Ухвала суду № 63514132, 20.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 705/5803/16-а

Суддя доповідач Костюк Л.О.

У Х В А Л А

20 грудня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини А2860 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 вересня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 вересня 2016 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання задоволено.

На зазначену ухвалу суду Військовою частиною А2860 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 вересня 2016 року, а також відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по справі.

Оскаржувану ухвалу апелянт отримав 21.11.2016 року, що підтверджується копією супровідного листа з відміткою про отримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Апелянтом зазначених вимог законодавства не виконано.

Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».

В апеляційній скарзі апелянт просить відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по справі.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

З даної норми вбачається, що суд має право відстрочити, розстрочити, звільнити від сплати судового збору. Однак, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення вищевказаного клопотання, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи яка діє як суб'єкт владних повноважень не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, встановленого законом.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05.02.2016 року.

Водночас, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про судовий збір» згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Отже, для забезпечення рівності учасників судового процесу, суд відмовляє в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до п.п. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 цього Закону за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарг на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Сума мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року складає - 1378 грн.

Таким чином, апелянтом не був сплачений судовий збір у встановленому законом порядку та не дотримані вимоги ст. 187 КАС України, що є недоліком апеляційної скарги.

Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Керуючисьст.ст. 186, 187, 189 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Військової частини А2860 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 вересня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, - залишити без руху.

В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Надати апелянту строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого він має звернутися до Київського апеляційного адміністративного суду та надати документ про сплату судового збору в розмірі - 1378 грн.

У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Суддя Костюк Л.О