Ухвала суду № 63514209, 15.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2016 р. Справа № 876/7942/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю: позивача ОСОБА_1, представника третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у адміністративній справі №809/581/16 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області треті особи Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування декларації про готовність обєкта до експлуатації,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, треті особи: Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ІФ14312013075 від 24.01.2012 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга та доповнення до неї, в яких зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. Доводи апелянта зводяться до того, що декларацією про готовність об'єкта до експлуатації №ІФ14312013075 від 24.01.2012 року відповідач фактично узаконив незаконне будівництво (реконструкцію) житлового приміщення (кімнат) із коморою та санвузлом, так як приватизовувати та здійснювати перепланування допоміжних приміщень гуртожитку заборонено. Крім цього зазначає, що сімєю Савчак-Бибик самовільно захоплено приміщення частини коридору, відповідачу надавались недостовірні дані, що є підставою для скасування декларації.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, позивач апеляційну скаргу підтримала з підстав зазначених у скарзі, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Представник третьої особи проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Посадовими особами відповідача 28.07.2015 року за скаргою позивача проведено перевірку об'єкта будівництва за адресою вул. Військових Ветеранів 6/46 в м. Івано-Франківську та встановлено, що об'єкт будівництва зданий в експлуатацію відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації по переобладнанню квартири з приєднанням нежитлового приміщення (комори з санвузлом) під кухню та санвузол, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області від 24.01.2012 №ІФ13412013075.

Декларація зареєстрована на підставі наступних документів: - дозволу на виконання будівельних робіт № 966 від 27.12.2010р.; рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 104 від 03.03.2009 про надання дозволу на виконання будівельних робіт; проектна документація на будівництво, погоджена у встановленому порядку головним архітектором м. Івано-Франківську; позитивних висновків санстанції №132 від 30.06.2010 та Івано-Франківського міського ГУ МВС; - наказів про призначення відповідальних виконавців робіт; - технічного паспорта виданого ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації»; - ордера на житлову площу в гуртожитку виданий виконкомом Івано-Франківської міської ради № 071 від 24.03.2004 р. Перевіркою встановлено, що об'єкт має наступні техніко-економічні показники: загальна площа - 60 м2, житлова площа - 33.3 м2 та відповідає проектній документації і вихідним даним, подані дані в зареєстрованій декларації є достовірними.

Окрім цього, протоколом засідання міжвідомчої комісії виконкому по розгляду питань стосовно реконструкції, перероблення, зміни функціонального призначення приміщень, прибудов до них, тощо, згідно з заявами громадян та організацій №14 від 12.11.2008, комісія не заперечила проти надання дозволу на проектно-пошукові роботи ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - переобладнання приміщень гуртожитку по вул. Військових Ветеранів, 6, під ізольовану квартиру (ордер на житлову площу №071 від 24.03.2004).

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20.11.2008 №577 дозволено проведення проектно-пошукових робіт згідно з висновками міжвідомчої комісії.

Рішенням виконавчого комітету від 03.03.2009 №104 дозволено переобладнати приміщення гуртожитку на вул. Військових Ветеранів, 6, під ізольовану квартиру.

Рішенням виконавчого комітету від 23.12.2014 №652 надано дозвіл на передачу житлового приміщення (кімнати) в гуртожитку у власність громадян, житлове приміщення №46 житловою площею 33,3 кв.м. на вул. Військових Ветеранів, 6, ОСОБА_3

22.08.2014 року Івано-Франківським міським судом ухвалено рішення в справі 0907/1023/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору, на стороні відповідача КП «Дирекція замовника» про усунення перешкод у користуванні приміщенням загального користування гуртожитку, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Дане рішення суду залишено в силі ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області, та набрало законної сили 12.11.2014.

24.01.2012р. відповідачем зареєстровано в інспекції ДАБК Івано-Франківської області Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зокрема переобладнання квартири, з приєднанням нежитлового приміщення (комори з санвузлом) під кухню та санвузол.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що позивачем не надано доказів порушення його прав оскарженим рішенням відповідача.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон №3038).

Частиною 1 статті 39 вказаного Закону передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 5 статті 36 цього ж Закону, датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Згідно з частиною 6 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

Відповідно до частини 9 статті 39 вказаного Закону, зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Частиною 10 статті 39 Закону передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (реконструкція ) об'єкта повинна здійснюватись, відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил.

Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без одержання дозволу відповідних рад згідно ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», або його перереєстрації, а також здійснення будівельних робіт не зазначених у дозволі є самочинним будівництвом.

Пунктом 1.4.1. Правил утримання жилих будинків та при будинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року, визначено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ОСОБА_7 народних депутатів відповідно до законодавства.

Івано-Франківським міським судом встановлено, що сімєю ОСОБА_6 проведено перепланування приміщення загального користування не самочинно, оскільки не порушено п. 4 абз. 4 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», затверджених Постановою КМУ №572 від 08.10.1992 року.

Івано-Франківським міським судом також встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, з метою поліпшення житлових умов, шляхом приєднання внутрішньо будинкових місць загального користування до кімнати у гуртожитку, за наявності згоди інших власників поверху, на підставі позитивних висновків відповідних служб, без внесення змін у несучі конструкції, було виконано реконструкцію та узгоджено її проведення у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до листа КП «Дирекція замовника» від 19.02.2013 №69/1-3 вбачається, що житловий будинок (гуртожиток) за адресою вул. Військових Ветеранів,6, прийнятий на баланс КП «Дирекція замовника» з 01.04.2012.

Згідно технічної документації на третьому поверсі даного будинку розташовані приміщення в яких проживають шість сімей в приміщеннях з двох кімнат, три сім'ї в приміщеннях з однієї кімнати, а також знаходяться два санвузли та дві кухні.

Окрім того, сусіди по поверху, окрім позивача, дали свою згоду на реконструкцію кімнати в гуртожитку та санвузла площею 17,5 м2 в кухню та ванну.

Відповідно до листа інспекції ДАБК від 25.07.2011р. та листа ЖЕО №2 в користуванні позивача, є санвузол, душова кабіна, каналізація.

Окрім цього, позивач звернулася в Івано-Франківський міський суд з позовом до Міського голови м. Івано-Франківська, Департаменту комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Служби реєстрації Івано-Франківського міського управління юстиції, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Органу опіки та піклування про визнання незаконним розпорядження міського голови, недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування рішення. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.06.2016 в справі №344/15186/15, провадження №2/344/1828 в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29.11.2016 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення ОСОБА_2 Франківського міського суду від 14.06.2016 р. залишено без змін.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що здійснення оплати за користування водою і інші платежі та факт проведення ремонтних робіт відповідачем після реєстрації декларації, та інші доводи відповідача зазначені в позовній заяві та поясненнях не можуть бути підставою для скасування декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 24.01.2012 №14312013075.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході розгляду справи, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що на час видання оскарженої декларації, відповідачем не дотримано вказаних вище принципів.

Крім того, апеляційний суд зазначає наступне. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, однак оспорювані дії або бездіяльність повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно на противагу вказаному вище, не порушують права чи інтереси ті дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які не впливають на суб'єктивні права та обов'язки особи, зокрема, ті, вчинення яких особа не вправі вимагати від суб'єкта владних повноважень.

В ході розгляду справи позивачем не надано доказів та не встановлено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача зі сторони суб'єкта владних повноважень, а передчасне уявлення позивача про наявність підстав для захисту його права за відсутності порушення такого права чи інтересу, не є підставою для їх захисту в судовому порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у адміністративній справі №809/581/16 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддяЗ.М. Матковська

СуддіН.В. Бруновська

ОСОБА_7

Повний текст ухвали складено 20.12.2016р.