Ухвала суду № 63514120, 19.12.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 р. Справа № 876/9598/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання незаконними дій субєкта владних повноважень та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

22.07.2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 52214259 старшого державного виконавця Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 26 вересня 2016 року ОСОБА_2

25 жовтня 2016 року, на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення адміністративного позову на підставі статті 117 КАС України.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у задоволенні клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено.

31 жовтня 2016 року, на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення адміністративного позову (повторно) на підставі статті 117 КАС України, яким просить: «1. Звільнити від сплати судового збору за подання клопотання; 2. Зупинити дію постанови про відкриття виконавчого провадження № 52214259 старшого державного виконавця Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 26 вересня 2016 року ОСОБА_2; 3. Заборонити Тячівському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (вул. Лазівська, 2, м. Тячів) в особі відповідного державного виконавця здійснювати: 2.1) виконання постанови інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області від 27 травня 2013/2016 року № 270 про накладання штрафу на ОСОБА_1; 2.2) стягнення на підставі постанови інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області від 27 травня 2013/2016 року № 270 про накладання штрафу на ОСОБА_1».

Своє клопотання позивач мотивував тим, що існує очевидна небезпека протиправного стягнення з позивача коштів за рахунок мізерної пенсії, що призведе до позбавлення позивача засобів до існування, голоду, відключення електроенергії, газу, припинення надання інших комунальних послуг, заподіяння шкоди інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а захист інтересів стане утрудненим без вжиття таких ефективних заходів як забезпечення позову, і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, потрібно буде подавати позов про стягнення коштів з держави на користь позивача.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року в задоволенні клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовлено.

Позивач ухвалу оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою клопотання про забезпечення позову задовольнити.

В апеляційній скарзі покликаються на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача у звязку з триваючим виконавчим провадженням.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не зявилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що всупереч вимогам статті 117 КАС України позивачем не наведено достатніх мотивів, з яких позивач дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача невжиттям таких заходів, не наведено підстав, з яких вбачається, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Саме подання клопотання про забезпечення адміністративного позову не передбачає обовязковості щодо його задоволення за відсутності законодавчо встановлених підстав.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст.195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 52214259 старшого державного виконавця Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 26 вересня 2016 року ОСОБА_2

Заявник в порядку забезпечення позову просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про відкриття виконавчого провадження № 52214259 старшого державного виконавця Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 26 вересня 2016 року ОСОБА_2; заборони Тячівському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (вул. Лазівська, 2, м. Тячів) в особі відповідного державного виконавця здійснювати: 2.1) виконання постанови інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області від 27 травня 2013/2016 року № 270 про накладання штрафу на ОСОБА_1; 2.2) стягнення на підставі постанови інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області від 27 травня 2013/2016 року № 270 про накладання штрафу на ОСОБА_1».

Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З цього приводу свої роз'яснення надав Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».

Згідно ч. 2 п.17 цієї Постанови в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відтак, аналіз норм чинного законодавства свідчить, що заявник повинен обгрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Факт наявності визначених обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст. ст. 69-72 КАС України. При цьому обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що позивач не навів будь-яких, в тому числі належних та допустимих аргументів, які свідчили б про те, що існує очевидна небезпека того, та у випадку невжиття заходів до забезпечення адміністративного позову, виконання рішення у даній справі стане неможливим для його виконання необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та майнових наслідків заборони відповідачеві вчинити певні дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 199 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року у справі №807/1453/16 без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

ОСОБА_3