Постанова № 63514495, 14.12.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/8264/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Стефанишин С.Л.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

14 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Матохнюка Д.Б. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2016 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду з позовом до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому про скасування постанови.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 31.08.2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, враховуючи наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що 02.04.2016 року інспектором роти № 4 Управління патрульної поліції у м.Хмельницькому Департаменту патрульної поліції рядовим поліції ОСОБА_3 винесено постанову серії ПС3 № 045463 від 02.04.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення до відповідальності у виді штрафу у розмірі 255 грн. за здійснення зупинки в зоні дії знаку.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 року №3353-ХІІ встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями) (надалі - ПДР України). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, тощо).

Встановлено, що 02.04.2016 року, інспектором патрульної поліції роти № 4 батальйону Управління, рядовим поліції ОСОБА_3 під час виконання своїх службових обовязків, а саме патрулювання ввіреного квадрату, було помічено транспортний засіб DAFWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Соборній. Під час перевірки документів було встановлено водія - ОСОБА_4 (водій) яка здійснила зупинку у зоні дії дорожнього знака 3.34 "Зупинку Заборонено", чим порушила п. 8.4.в передбаченого Правилами дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі - ПДР України), внаслідок чого скоїла адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме порушення вимог дорожніх знаків.

Інспектор вбачаючи у діях гр. ОСОБА_4 ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, правомірно притягнув водія до адміністративної відповідальності, керуючись ст. 33, 283, 284 КУпАП та застосував до гр. ОСОБА_4 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. в межах санкції відповідної статті.

Колегія суддів критично оцінює висновки суду першої інстанції, щодо не врахування інспектором патрульної служби обставин, зазначених у ст. 33 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП із змінами внесеними Законом України від 14.07.2015 року № 596-УІІІ при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Також варто зауважити, як вбачається з правової позиції Верховного суду України, висловленої ним в постанові від 24.12.2015 року у справі № 5-22Ікс15 на встановлення малозначності діяння жодні інші фактори, в тому числі поведінка після допущеного порушення, характеристика особи, інші обставини, що відповідно до закону є правовими підставами для помякшення відповідальності, не впливають.

Таким чином, колегія суддів вважає, що не можуть бути взяті до уваги доводи позивача щодо малозначності вчиненого правопорушення з огляду на щире каяття, вчинення правопорушення вперше, що вчинене правопорушення не призвело до негативних наслідків, що сплата штрафу нібито поставить її у "скрутне матеріальне становище" - оскільки дані обставини не визначають правопорушення як малозначне.

Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Цією нормою не передбачено визначення малозначності адміністративного правопорушення як підстави звільнення від відповідальності та не встановлено порядку застосування такого звільнення. Крім того, санкція ч. 1 ст. 122 КУпАП не містить такого виду адміністративного стягнення як усне зауваження, а також не входить до переліку адміністративних стягнень, встановленого ст. 24 КУпАП. Більш того, законодавство не містить переліку чи ознак малозначних правопорушень, що дозволяють застосовувати поняття малозначності правопорушення.

Аналізуючи вищезазначені норми, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення про звільнення від адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КУпАП не наведено обґрунтованих підстав для такого звільнення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не дав належну оцінку усім обставинам у справі, що призвело до неправильного вирішення справи по суті заявлених позовних вимог, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому про скасування постанови скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 грудня 2016 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6