Ухвала суду № 63514449, 12.12.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Р.М.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

УХВАЛА

іменем України

"12" грудня 2016 р. Справа № 806/1280/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

за участю секретаря судового засідання Нероди І.В.,

представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "08" вересня 2016 р. у справі за позовом Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення коштів ,-

ВСТАНОВИВ:

Андрушівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області звернулась до суду з позовом, у якому просила стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованість зі сплати штрафних санкцій у сумі 389102,10 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь держави в особі Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Житомирській області податковий борг у сумі 389102,10 грн.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права а також внаслідок неповного з'ясування обставин справи, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст.195 КАС України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Судом встановлено, що 23 вересня 2015 року посадовими особами контролюючого органу проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, нафтопродуктами, паливом моторним альтернативним, скрапленим газом АЗС, магазину та кафе, що розташовані за адресою: вул. Центральна, 1, с. Гальчин, Андрушівський район, Житомирська область, та належать суб'єкту господарювання ОСОБА_3.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 130/21/НОМЕР_1 від 30.09.2015.

Указаним актом зафіксовано порушення відповідачем пунктів 1, 2 пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині неведення у повному обсязі в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на місці їх реалізації; невидання розрахункового документу встановленої форми; невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків; статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії.

За результатами проведеної перевірки, 13.10.2016 Андрушівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 000008/06-01-21/НОМЕР_1, яким застосовано до відповідача фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 10000 грн;

- № 0000762101, яким до відповідача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу на суму 379100,10 грн;

- № 0000742205, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1,00 грн;

- № 0000752101, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1,00 грн.

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями № 000008/06-01-21/НОМЕР_1 про застосування фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000 грн та податковим повідомленням-рішенням № 0000762101 про застосування фінансової санкції у вигляді штрафу на суму 379100,10 грн, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 у справі №806/5153/15, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2016, відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.10.2015 №0000762101 та №000008/06-01-21/НОМЕР_1.

Ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2016 у справі №806/5153/15 набрала законної сили 16.05.2016.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.2 ст.255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін .

Відтак, обставини, що встановлені судовим рішенням в адміністративній справі №806/5153/15 не підлягають доказуванню та не можуть оспорюватися при розгляді цієї справи.

Відповідно до п.56.18. ст.56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У відповідності з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В силу ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, протягом наступних 10 календарних днів, тобто починаючи з 16.05.2016 по 25.05.2016 включно, позивач зобов'язаний був самостійно погасити відповідну узгоджену суму податкового зобов'язання.

Невиконання цього обов'язку платником податків є підставою для стягнення заборгованості в судовому порядку, на що обґрунтовано вказав суд першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскарження судового рішення в касаційному порядку має тягнути своїм насідком зупинення його виконання ґрунтуються на хибному тлумаченні норм права.

Як зазначалось судом раніше, рішення суду набирає законної сили після його апеляційного перегляду. Право зупинити виконання судового рішення, що набрало законної сили, має суддя-доповідач суду касаційної інстанції протягом 10 днів з дня відкриття касаційного провадження.

В матеріалах справи відсутні докази, що це питання вирішувалось при розгляді касаційної скарги, поданої у справі 806/5153/15.

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки судовим рішенням по справі №806/5153/16 встановлено правомірність податкових повідомлень-рішень від 13.10.2015 №0000762101 та №000008/06-01-21/НОМЕР_1, то не підлягає доказуванню законність нарахування контролюючим органом суми фінансових санкцій указаними рішеннями.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відтак, грошове зобов'язання в сумі 389102,10 грн вважається податковим боргом.

Згідно з п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

П.п.59.1 ст. 59 ПК визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Андрушівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області була сформована та надіслана відповідачу податкова вимога № 71-22 від 11.01.2016 на суму узгодженого податкового боргу. Зазначена вимога вручена відповідачу, проте залишена ним без реагування.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт погашення податкового боргу.

У відповідності до положень пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Таким чином, наявні підстави для стягнення заборгованості з відповідача, оскільки на час розгляду адміністративної справи такий борг відповідачем не сплачений.

Колегія суддів також вважає безпідставними покликання апелянта щодо розгляду справи в порядку письмового провадження без його участі.

З матеріалів справи вбачається, що 19 серпня 2016 р. рекомендоване відправлення з судовою повісткою та копією ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 р. про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду адресоване Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 за адресою вул.Набережна, 25, с.Гальчин, Андрушівський район, Житомирська область, 13400, повернулося до суду першої інстанції з відміткою "за зазначеною адресою не проживає" (а.с.39).

Частиною 11 статті 35 КАС України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, така повістка вважається врученою належним чином.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства, судова повістка та ухвала про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду вважається врученою Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 в установленому законом порядку та строки.

Матеріали справи свідчать також, що судом формувався спеціальних витяг з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого слідує, що саме ця адреса зазначена як місце проживання ОСОБА_3 (а.с.40), судове рішення позивач отримав саме за цією адресою (а.с.53), в апеляційній скарзі на судове рішення ним також вказано як адресу свого проживання АДРЕСА_1 (а.а.54).

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вимог законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "08" вересня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: А.В. Жизневська

Т.С. Котік

Повний текст cудового рішення виготовлено "14" грудня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Андрушівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області вул.Воб'яна,26,м.Андрушівка,Андрушівський район, Житомирська область,13401

3- відповідачу/відповідачам: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 АДРЕСА_1

4-третій особі: - ,