Ухвала суду № 63514280, 15.12.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2016 р.Справа № 820/3974/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2016р. по справі № 820/3974/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС , Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Харківської області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ "Харківський підшипниковий завод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, в якому просив суд:

Визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України, щодо не повернення зайво сплачених грошових коштів по податку на прибуток підприємств у розмірі 2 052 482,47 грн. шляхом погашення грошового зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" по пені нарахованої за порушення строків розрахунків в сфері ЗЕД (код бюджетної класифікації 21081000) у розмірі 2 052 482,47 грн. та зобов'язати надати висновок про повернення 2 052 482,47 грн., з відповідного бюджету передав його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;

Стягнути з Держбюджету України суму зайво сплачених грошових коштів по податку на прибуток підприємств у розмірі 2 052 482,47 грн. шляхом погашення грошового зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" по пені нарахованої за порушення строків розрахунків в сфері ЗЕД (код бюджетної класифікації 21081000) у розмірі 2 052 482,47 грн.;

Скасувати винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2016 р. №0000271401.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2016р. по справі № 820/3974/16 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України щодо не повернення зайво сплачених грошових коштів по податку на прибуток підприємств у розмірі 2 052 482,47 грн. шляхом погашення грошового зобов'язання ПАТ "Харківський підшипниковий завод" по пені нарахованої за порушення строків розрахунків в сфері ЗЕД (код бюджетної класифікації 21081000) у розмірі 2 052 482,47 грн. та зобов'язано надати висновок про повернення 2 052 482,47 грн., з відповідного бюджету передав його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись із постановою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення в цій частині та прийняти нове про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції прийнято з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та порушенням норм матеріального права.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в цій частині та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ "Харківський підшипниковий завод" підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у скарзі, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні за перечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, апеляційну скаргу, подану СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача, Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Харківської області, в судове засідання не прибув, про дату, час і місц розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Виходячи з приписів ч. 4 ст. 196 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутностя представника Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Харківської області.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, станом на 31.03.2016 р. мав переплату у розмірі 3001803,36 грн. по зобов'язанням зі сплаті податку на прибуток підприємств (код бюджетної класифікації 11021000), що підтверджується актом №232-07 від 13.04.2016 р., та даними облікової картки платника податку (зворотній бік). (а.с. 25).

Листом від 26.05.2016 р. №3628/10/28-09-14-01-22 Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, надалі 1-й відповідач, повідомила АТ ХАРП про те, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки АТ ХАРП з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами встановлені порушення ст.1 та ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в Іноземній валюті.

За встановлені порушення згідно зі ст.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті передбачено нарахування пені, загальна сума якої складає 2 052 482,47 грн.

Позивач 31 травня 2016 року звернувся до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС з заявою за № 85/83-2-11 від 30.05.2016 р. в якій просив на підставі п.п.17.1.10 п.17 ст.17, п.87.1. п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України повернути йому зайво сплачені грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 2 052 482,47 грн. шляхом гашення грошового зобовязання з пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД (код бюджетної класифікації 21081000), ) нарахованої по акту документальної позапланової виїзної перевірки.

Листом №3978/10/28-09-46-31 від 08.06.2016 р. 1-ий відповідач повідомив позивача про відправлення зазначеної інформації на адресу координаційно-моніторингового департаменту Межрегіонального головного управління Центрального офісу з обслуговування великих платників МГУ ДФС України для прийняття рішення.

У звязку з тим, що інформація про розгляд заяви № 85/83-2-11 від 30.05.2016 р. не надходила, позивач в подальшому неодноразово звертався до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС із заявами: №241/54 від 24.06.2016 року, №380/01 від 14.07.2016 року, № 102/83-2-11 від 22.07.2016 року в яких просив повідомити про причини невиконання заяв підприємства про повернення зайво сплачених грошових зобовязань по податку на прибуток шляхом погашення грошового зобовязання по пені нарахованої за порушення строків розрахунків в сфері ЗЕД у розмірі 2 052 482,47 та вимагав здійснити повернення.

Оскільки до теперішнього часу відповідач про прийняття інших рішень позивача не повідомляв та кошти на поточні рахунки позивача не надійшли, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції в цій частині, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно з вимогами п.п. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 ПК України платнику податків надано право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Як слідує із приписів п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з вимогами п.п. 43.1, 43.2 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Відповідно до вимог п.п. 43.3, 43.4 ст. 43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

За правилами п. 43.5 ст. 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (п. 43.6 ст. 43 ПК України).

Вимогами п. 5 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 р. № 1146 (далі - Порядок), визначено, що повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларацiї за звiтний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.

Відповідно до вимог п.п. 10, 11 Порядку висновки реєструються органами Казначейства в Журналі обліку висновків, який ведеться в електронному вигляді, за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку. На пiдставi отриманих висновків вiдповiдний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобовязань у визначеному законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство країни здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішеннями, прийнятими державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Таким чином, у межах даної адміністративної справи підлягає встановленню факт надмірної сплати суб'єктом оподаткування суми податку та відсутність в нього податкового боргу, а також факт подання ним заяви про повернення коштів.

Так, переплата зі сплати податку на прибуток у сумі 3001803,36 грн, що підтверджується актом №232-07 від 13.04.2016 р., та даними облікової картки платника податку (зворотній бік). та даними облікової картки платника податку.

Як вже зазначалося, 01 червня 2016 р. позивач подав до відповідача заяву Позивач 31 травня 2016 року звернувся до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС з заявою за № 85/83-2-11 від 30.05.2016 р.

Доказів наявності у позивача податкового боргу відповідачем суду не надано.

Наведене свідчить, що між сторонами відсутній спір про право на повернення сум грошових зобов'язань по авансовим внескам з податку на прибуток.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що позивач має право на повернення з бюджету надмірно сплаченої суми з податку на прибуток підприємств.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Держбюджету України суми зайво сплачених грошових коштів по податку на прибуток підприємств у розмірі 2 052 482,47 грн. шляхом погашення грошового зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" по пені нарахованої за порушення строків розрахунків в сфері ЗЕД (код бюджетної класифікації 21081000) у розмірі 2 052 482,47 грн., виходив з того, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника податків. У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідної суми коштів із відповідного бюджету.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідача надати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань є похідними від позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976).

Порушення суб'єктом владних повноважень принципу захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як відзначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод , закріплених у конституційних та інших актах.

Як відзначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії, визначеності.

ОСОБА_1 дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності (Сase 8/81 Ursula Becker v. Finanzamt Munster-Innenstadt [1982] ECR 053, § 24; Case 148/78 Criminal Proceedings against Tullio Ratti [1979] ECR 1629, § 22; 168/95 Criminal Proceedings against Luciano Arcaro [1996] ECR 1-4705, § 42 тощо).

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога в частині стягнення з Держбюджету України суми зайво сплачених грошових коштів по податку на прибуток підприємств у розмірі 2 052 482,47 грн. шляхом погашення грошового зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" по пені нарахованої за порушення строків розрахунків в сфері ЗЕД (код бюджетної класифікації 21081000) у розмірі 2 052 482,47 грн., є такою що не підлягає задоволенню з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника податків. У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідної суми коштів із відповідного бюджету.

Щодо позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 15 червня 2016 р. №0000271401 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 14 липня 2016 р. підприємством засобами поштового звязку отримано податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2016 р. №0000271401 про нарахування суми грошового зобовязання за платежем :пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (код платежу 21081000) у сумі 2 052 482,47 грн.

Як зазначено позивачем у позовній заяві та апеляційній скарзі, АТ ХАРП не оспорює правомірність висновків контролюючого органу, викладених у акті документальної позапланової виїзної перевірки підприємства з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічним контрактам та згодне з розміром нарахованої пені, оскільки норми Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994. № 185/94-ВР передбачають відповідальність юридичної особи-резидента за сам факт порушення встановлених строків розрахунків, незважаючи на наявність та/або відсутність вини підприємства.

В той же час, враховуючи скрутний фінансовий стан підприємства, наявність переплати з податку на прибуток підприємств та з метою недопущення застосування до підприємства додаткових фінансових санкцій за порушення термінів сплати пені, підприємство заздалегідь здійснило заходи, спрямовані на погашення зазначених зобовязань.

Таким чином, позивач згоден з розміром нарахованої пені, будь яких обґрунтувань та доводів щодо неправомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 15 червня 2016 р. №0000271401 позивачем не надано, а тому вимога щодо скасування винесеного Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС податкового повідомлення-рішення від 15 червня 2016 р. №0000271401 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню лише в частині визнання протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України, щодо не повернення зайво сплачених грошових коштів по податку на прибуток підприємств у розмірі 2 052 482,47 грн. шляхом погашення грошового зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" по пені нарахованої за порушення строків розрахунків в сфері ЗЕД (код бюджетної класифікації 21081000) у розмірі 2 052 482,47 грн. та зобов'язати надати висновок про повернення 2 052 482,47 грн., з відповідного бюджету передав його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2016р. по справі № 820/3974/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 20.12.2016 р.