Ухвала суду № 63514858, 15.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 грудня 2016 року м. Київ К/800/34560/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Міністерства юстиції України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним і скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 26 жовтня 2015 року №3429-о про звільнення його з посади начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Донецькій області та податкової міліції, поновити на посаді і зобов'язати виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення по час поновлення на службі. В обґрунтування позову зазначав, що з 2008 року проходив службу в органах податкової міліції, з яких його звільнено з підстав, встановлених Законом України «Про очищення влади». Посилаючись на те, що звільнення відбулося без встановлення вини у вчинених діянь, передбачених частиною 2 статті 1 Закону України «Про очищення влади» і після набрання чинності цим Законом відносно позивача вже проводилася спеціальна перевірка компетентними органами, висновки якої стали підставою для його призначення на посаду саме новим керівництвом Держави, просив суд задовольнити позов.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 26 жовтня 2015 року №3429-о «Про звільнення ОСОБА_1.». Поновлено позивача на службі податкової міліції на посаді начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області з 27 жовтня 2015 року та стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь ОСОБА_1 28 077,20 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Міністерство юстиції України, посилаючись на те, що судові рішення порушують його права та законні інтереси, подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Згідно з частиною 1 статті 211 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У касаційній скарзі Міністерство юстиції України зазначило, що відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про очищення влади» є органом, уповноваженим на забезпечення проведення перевірки, передбаченої цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону «Про очищення влади», відомості про осіб, щодо яких встановлено заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» (далі - Реєстр), що формується та ведеться Міністерством юстиції України.

Відповідно до підпункту 53-1 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №228, Міністерство юстиції забезпечує відповідно до Закону України «Про очищення влади»: проведення перевірки, передбаченої зазначеним Законом; формування та ведення Реєстру та оприлюднення на власному веб-сайті відомостей з нього.

Крім того, скаржник зазначив, що одним із завдань Міністерства юстиції України є, зокрема, забезпечення представництва інтересів держави у судах України, здійснення захисту інтересів України у Європейському суді з прав людини під час урегулювання спорів і розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземних суб'єктів та України.

За таких обставин, Міністерство юстиції України вважає, що оскаржувані судові рішення безпосередньо впливають на його права та обов'язки під час здійснення повноважень, передбачених Законом №1682-VII та Положенням про Міністерство юстиції України.

Згідно зі статтею 13 КАС України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із змісту оскаржуваних судових рішень видно, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року і ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року вирішено спір між ОСОБА_1 та Державною фіскальною службою України і Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області, і ці судові рішення жодним чином не стосуються Міністерства юстиції України і не вирішують питання про його права, інтереси, свободи чи обов'язки, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Міністерства юстиції України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року від 14 січня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Головчук