Ухвала суду № 63514835, 15.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2016 року м. Київ К/800/17778/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Труд» до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Труд» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - відповідач) від 24.10.2013 року № 0006572210, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з плати за користування надрами місцевого значення за основним платежем на суму 381 835,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 95 459,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року, позов Товариства задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Судові рішення обґрунтовано висновкам про те, що нормами чинного законодавства не передбачено, що відшкодування покупцем вартості доставки (залізничного тарифу) належить до об'єкта оподаткування плати за користування надрами. Суди також зазначили, що акт перевірки не містить посилань докази та первинні документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, що підтверджують наявність факту порушення позивачем вимог ст. 263 Податкового кодексу України.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства відмовити.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої і апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією було проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за підсумками якої складено акт від 04.10.2013 року № 665/22-00/13720486 та прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Відповідно до висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки, позивачем порушено вимоги пп. 263.6.1, пп. 263.6.2, пп. 263.6.3, п. 263.6 ст. 263 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 381 835,00 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що в порушення пп. 263.6.2, п. 263.6 ст. 263 Податкового кодексу України Товариством невірно визначено плату за користування надрами у зв'язку із невключенням до розрахунку податкового зобов'язання з плати за користування надрами суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов'язань з реалізації щебеневої продукції в розмірі 7 380 686,95 грн. та в порушення пп. 263.6.3 п. 263.6 ст. 263 Податкового кодексу України до розрахунку податкового зобов'язання з плати за користування надрами невключено суми витрат пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу на загальну суму 3 661 587,09 грн. На думку фахівців контролюючого органу, позивач при розрахунку фактичних цін реалізації продукції, згідно наданих до перевірки документів, повинен був використати в розрахунках наступні ціни: за І квартал 2012 року 20,49 грн./т, за ІІ квартал 2012 року 28,30 грн., ІІ квартал 2012 року 37,66 грн./т, за ІV квартал 2012 року 64,73 грн./т (а.с.37-39).

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Так, відповідно до пп. 263.2.1 п. 263.2 ст. 263 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

Підпунктом 263.2.2. п. 263.2. ст. 263 Податкового кодексу України передбачено, що до об'єкта оподаткування належать, зокрема, обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною.

Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) (пп. 263.5.1 п. 263.5 ст. 263 Податкового кодексу України).

Згідно пп. 263.6.1 п. 263.6 ст. 263 Податкового кодексу України вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин: за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.

Відповідно до пп. 263.6.2 п. 263.6 ст. 263 Податкового кодексу України у разі обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов'язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період зменшується на суму витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.

А згідно пп.263.6.3 п. 263.6 ст. 263 Податкового кодексу України до витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу, належать, зокрема, витрати, пов'язані з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) із складу готової продукції платника (вузла обліку, входу до магістрального трубопроводу, пункту відвантаження споживачу або на переробку, межі розділу мереж із споживачем) споживачу, а саме: з доставкою (перевезенням, транспортуванням) магістральними трубопроводами, залізничним, водним та іншим транспортом; із зливанням, наливанням, навантаженням, розвантаженням та перевантаженням; з оплатою послуг портів, зокрема портових зборів; з оплатою транспортно-експедиторських послуг.

Таким чином, з аналізу наведених норм податкового законодавства вбачається, що сума доходу, отриманого від реалізації видобутої корисної копалини зменшується на суму витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання, а отже відшкодування покупцем вартості залізничного тарифу на перевезення не належить до об'єкта оподаткування плати за користування надрами.

Крім того, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984, акт перевірки Товариства від 04.10.2013 року не містить жодних посилань на будь-які докази, дані синтетичного та аналітичного обліку, первинні документи, які характеризують зміст господарських операцій та на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, не повністю наведено регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення позивачем вимог ст. 263 Податкового кодексу України, а отже висновок зроблений контролюючим органом про заниження позивачем суми доходу в ІІІ та VI кварталах 2012 року, що став основою для перерахунку середніх цін продажу щебеневої продукції та донарахування податкових зобов'язань з плати за користування надрами, згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, фактично не підтверджено належними доказами.

З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За змістом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у справі № 806/7446/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: І.Я. Олендер

Л.І. Бившева

Т.М.Шипуліна