Ухвала суду № 63514142, 15.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2016 року Справа № 876/6635/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Румянцевої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, управління Державної казначейської служби України в Іршавському районі Закарпатської області про зобовязання вчинити певні дії за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

23 грудня 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1П.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі ДПІ в Іршавському районі), Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області про (з урахуванням заяви про внесення змін, уточнень та зменшення позовних вимог) стягнення з Держаного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області на його користь заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в сумі 3861050,79 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області та Управління Державної казначейської служби України в Іршавському районі Закарпатської області в частині 2572691,66 грн. задоволено частково. Зобов'язано Державну податкову інспекцію в Іршавському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області подати органові державної казначейської служби висновок про суми відшкодування податку на додану вартість на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 2572691,66 грн. та узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, відповідно до Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за № 39 від 17 січня 2011 року та Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України за № 68/23 від 03 лютого 2011 року. У задоволенні позовної заяви в частині решти позовних вимог відмовлено.

Із таким судовим рішенням не погодилася ДПІ в Іршавському районі та подала апеляційну скаргу, в якій вказала, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначив, що приймаючи рішення, суд першої інстанції задовольняючи позов зобовязав ДПІ вчинити дії (подати узагальнену інформацію), які не відповідають належному способу захисту, визначеному Верховним Судом України. Крім того, зазначає, що на ДПІ в Іршавському районі покладено обовязок вчинити дії, які не передбачено нормативно-правовими актами. Також, приймаючи рішення про зобовязання подати узагальнену інформацію, яка формується центральним органом державної податкової служби, суд вирішив питання про права і обовязки особи, яка не була залучена до судового процесу.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що представником ДПІ в Іршавському районі було надано суду довідку, відповідно до якої залишок суми з податку на додану вартість, що є невідшкодованою позивачеві, становить 3732470,66 грн. (т. 2 а.с. 177). У зв'язку з цим позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про внесення змін, уточнень та зменшення позовних вимог (т. 2 а.с. 184-188). Зокрема, позивач вказав, що погоджується із сумою невідшкодованого податку на додану вартість у розмірі 3732470,66 грн, що вказана у наданій довідці. Крім того, позивач наполягає на необхідності стягнення ще й 128580,13 грн згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10 травня 2011 року. Також ДПІ в Іршавському районі було надано суду розрахунок залишку суми з податку на додану вартість, що є невідшкодованою позивачеві та яка становить 3732470,66 грн (т. 3 а.с. 40-42).

Залишок суми невідшкодованого податку на додану вартість у розмірі 3732470,66 грн, який не заперечується сторонами, виник по: деклараціях від 20 червня 2008 року (звітній податковий період травень 2008 року), від 21 липня 2008 року (звітній податковий період червень 2008 року), від 20 жовтня 2008 року (звітній податковий період вересень 2008 року), від 19 січня 2009 року (звітній податковий період грудень 2008 року), від 20 серпня 2010 року (звітній податковий період липень 2010 року) (податкове повідомлення-рішення від 07 грудня 2010 року за № 0018391750/0); декларації від 19 липня 2010 року (звітній податковий період червень 2010 року) (податкове повідомлення-рішення від 10 травня 2011 року за № НОМЕР_1); деклараціях від 05 листопада 2013 року (звітній податковий період серпень 2011 року) (податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2013 року за № НОМЕР_2); від 05 листопада 2013 року (звітній податковий період вересень 2011 року) (податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2013 року за № 004731700); від 05 листопада 2013 року (звітній податковий період жовтень 2011 року) (податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2013 року за № 004731700); від 06 листопада 2013 року (звітній податковий період листопад 2011 року) (податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2013 року за № 004731700); від 06 листопада 2013 року (звітній податковий період грудень 2011 року) (податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2013 року за № 004731700); від 14 листопада 2013 року (звітній податковий період січень 2012 року) (податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2013 року за № 004731700); від 14 листопада 2013 року (звітній податковий період лютий 2012 року) (податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2013 року за № 004731700); від 14 листопада 2013 року (звітній податковий період березень 2012 року) (податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2013 року за № 004731700); від 14 листопада 2013 року (звітній податковий період квітень 2012 року) (податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2013 року за № 004731700); від 14 листопада 2013 року (звітній податковий період травень2012 року) (податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2013 року за № 004741700); від 15 листопада 2013 року (звітній податковий період червень 2012 року) (податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2013 року за № 004731700); від 15 листопада 2013 року (звітній податковий період жовтень 2012 року) (податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2013 року за № 004731700); деклараціях від 20 серпня 2013 року (звітній податковий період липень та листопад 2012 року) (податкове повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року за № НОМЕР_3).

Крім того, встановлено, що відповідачем у розрахунку залишку суми з податку на додану вартість, що є невідшкодованою позивачеві та яка становить 3732470,66 грн (т. 3 а.с. 40-42) допущено описку у зазначенні номеру податкового повідомлення-рішення від 20 листопада 2013 року, а саме помилково вказано № 004741700 замість НОМЕР_4.

Відповідно до ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року, змінену позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області про стягнення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ у частині 2572691,66 грн - залишено без розгляду (т. 3 а.с. 45, 47-54).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року, змінену позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області про стягнення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1259317,13 грн. У задоволенні позовної заяви в частині решти позовних вимог - відмовлено (т. 3 а.с. 46, 55-62).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року, апеляційну скаргу ДПІ в Іршавському районі ГУ ДФС у Закарпатській області (правонаступника Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області) на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у справі № 807/4099/14 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ДПІ в Іршавському районі ГУ ДФС у Закарпатській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області про стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість - повернуто особі, яка її подала (т. 3 а.с. 125).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року в адміністративній справі № 807/4099/14 та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (т. 3 а.с. 135-138).

Відповідно до заяви позивача про зміну позову в частині незадоволених вимог від 03 червня 2016 року, останній змінив предмет позову, зокрема просив Закарпатський окружний адміністративний суд зобов'язати Державну податкову інспекцію в Іршавському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Закарпатській області висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 2572691,66 грн та узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках (т. 3 а.с. 162, 163).

Відповідно до ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року таку заяву прийнято до розгляду. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року залучено управління Державної казначейської служби України в Іршавському районі Закарпатської області як третього відповідача (т. 3 а.с. 164-166).

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Як вірно враховано судом першої інстанції, відповідно до статті 72 частин 1 та 3 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Алгоритм дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ врегульовано у статті 200 ПК.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

ФОП ОСОБА_1 подавались ДПІ в Іршавському районі відповідні декларації та зави як це передбачено статтею 200 Податкового кодексу України (т. 2 а.с. 190-230).

Відповідно до абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У постановах, що ухвалені Верховним Судом України 16 вересня 2015 року у справі 2а/0570/17001/2012 та 07 червня 2016 року у справі № 806/2256/15, колегія суддів наголосила, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Згідно з ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Частиною 1 статті 2442 КАС України передбачено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Кабінет Міністрів України постановою від 17 січня 2011 року № 39 затвердив Порядок, яким визначено механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування ПДВ.

За змістом пункту 9 Порядку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування ПДВ з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

Цей Порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.

Враховуючи наведене, відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Така позиція суду відповідає позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 07 червня 2016 року у справі № 806/2256/15.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 2442 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи викладене, постанова Закарпатського окружного адміністративного суду є обґрунтованою і законною.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області залишити без задоволення, а Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року у справі № 807/4099/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

ОСОБА_2

Повний текст виготовлено 20 грудня 2016 року.