по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.1, 2.2.4, 2.3.3 цього договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,26% на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Розраховані відповідно до цього пункту договору відсотки сплачуються позичальником щомісяця в період сплати понад зазначену в п. 1.1 суми щомісячного платежу за кредитним договору (у випадку погашення заборгованості шляхом надання щомісячного платежу й установлення його суми в п. 1.). При встановленні банком у порядку, передбаченому п. 2.3.2 зменшеної процентної ставки, умови даного пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору нарахування відсотків здійснення, починаючи з дати списання коштів із кредитного рахунку, до дати повного погашення кредиту, відсотки нараховуються на фактичний залишок за кожний календарний день, виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом й 360 днів у році. Відсотки нараховуються щомісяця, за період з першої дати попереднього періоду сплати по дату, що передує першому дню поточного періоду сплати включно. Дата погашення кредиту в розрахунок не включається. Повне погашення відсотків здійснюється не пізніше дня повного погашення суми кредиту.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Визначення поняття зобовязання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобовязання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобовязання" (статті 530, 631 ЦК України).

Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до частини пятої статті 261 ЦК України за зобовязаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 02.12.2015 року у справі №6-249цс15, від 02.11.2016 року у справі №6-1174цс16.

Згідно п. 2.3.3 договору банк на власний розсуд, має право змінити умови договору зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків, комісії й відсотків за його користування, виконання інших зобовязань за цим договором у повному обсязі шляхом спрямування відповідного повідомлення. При цьому. Згідно ст. ст. 212, 611, 651 ЦК України, щодо зобовязань строк виконання яких не настав, вважається що строк настав у зазначену в повідомленні дату. На цю дату позичальник зобовязується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, комісією і відсотки за фактичний строк його користування, у повному обсязі виконати інші зобовязання за договором.

Таким чином, сторони кредитних правовідносин врегулювали у договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобовязання, та визначили умови такого повернення коштів.

Отже, перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобовязання, тобто строку виконання зобовязання в повному обсязі (кінцевий строк) або у звязку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Таким чином, предявлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобовязання та зумовлює перебіг позовної давності.

У звязку з порушенням боржником виконання зобовязання за кредитним договором банк використав право достроково вимагати з позичальника повернення заборгованості за кредитним договором, надіславши 26.07.2011року претензію (вимогу) боржнику про дострокове негайне повернення всієї суми кредиту й повязаних з ним платежів в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги(а.с.67).

Отже, предявивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та комісії та штрафних санкції, нараховані на день повернення кредиту, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобовязання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про негайне повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня після одержання такої вимоги, а оскільки сторонами не надано доказів коли саме була отримана вимоги, суд вважає за необхідне строк рахувати з дня направлення 26.07.2011року, а тому за визначенням пункту 2.3.3 договору строк користування кредитом вважається таким, що сплив 26.08.2011року.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 09.11.2016 року у справі №6-2251цс16.

Відповідно до ст. 256 ЦК Українипозовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 260 ЦК Українипозовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідност. 266 ЦК Українизі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягненнянеустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до ч.4ст. 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки строк виконання основного зобовязання було змінено на 26.08.2011року, то саме з цього моменту в позивача виникло право на звернення до суду щодо захисту своїх порушених прав, однак банк звернувся до суду з зазначеним позовом лише 24.06.2016року, тобто зі спливом строку позовної давності, а тому позовні вимоги банку задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати залишити за позивачем.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 253-255, 256257, 260, 261, 266, 267, 526, 530, 610, 611, 612,631, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: