Ухвала суду № 63514000, 14.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 378/785/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Марущак Н.М. Провадження № 6-а/378/2/16 Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Ставищенського районного суду Київської області від 11 жовтня 2016 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України, Державна судова адміністрація України про визнання протиправною та скасування постанови про закриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом у якому просила:

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 04.08.2016 року ВП № 50298636, якою закінчено виконавче провадження на підставі п.8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»;

- скасувати постанову старшого державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 04.08.2016 року ВП № 50298636, якою закінчено виконавче провадження на підставі п.8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження ВП № 50298636 за виконавчим листом № 2а-11866/11 за постановою Ставищенського районного суду Київської області від 11 листопада 2011 року зміненої постановою Вищого адміністративного суду України від 09 липня 2015 року про зобов'язання Державної казначейської служби України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені для Державної судової адміністрації України, на користь Володарського районного суду Київської області для придбання житла для ОСОБА_2 в розмірі 659 548 грн.

Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 11 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами розгляду касаційної скарги ДСА України, постановою Вищого адміністративного суду України від 09 липня 2015 року змінено постанову Ставищенського районного суду Київської області по справі № 2-а-11866/11 від 11 листопада 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2013 р. та зобов'язано Державну казначейську службу України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені для Державної судової адміністрації України, на користь Володарського районного суду Київської області для придбання житла для ОСОБА_2 в розмірі 659 548 грн.

29 січня 2016 р. за вказаним судовим рішенням видано виконавчий лист.

24 лютого 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла В.Е. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 50298636 з примусового виконання виконавчого листа.

Листом Державна казначейська служба України від 29.03.2016 року № 5-08/1651-5342 повідомила, що Казначейством було відкрито Державній судовій адміністрації України асигнування по загальному фонду державного бюджету - у 2015 році на суму 2856778,9 тис. грн., та станом на 28.03.2016 року на суму 819094,5 тис. грн., з зазначенням, що кошти в зазначених сумах спрямовані на рахунок ДСА України.

14 квітня 2016 року начальником відділу примусового виконання рішень було направлено лист до Державної судової адміністрації України у якому зазначено, що для виконання рішення суду в повному обсязі Казначейству необхідно платіжне доручення ДСА України, відповідно до якого необхідно провести видатки з Державного бюджету України, передбачені для ДСА України, на користь Володарського районного суду для придбання житла для ОСОБА_2 в розмірі 659548 грн.

Листом від 25.04.2016 року № 11-3104/16-вих, Державна судова адміністрація України повідомила, що для виконання вказаного рішення доцільно звернутися до суду з заявою про зміну або встановлення способу виконання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 серпня 2016 року старшим державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV (надалі за текстом - «Закон № 606-XIV»).

За змістом статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 17 Закону № 606-XIV визначено перелік документів, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону № 606-XIV, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Підстави закінчення виконавчого провадження передбачені ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIV.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIV, виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч. 3 вказаної статті, про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, прийняттю державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження мають передувати певні дії відносно боржника, послідовність яких визначена Законом № 606-XIV.

В матеріалах даного виконавчого провадження відсутні будь-які фактичні дані, що підтверджують реальне виконання вищевказаного рішення суду.

Відповідно ж до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо відсутності у державного виконавця правових підстав для закінчення виконавчого провадження.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Ставищенського районного суду Київської області від 11 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 19 грудня 2016 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мацедонська В.Е.

Мельничук В.П.