Ухвала суду № 63514662, 13.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 року м. Київ К/800/39858/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Голяшкіна О.В., Горбатюка С.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Київської митниці Державної фіскальної служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кребо Інтернешнл» до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кребо Інтернешнл» (далі - позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасування рішення про визначення коду товару від 05 вересня 2014 року № КТ-125000000-0096-2014.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Київська митниця ДФС просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кребо Інтернешнл» у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Кребо Інтернешнл» здійснює господарську діяльність з авіапаливозабезпечення авіаційних перевезень і робіт, у т.ч. постачання, зберігання, підготовки до видачі та видачі на заправку в паливозаправні засоби і заправки повітряних суден авіапаливом сортів ТС-1, РТ, JetA-1, зливу його з повітряних суден, згідно із сертифікатом відповідності №КВР-СКО-128-03 від 15 жовтня 2012 року, виданого Державною авіаційною службою України.

Так, між позивачем (покупець) та ЗАТ «Білоруська нафтова компанія» (продавець) укладено контракт від 30 травня 2013 року №1-16/179 щодо поставки нафтопродуктів.

Згідно із додатковою угодою до вказаного контракту від 08 липня 2014 № 7-Н ЗАТ «Білоруська нафтова компанія» зобов'язувалася поставити позивачу паливо для реактивних двигунів виробництва ВАТ «Нафтан» у кількості 300 тонн (+/- 10%).

Пунктом 1.4 зазначеної угоди визначено, що товар який поставляється, повинен відповідати коду УКТ ЗЕД 2710 19 21 00 (паливо для реактивних двигунів), що є істотною і обов'язковою умовою для обох сторін.

Декларантом було заявлено до митного оформлення товар, отриманий згідно контракту №1-16/179, за митною декларацією типу ІМ40ТФ від 10 серпня 2014 року №125120106/2014/317686.

У графі 31 вказаної декларації товар визначений як «паливо для реактивних двигунів марки РТ, вищого ґатунку, являє собою суміш аліфатичних вуглеводів з домішками ароматичних вуглеводів, середні дистиляти 90 об. % (включаючи втрати) або більше переганяється при температурі 212,5 град С. Вага - 291 921 кг».

В графі 33 декларації визначено Код товару за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) як 2710 19 21 00.

В процесі контролю правильності заявленого декларантом коду товару митним органом, у зв'язку із наявністю складного випадку класифікації товару, відібрані проби (зразки) товару, про що складено акт від 10 серпня 2014 року, та направлено на дослідження до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів разом із запитом від 11 серпня 2014 року № 06.1-43/2/12-6406.

Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Міндоходів складено висновок від 21 серпня 2014 року №142000901-0487, в якому зазначено, що проби ідентифіковано як прозору безбарвну рідину з характерним запахом, яка за хімічним являє собою суміш аліфатичних вуглеводнів, до складу якого входять інші добавки /домішки (ароматичні вуглеводні тощо). Фракційний склад: температура початку кипіння 154-155 град. С; 90 об. % проби переганяється при температурі 210 град. С; температура кінця кипіння 223-225 град. С. Температура спалаху проби в закритому тиглі становить 47-49 град. С. Отримані результати лабораторних досліджень проб не відповідають опису товару, зазначеному в графі 31 митної декларації від 10 серпня 2014 року № 125120106/2014/317686 за показником «фракційний склад» (фактично при температурі 210 град. С переганяється 90 об. % проб (включаючи втрати), що суперечить терміну «середні дистиляти», зазначеному в графі 31 митної декларації.

05 вересня 2014 року Київською митницею Міндоходів прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-125000000-0096-2014, яким змінено класифікацію імпортованого позивачем товару за УКТ ЗЕД з коду 2710 19 21 00 - «паливо для реактивних двигунів» на код 2710 12 25 00 - «інші», що відноситься до «бензинів спеціальних» в товарній підпозиції «легкі дистиляти».

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 69 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ (далі - МК України) товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (частина друга статті 69 МК України).

Частиною третьою статті 69 МК України встановлено, що на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку.

У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

За приписами статті 67 Митного кодексу Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Законом України Про Митний тариф України від 19 вересня 2013 року № 584-VII (набрав чинності з 01 січня 2014 року) встановлено митний тариф України, який містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Згідно Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, які є складовою частиною Митного тарифу, класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами: 1) Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: 2) (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3. 3) У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються. 4) Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Згідно положень Митного тарифу України товарна позиція 2710 має наступний опис: нафта та нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих; продукти, в іншому місці не зазначені, з вмістом 70 мас. % або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), причому ці нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів, за виключенням тих, що містять біодизель та відпрацьовані нафтопродукти.

Відповідно до пункту 2 Приміток до групи товарів 27 розділу V Митного тарифу у товарній позиції 2710 термін «нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів)» означає не тільки нафту та нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід, але і аналогічні продукти, а також продукти, що містять передусім змішані ненасичені вуглеводні. Ці продукти можуть бути одержані будь-яким способом за умови, що маса неароматичних складових частин перевищує масу ароматичних.

Товарна позиція 2710 включає підпозицію 2710 12 легкі дистиляти, яка у категорії бензини спеціальні передбачає товарну підкатегорію інші - код 2710 12 25 00, до якого віднесено товар позивача митним органом.

Крім того, товарна позиція 2710 включає підпозицію 2710 19 інші, яка у категорії середні дистиляти передбачає товарну підкатегорію паливо для реактивних двигунів - код 2710 19 21 00, за яким класифіковано товар позивачем.

За приписами пункту 4 Приміток до товарних підпозицій групи товарів 27 розділу V Митного тарифу у товарній підпозиції 2710 12 термін «легкі дистиляти та продукти» означає нафтопродукти, 90 об. % або більше яких (включаючи втрати) переганяється при температурі 210° C (згідно з ASTM D 86).

У відповідності до пункту 2 Додаткових приміток до групи товарів 27 розділу V Митного тарифу у товарній позиції 2710 термін «бензини спеціальні» (товарні категорії 2710 12 21 і 2710 12 25) означає легкі дистиляти та продукти, зазначені в примітці 4 до товарних підпозицій, які не містять ніяких антидетонаційних присадок і в яких різниця між температурами, при яких переганяється 5 об. % і 90 об. % (включаючи втрати), не перевищує 60° C (a); термін "середні дистиляти" (товарні категорії 2710 19 11 - 2710 19 29) означає нафтові фракції та інші нафтопродукти, менш як 90 об. % яких (включаючи втрати) переганяється при температурі 210° C і 65 об. % або більше (включаючи втрати) переганяється при температурі 250 C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86) (c).

З аналізу наведених вище норм вбачається, що основною відмінністю товарної підпозиції 2710 12 легкі дистиляти від товарної підпозиції 2710 19 середні дистиляти є температура, за якої переганяється нафтопродукт: у разі, якщо 90 об. % або більше нафтопродукту (включаючи втрати) переганяється при температурі 210° C, зазначений нафтопродукт відноситься до товарної підпозиції легкі дистиляти, якщо ж менш як 90 об. % нафтопродукту (включаючи втрати) переганяється при температурі 210° C такий нафтопродукт належить до товарної підпозиції 2710 19 середні дистиляти.

За таких обставин, суди доцільно зазначили, що у митній декларації від 10 серпня 2014 року № 125120106/2014/317686 опис товару містив посилання на те, що 90 об. % (включаючи втрати) або більше переганяється при температурі 212,5 град. С, що дозволяло позивачу віднести товар до середніх дистилятів.

При цьому такі дані підтверджувалися паспортом якості № 1652 на паливо для реактивних двигунів, виданим виробником ВАТ «Нафтан», який надавався позивачем до митного оформлення.

Крім того, Державним підприємством Науково-дослідний інститут нафтопереробної та нафтохімічної промисловості МАСМА на підставі ухвали суду від 16 жовтня 2014 року про призначення судової експертизи досліджено проби (зразки) товару, які були відібрані митним органом та передані позивачу згідно акту від 13 жовтня 2014 року

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи від 09 грудня 2014 року встановлено, що при температурі 210 град. С переганяється 83,5 % об'єму (об. %) обєкта дослідження, температура перегонки 90 об. % об'єкта дослідження 215 град. С Досліджуваний товар (продукція) згідно УКТ ЗЕД відноситься до коду 2710 19 21 00 паливо для реактивних двигунів, тобто дані висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів від 21 серпня 2014 року №142000901-0487 не підтверджено.

Водночас, судами встановлено, що ДП Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості МАСМА має атестат про акредитацію, яким засвідчено компетентність здійснення випробування нафти та нафтопродуктів, тоді як документів, якими підтверджено компетентність Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів у відповідній сфері до суду не надано.

Водночас ДП УНДІНП МАСМА під час здійснення дослідження складався протокол випробувань від 06 листопада 2014, маршрутна карта, з яких можливо встановити зовнішні умови, за яких здійснювалося дослідження. Протокол випробувань затверджено особою, уповноваженою на це згідно із додатком до атестата про акредитацію.

При цьому, судами встановлено, що протокол випробувань проб товару Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Міндоходів не складався, таблиці, в яких відображено отримані показники розгонки нафтопродукту, не містять опису умов, за яких здійснювалося дослідження (температуру кімнати, конденсора, атмосферний тиск тощо), підписані невідомою особою. Документ, що підтверджує повноваження гр. ОСОБА_6 на проведення відповідних досліджень та складання висновку, до суду не надано.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів від 21 серпня 2014 року №142000901-0487 не може бути належним і допустимим доказом на підтвердження фракційного складу нафтопродукту та температури його перегонки.

Крім того, позивачем на підтвердження обґрунтованості визначення у митній декларації коду товару 2710 19 21 00 (паливо для реактивних двигунів) надано наступні документи: паспорт якості № 1652 на паливо для реактивних двигунів, виданий виробником ВАТ «Нафтан», протокол випробувань від 21 серпня 2014 року № 557 Випробувального центру «10 Хіммотологічний центр», на підставі якого позивачу видано сертифікат відповідності № UA1.185.0084696-14 на партію палива для реактивних двигунів марки РТ кількістю 291 921 кг, щодо якої здійснювалося митне оформлення.

Так, 21 серпня 2014 року Випробувальний центр « 10 Хіммотологічний центр» на замовлення ТОВ Кребо Інтернешнл» за результатами проведених досліджень склав протокол випробувань № 557 зразка продукції: палива для реактивних двигунів марки РТ (партія 291 921 кг), залізничні цистерни № 73925372, 74900622, виробництва ВАТ «Нафтан», Республіка Білорусь. Випробування виконувались згідно вимог ГСТУ 320.00149943.007-97 «Палива для реактивних двигунів РТ. Технічні умови».

Висновком вищенаведеного протоколу випробувань встановлено: «зразок палива для реактивних двигунів марки РТ за визначеними показниками відповідає ГСТУ 320.00149943.007-97 «Паливо для реактивних двигунів «РТ». Технічні умови «як паливо реактивне марки «РТ». При цьому, як встановлено проведеним дослідженням, 90% переганяється за температури 213 град. С і дає підстави стверджувати про те, що досліджуваний товар відноситься до «середніх дистилятів».

Разом з тим, листом від 08 вересня 2014 року №2-1-8/7811 ЗАТ «Білоруська нафтова компанія» засвідчено, що в межах додаткової угоди від 08 липня 2014 року №7-Н до контракту від 30 травня 2013 року №1-16/179 поставлено паливо для реактивних двигунів.

Згідно із митною декларацією країни відправлення № 07228/050814/0006206 відправником товару код спірного товару також визначено як 2710 19 21 00.

Таким чином, судами, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінка яким дана з дотриманням вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, зроблений правильний висновок про недоведеність відповідачем, на якого в силу норми частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, правомірності прийнятого рішення про визначення коду товару позивача як 2710 12 25 00 та віднесення його до товарної підкатегорії легкі дистиляти.

Згідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування з мотивів, викладених у касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

З оригіналом згідно