Ухвала суду № 63514173, 20.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 р. Справа № 876/5091/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаверухи О.Б.,

суддівГінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засіданняАндрушківа І.Я.,

позивачаОСОБА_1,

представника позивачаОСОБА_2,

представника відповідачаОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати постанови головного інспектора будівельного нагляду Департаменту ДАБІ Львівської області ОСОБА_4 від 30 листопада 2015 року № 1з/34пз/1013-6/6562-15, № 1з/35пз/1013-6/6562-15, № 1з/36пз/1013-6/6562-15 про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що Інспекцією проведено перевірку в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 5523, який повинен використовуватися лише для проведення перевірок щодо обєктів ІV і V категорії складності. Відповідним Порядком не передбачено право безперешкодного доступу посадових осіб Інспекції на обєкти ІІІ категорії складності. Зазначає, що відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки проектування та будівництво меблевого цеху, складських приміщень та спеціалізованого магазину промислових товарів на вул. Миру в смт. Рудно, затверджених селищним головою смт. Рудно ОСОБА_5 від 20 березня 2013 року, ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл на влаштування та використання вбудованих-прибудованих приміщень відповідно до Завдання на проектування. Відповідно до експертного звіту щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності обєкта будівництва за проектом від 11 квітня 2013 року, категорія складності об'єкта будівництва III. Вказує, що накази про проведення авторського та технічного нагляду, договір про надання послуг із здійснення авторського нагляду, кваліфікаційний сертифікат інженера технічного нагляду, журнал авторського нагляду у нього були на момент здійснення перевірки, а після проведеної Інспекцією перевірки він у березні 2016 року подав Декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач був присутнім під час здійснення перевірки, підписав без зауважень акт перевірки, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у яких розяснено право позивача на участь у прийнятті рішень щодо допущених ним порушень, а на розгляд справ про правопорушення призначених на 30 листопада 2015 року позивач не з'явився, клопотань про перенесення розгляду Інспекцією справ про вчинені ним правопорушення не надав, тому дії та рішення відповідача є законними та обґрунтованими.

Не погодившись з прийнятою постановою, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема зазначає, що накладення штрафів на загальну суму 235638,00 грн порушує один з основних принципів правової держави принцип пропорційності, що полягає у адекватному застосуванні законів державними органами, зберігаючи пропорції та співрозмірність між цілями певного закону і тягарем або санкціями, які можуть бути покладеними державними органами на відповідну особу згідно з таким законом. Вказує, що приїхав на перевірку прямо з лікувальної установи та йому ніхто не розяснював обовязок подачі Декларації про початок виконання будівельних робіт до початку їх реального здійснення, а після сплати таких сум штрафів уже не зможе здійснювати господарську діяльність.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ФОП ОСОБА_1, смт. Рудно Залізничного району м. Львова, вул. 22 січня, 1 (замовник), за результатами якої складено акт від 20 листопада 2015 року №05-1338(а.с.8-9).

В актів зафіксовано, що ФОП ОСОБА_1: -розпочав будівельні роботи з будівництва спеціалізованого магазину промислових товарів по вул. Миру в смт. Рудно Залізничного району м. Львова без права на виконання будівельних робіт зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт (обєкт відноситься до ІІІ категорії складності відповідно до довідки інженера-проектанта ОСОБА_6М.) чим порушено п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, абз 3 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466; -не забезпечив здійснення авторського нагляду при виконанні будівельних робіт, чим порушив ч. 1, 3 ст. 11 Закону України Про архітектурну діяльність, вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №903 Про авторський та технічний нагляд під час будівництва обєкта архітектури; - не забезпечив здійснення технічного нагляду при виконанні будівельних робіт, чим порушив ч. 1, 2 ст. 11 Закону України Про архітектурну діяльність, вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №903 Про авторський та технічний нагляд під час будівництва обєкта архітектури. ФОП ОСОБА_1 підписав акт без зауважень та отримав примірник акту 20 листопада 2015 року(а.с.8-9).

За результатами позапланової перевірки та на підставі акту головними інспекторами будівельного нагляду складено припис від 20 листопада 2015 року №05-1338 з вимогою негайно з дня отримання даного припису зупинити виконання будівельних робіт з будівництва спеціалізованого магазину промислових товарів на вул. Миру в смт. Рудно Залізничного району м. Львова до моменту отримання права на виконання будівельних робіт в установленому законодавством порядку та усунення виявлених під час проведення перевірки порушень містобудівного законодавства. У приписі зазначено, що про його виконання слід повідомити Департамент ДАБІ у Львівській області до 30 листопада 2015 року. Згідно з відміткою, ФОП ОСОБА_1 отримав припис 20 листопада 2015 року(а.с.10).

Також, за результатами позапланової перевірки та на підставі акту головними інспекторами будівельного нагляду складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20 листопада 2015 року №05-1338, №05-1338/, №05-1338/2. Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 30 листопада 2015 року о 14:00 год., 14:30 год. та 15:00 год. відповідно. ФОП ОСОБА_1 підписав протоколи без зауважень та 20 листопада 2015 року отримав копії даних протоколів(а.с.11-13).

За результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення Інспекцією прийнято: - постанову від 30 листопада 2015 року №1з/34пз/1013-6/6562-15, якою ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 124020,00 грн; -постанову від 30 листопада 2015 року №1з/35пз/1013-6/6563-15, якою ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 49608,00 грн; - постанову від 30 листопада 2015 року №1з/36пз/1013-6/6564-15, якою ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 62010,00 грн(а.с.14-16).

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 Порядку здійснення архітектурно будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Твердження позивача щодо протиправності дій відповідача з проведення перевірки на обєкті ІІІ категорії складності, оскільки таке не передбачено Порядком здійснення державного архітектурно будівельного контролю, є безпідставними, так як п. 1 цього Порядку не містить ні посилань, ні згадок про обєкти будівництва IV чи V категорії складності, як це було у попередній редакції Порядку.

Згідно із п. 3 вищевказаного Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Відповідно до п. 5 того ж Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) субєктів містобудування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 2 того ж Закону субєкти містобудування, які є замовниками будівництва обєктів несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт на обєктах ІІІ категорії складності у розмірі девяноста мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 2 вищевказаного Закону субєкти містобудування, які є замовниками будівництва несуть відповідальність у вигляді штрафу за незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

Пунктом 8 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що субєкти містобудування, які є замовниками будівництва обєктів несуть відповідальність у вигляді штрафу за незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у розмірі сорока пяти мінімальних заробітних плат.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач не заперечив відсутність на момент здійснення Інспекцією перевірки Декларації про початок виконання будівельних робіт, однак ніхто йому не повідомив про необхідність її подання, а тому отримавши містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки почав будувати магазин.

Також колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що непоінформованість позивача про необхідність подання ним декларації про початок виконання будівельних робіт до моменту фактичного їх виконання не є обставиною, що звільняє від відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

На підтвердження відсутності інших виявлених перевіркою порушень позивач подав договір №01/11/15-ТН про надання послуг по здійсненню технічного нагляду за будівництвом від 01 листопада 2015 року, кваліфікаційний сертифікат інженера технічного нагляду, наказ від 14 жовтня 2015 року №5/15 на призначення відповідального за здійснення авторського нагляду та журнал авторського нагляду за будівництвом(а.с.18-26).

Матеріалами справи підтверджується, що під час здійснення перевірки позивач був присутнім, підписав без зауважень акт перевірки, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у яких розяснено право позивача на участь у прийнятті рішень щодо допущених ним порушень(а.с.11-13), на розгляд справ про правопорушення призначених на 30 листопада 2015 року не з'явився, клопотань про перенесення розгляду Інспекцією справ про вчинені ним правопорушення не надав.

Щодо доводів апелянта про принцип пропорційності, то судом першої інстанції вірно зазначено, що розгляд штрафів за правопорушення допущені позивачем, передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" у чітко визначених розмірах, у мінімальних заробітних платах, що виключає можливість відповідача призначати штрафи у менших розмірах.

З огляд на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач діяв в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством, а прийнятті постанови головного інспектора будівельного нагляду Департаменту ДАБІ Львівської області ОСОБА_4 від 30 листопада 2015 року № 1з/34пз/1013-6/6562-15, № 1з/35пз/1013-6/6562-15, № 1з/36пз/1013-6/6562-15 про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є законними та обґрунтованими.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року у справі № 813/6587/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:О.Б. Заверуха

Судді:О.М. Гінда

ОСОБА_7