Ухвала суду № 63513506, 29.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 листопада 2016 рокусправа № 808/2317/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання:Кязимова Д.В.

за участю представників:

позивача:- ОСОБА_1 дов від 28.07.2016

відповідача:- не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року

у справі № 808/2317/16

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області

про скасування наказу. Поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Запорізькій області від 28.07.2016 №262 о/с про звільнення підполковника поліції ОСОБА_2 (С-459966. Начальника Якимівського відділення поліції Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області);

поновити ОСОБА_2 (С-459966) на посаді начальника Якимівського відділення поліції Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області;

стягнути з ГУНП в Запорізькій області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача протиправно направлено на атестацію, оскільки відносно нього були відсутні підстави для направлення для проходження атестації відповідно до положень ст.57 Закону України «Про Національну поліцію». Під час атестування комісією порушено процедуру проведення атестування, передбачену Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 №1465, що виключає обґрунтованість та правомірність її висновків про невідповідність позивача займаній посаді та необхідність звільнення за служби у поліції.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.08.2016 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 28.07.2016 №262 о/с в частині звільнення за пп. 5 (через службову невідповідність) ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» підполковника поліції ОСОБА_2 (С-459966), начальника Якимівського відділення поліції Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Поновлено підполковника поліції ОСОБА_2 на посаді начальника Якимівського відділення поліції Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області з 29.07.2016.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 29.07.2016 по 30.08.2016 у розмірі 8393,55 грн.

Постанову суду мотивовано протиправністю наказу № 262 о/с від 28.07.2016 про звільнення позивача з огляду на відсутність законних підстав для проведення атестації ОСОБА_2 та недоведеністю обґрунтованості висновків атестаційної комісії. При цьому судом зауважено, що реалізація висновку атестаційної комісії стосовно позивача відбулась шляхом прийняття відповідного рішення про його звільнення і даний висновок вичерпав свою дію фактом його реалізації, тому належним способом захисту порушеного права позивача є саме оскарження наказу про його звільнення.

Враховуючи протиправність наказу відповідача про звільнення позивача зі служби в поліції, ОСОБА_2 підлягає поновленню на попередній посаді, а також має право на отримання відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що рішення про проведення атестування поліцейських ГУНП в Запорізькій області, зокрема, і позивача, як начальника відділення відділу поліції, прийнято керівником ГУНП в Запорізькій області на виконання доручення Національної поліції України в межах наданих Законом України «Про Національну поліцію» повноважень. Позивач добровільно погодився пройти атестування та з метою подальшої служби в поліції виявив бажання встановити його відповідність займаній посаді. Атестаційна комісія є колегіальним органом, який створюється керівником поліції для надання допомоги у проведенні незалежного та незаангажованого визначення відповідності посадам поліцейських та перспектив їхньої службової карєри, який уповноважений вивчати матеріали, зібрані на поліцейського, приймати рішення про проведення з поліцейським співбесіди, вживати відповідні організаційні заходи з цього приводу та за результатами атестування приймати одне з рішень, наведених у п.15 розділу IV Інструкції. Після всебічного розгляду зібраних матеріалів на поліцейського та проведення з ним співбесіді атестаційна комісія приймає рішення з певною свободою розсуду, яке вважає кращим за даних обставин, шляхом голосування, що на думку відповідача свідчить про наявність у атестаційної комісії дискреційних повноважень при прийнятті рішень за результатами атестування. Під час атестації позивач пройшов тестування, за результатами якого отримав за тестом на загальні здібності та навички 17 балів та за тестом на знання законодавчої бази 15 бали. Під час прийняття атестаційної комісією рішення про невідповідність позивача займаній посаді в основу були покладені результати його тестування, які свідчать про низький та недостатній рівень знань законодавчої бази, загальних здібностей та навичок позивача. Крім того, відповідач зазначає, що висновок комісії за результатами атестування є її дискреційними повноваженнями.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, в поданих суду письмових запереченнях вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції обґрунтованою та правомірною.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №48 о/с від 07.11.2015 позивача - ОСОБА_2 (С-459966), який мав спеціальне звання підполковник міліції, за його заявою призначено начальником Якимівського відділення поліції Мелітопольського відділу поліції ГУ НП в Запорізькій області, присвоївши йому спеціальне звання підполковник поліції (а.с.18). 07 листопада 2015 року позивач склав Присягу поліцейського (а.с.62).

Дорученням Національної поліції України від 05.02.2016 №1273/01/12-2016 Головним управлінням Національної поліції в Автономній Республіці Крим, м. Севастополі та областях доручено ужити заходів щодо проведення атестування особового складу, а саме: підготовки розпорядчих документів про організацію атестування поліцейських; створення атестаційних комісій, склад яких погодити у встановленому порядку з керівництвом Національної поліції; розміщення на офіційному веб-сайті Головного управління інформації про початок атестування та порядок його проходження; виділення приміщень, необхідних для проведення атестування; матеріально-технічного забезпечення процесу атестування; створення баз даних, необхідних для проведення атестування; забезпечення належних умов зберігання матеріалів атестування; виділення необхідної кількості працівників, які будуть брати участь в організації атестування.

На виконання зазначеного доручення т. в. о. начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області прийнятий наказ від 11.02.2016 № 210 «Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Запорізькій області», в якому зазначено, що атестація проводиться з метою оцінки ділових, професійних та особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність на підставі ст.57 Закону України «Про Національну поліцію» та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом МВС України № 1465 від 17.11.2015.

Даним наказом від 11.02.2016 № 210 вирішено:

- провести атестування поліцейських ГУНП в Запорізькій області та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями ГУНП, починаючи з 15 лютого 2016;

- створити атестаційні комісії ГУНП №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10.

У пункті 5 даного наказу від 11.02.2016 № 210, зокрема, зобовязано керівників відділів поліції, структурних і підпорядкованих підрозділів Головного управління Національної поліції в Запорізькій області:

1) скласти списки поліцейських області, які підлягають атестуванню;

2) підготувати атестаційні листи на поліцейських, які підлягають атестуванню (а.с.24).

22.03.2016 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області надійшла службова телеграма Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України, в якому зазначено про необхідність забезпечити 24 та 25 березня 2016 року реєстрацію керівного складу Головних управлінь Національної поліції в областях, які виявили бажання пройти атестування, у єдиній централізованій відомчій телекомунікаційній мережі (ЄЦВТМ). Також доручено підготувати списки керівного складу Головних управлінь Національної поліції окремо за категоріями, зазначеними у дорученні (а.с.70).

Позивачем не заперечується його реєстрація у ЄЦВТМ для проходження атестування, яка стала підставою для включення його до списку співробітників Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, віднесених до першої категорії на атестування, затвердженого т.в.о. начальника ГУээНП в Запорізькій області.

Позивачем пройдено атестування, визначене Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 17.11.2015 №1465, а саме: тестування на загальні здібності на навички та тестування на знання законодавчої бази (професійний тест). За результатами тестування позивач набрав 17 з 60 балів (тестування загальних навичок) і 15 з 60 балів (професійне тестування).

Також проведена співбесіда із позивачем, що підтверджено протоколом засідання атестаційної комісії № 1 ОП №15.00006864.0034271 від 24.06.2016.

Згідно з вказаним протоколом від 24.06.2016 членами комісії під час проведення атестації проведено співбесіду із позивачем, досліджено декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел.

Також в протоколі відображено, що членами атестаційної комісії ОСОБА_2, були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи для подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення Головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення, а саме: 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. За результатами голосування «за» - 5, «проти» - 3, вказане рішення підтримано (а.с.83).

Підставами для прийнятого рішення про невідповідність позивача займаній посаді і звільнення його зі служби в поліції стало, як зазначено в протоколі, низький рівень теоретичних знань та професійних якостей. Низькі результати тестування. Законодавство та нормативні акти знає дуже погано (основні та елементарні поняття не знає) (а.с.83).

З результатами атестування позивач ознайомлений 07.07.2016, висловив незгоду з рішенням атестаційної комісії та оскаржив її рішення до апеляційної атестаційної комісії, проте, в подальшому, скаргу відкликав у зв'язку з наміром оскаржити рішення атестаційної комісії в судовому порядку (а.с.23, 66-67).

28.07.2016 наказом ГУНП в Запорізькій області №262 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 28.07.2016 за пп.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) на підставі атестаційного листа від 24.06.2016 (а.с.16).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваного наказу від 28.07.2016 №262 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції.

За правилами ст.52 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 з метою добору осіб, здатних професійно виконувати повноваження поліції та посадові обов'язки за відповідною вакантною посадою, у випадках, передбачених цим Законом, проводиться конкурс на службу в поліції та/або на зайняття вакантної посади.

Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на прийняття на службу та зайняття вакантної посади.

Відповідно до п.9 р.ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Вимоги до кандидатів на службу в поліцію встановлені ст.49 вказаного Закону. Обмеження щодо осіб, які не можуть бути поліцейськими, встановлені ч.2 ст.61 цього ж Закону. Крім того, згідно ст.50 Закону України «Про Національну поліцію» проводиться перевірка кандидатів на службу в поліції з метою визначення стану їхнього здоров'я, за згодою - тестування на поліграфі, а також спеціальна перевірка.

Виходячи з наведених правових норм, суд першої інстанції вірно встановив, що порядок прийняття колишніх працівників міліції на службу до поліції є дещо відмінним від загального порядку, у якому здійснюється добір на вакантні посади поліцейських.

Єдиними обов'язковими умовами прийняття колишнього працівника міліції на службу в поліцію на підставі пункту 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» визначено виявлення таким працівником міліції бажання проходити службу в поліції та його відповідність законодавчо встановленим вимогам до поліцейських.

Отже призначення в установленому порядку позивача як колишнього працівника міліції на посаду поліцейського свідчить про те, що позивач відповідає вимогам до кандидатів на службу в поліції, встановленим наведеними вище нормами Закону України «Про Національну поліцію», а також не має відповідних обмежень, передбачених цим же Законом.

Також судом першої інстанції вірно зазначено, що положення пункту 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» не містять будь-яких посилань на те, що прийняття працівника міліції на службу в поліцію згідно даному порядку здійснюється тимчасово.

Відповідно до ст.58 Закону України «Про Національну поліцію» призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

Статтею 57 вказаного Закону регламентовано питання атестування поліцейських, яке проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри (ч.1 ст.57 Закону).

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.57 Закону атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Відповідач зазначає, що в даному випадку саме добровільна реєстрація позивачем у ЄЦВТМ стала підставою для внесення останнього до списку співробітників Головного управління Національної поліції в Запорізькій області для проходження атестування.

Проте ці доводи відповідача є такими, що не відповідають фактичним обставинам та приписам чинного законодавства, оскільки, по-перше, з вищевказаних розпорядчих документів Національної поліції України та Головного управління Національної поліції в Запорізькій області вбачається, що проведення атестування носить наказаний, а не добровільний характер.

Крім того, ч.2 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію», у відповідності до якої призначене атестування, також не передбачає такої підстави для проведення атестування як «власне бажання».

Як вірно встановлено судом першої інстанції, визначений в ч.2 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію» перелік підстав для проведення атестування поліцейських є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

При цьому, передумовою прийняття рішення про проведення атестації особи має бути реальне настання обставин або встановлення фактів, що зумовлюють необхідність її проведення, зокрема, для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність - виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, в тому числі, в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.

Водночас, метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення особи на нижчу посаду або звільнення її зі служби через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишити таку особу на службі і, як крайній захід, звільнення її зі служби у звязку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Як встановлено вище, відповідно до наказу ГУНП в Запорізькій області від 11.02.2016 №210 «Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Запорізькій області» атестування проводилась з метою оцінки ділових, професійних та особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що мета атестування, закріплена у ч. 1 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозвязку з підставами, визначеними у частині 2 цієї статті, перелік яких є вичерпним, адже проведення атестування без наявності таких підстав Законом України «Про Національну поліцію» не передбачено.

Тому відповідач помилково розцінив мету атестування, закріплену у ч. 1 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських, у тому числі і позивача, переслідуючи ціль визначення їх відповідність займаним посадам поліцейських.

Докази, які б свідчили, що на момент прийняття наказу ГУНП в Запорізькій області від 11.02.2016 №210 були обґрунтовані сумніви щодо відповідності позивача займаній посаді, або були наявні інші підстави для проведення атестації поліцейського, визначені ч.2 ст.57 Закону України «Про Національну поліцію», в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані.

За викладених обставин є вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для проведення атестування позивача згідно наказу ГУНП в Запорізькій області від 11.02.2016 №210.

Також апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про необґрунтованість та невідповідність фактичним обставинам справи висновків атестаційної комісії №1 про службову невідповідність позивача, прийнятими за результатами проведеного атестування, зазначає наступне.

Порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, визначається Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015.

Відповідно до пункту 5 розділу I Інструкції атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Положеннями пунктів 10-13 розділу IV Інструкції передбачено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії. Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується. Поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.

Приписами пункту 15 розділу IV Інструкції встановлено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Отже, атестування поліцейських включає два етапи: тестування та співбесіду.

Інструкція № 1465 не містить конкретного порядку проведення співбесіди, водночас зі змісту вказаної Інструкції та встановленої мети атестування поліцейських вбачається, що під час співбесіди атестаційна комісія розглядає матеріали, які зібрані на поліцейського, надає оцінку діловим, професійним, особистим якостям поліцейського, його освітній та кваліфікаційний рівень, зясовує відповідність особи критеріям, визначеним п.16 розділу IV Інструкції.

При цьому процедура проведення співбесіди, як етапу атестування, повинна бути достатньо прозорою з тим, щоб і сама особа, яка проходить співбесіду, і керівники органів поліції, які реалізовують її результати, і громадськість в межах реалізації суспільного інтересу, і суд, перевіряючи законність проведеного атестування, мали можливість зясувати фактичні підстави, покладені в основу прийнятого атестаційною комісією рішення.

За правилами, встановленими пунктами 17-20 розділу IV Інструкції № 1465, атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.

Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.

Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

За результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції (п.24 р.ІV Інструкції № 1465).

Згідно пункту 28 розділу ІV Інструкції № 1465 керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобовязані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

З огляду на вказані норми права в їх сукупності, висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

З матеріалів справи вбачається, що стосовно ОСОБА_2 складено атестаційний лист, у розділі І якого перелічені професійні досягнення позивача під час служби в поліції та риси характеру, а у розділі ІІ наведений висновок безпосереднього керівника ОСОБА_2 «займаній посаді відповідає (а. с.22, 23).

Згідно розділу ІІІ атестаційного листа за результатами атестування позивач за професійним тестом набрав 15 балів із 60 максимально можливих, а за тестом на загальні здібності та навички - 17 балів із 60 максимально можливих.

Під час проведення атестування позивача членами атестаційної комісії № 1, як зазначено в протоколі ОП № 15.00006864.0034271 від 24.06.2016, досліджено документи стосовно позивача, а саме: атестаційний лист, декларація про доходи, послужний список, інформаційна довідка, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади», інформація з відкритих джерел; позивачу поставлені питання, що стосувались професійної діяльності та мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції.

Приймаючи рішення, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню із служби в поліції через службову невідповідність, атестаційна комісія № 1 в протоколі зазначила: «низький рівень теоретичних знань та професійних якостей. Низькі результати тестування. Законодавство та нормативні акти знає дуже погано (основи та елементи не знає).

З цього приводу апеляційний суд зазначає, що відповідачем не наведено, на підставі яких даних встановлено низький рівень професійних якостей позивача і взагалі не вбачається розгляд та надання оцінки позитивної характеристики професійних та особистих якостей позивача, наданої безпосереднім керівником в атестаційному листі.

Крім того, відповідачем не доведено, що встановлений атестаційною комісією № 1 низький рівень теоретичних знань, який, виходячи з вказаного протоколу від 24.06.2016, полягає у незнанні позивачем основ та елементів», тобто теорії, має перевагу над практичними досягненнями позивача, наведеними у розділі І атестаційного листа, чи нівелює їх.

З наведених у протоколі обставин підтверджуються лише обставини щодо не проходження позивачем мінімального бар'єру за професійним тестом, передбаченого п.10 р.IV Інструкції № 1465, який в обовязковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Проте, Інструкція № 1465 не має застережень щодо прийняття атестаційною комісією рішення виключно на результатах тесту. Таке рішення, як випливає зі змісту п.16 р.IV Інструкції № 1465, має бути прийнято лише за дослідженням у сукупності всіх наявних матеріалів стосовно поліцейського, з урахуванням оцінки відповідей такого поліцейського під час співбесіди та результатів тестування.

Тим більш, що згідно положень чинного законодавства встановлення службової невідповідності поліцейського займаній посаді може тягнути за собою не лише звільнення (як крайній захід), а й переміщення на нижчу посаду, що відповідачем під час прийняття спірного рішення не враховано і вибір саме такого заходу як звільнення нічим не обумовлено.

Отже наведені у протоколі від 24.06.2016 підстави для прийнятого рішення про невідповідність позивача займаній посаді носять загальний характер, не підтверджені документально, що свідчить про непрозорість проведеного атестування і, водночас, не дає змогу суду дійти висновку про законність такого рішення.

Зміст протоколу засідання атестаційної комісії № 1 не містить обґрунтування невідповідності даних, викладених у розділах І та ІІ атестаційного листа позивача, фактичним обставинам, так само як і надання оцінки таким даним.

Пунктом 12 Інструкції №1465 передбачено право атестаційної комісії робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Будь-які запити, у тому числі, щодо наявності досягнень в роботі, перевірки інформації, розміщеної у відкритих джерелах щодо позивача, пов'язані з його службовою діяльністю, атестаційною комісією здійснені не були.

Враховуючи, що негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби в поліції через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від його форми (протокол, окремий акт), повинно бути вмотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що були враховані при його прийнятті.

Принцип обґрунтованості рішення субєкта владних повноважень, до яких відноситься і відповідач, має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення (вчинення дії), а також таким обставинам має бути надана відповідна оцінка.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, атестаційна комісія не надала оцінку відповідності позивача жодному з обов'язкових критеріїв, визначених у пункті 16 розділу IV Інструкції, а зазначила лише про низький рівень теоретичних знань та професійних навичок.

Вказаний протокол атестаційної комісії № 1 не містить мотивів, якими керувалась атестаційна комісія під час прийняття свого рішення, в ньому відсутні будь-які посилання на обставини, що свідчать про невідповідність позивача займаній посаді і необхідність його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Визначені атестаційною комісією підстави для прийняття рішення про звільнення позивача зі служби в поліції не вмотивовані, не підтверджені жодними доказами, не мають правового підґрунтя та не узгоджуються з наявними у атестаційної комісії матеріалами.

Матеріали, які досліджувались атестаційною комісією № 1 під час атестації позивача, спростовують висновки атестаційної комісії, що позивач має незадовільні показники з критеріїв, встановлених пунктом 16 Розділу ІV Інструкції, а саме: позивач неналежним чином виконує свої посадові обовязки, має низькі результати службової діяльності, недостатній рівень професійних якостей, незадовільну фізичну підготовку.

Також, з наведених в протоколі від 24.06.2016 підстав в обґрунтування прийнятого рішення щодо позивача не вбачається, що при прийнятті цього рішення (висновку) були враховані характеристика позивача та висновок його безпосереднього керівника і атестаційною комісією № 1 проводилась оцінка потенційних можливостей позивача (соціальний потенціал особи) у звязку з їх реальними проявами у результатах його праці, з урахуванням вимог п. 16 розділу ІV Інструкції.

Вказана Інструкція № 1465 не наділяє атестаційні комісії повноваженнями визначати відповідність особи займаній посаді на підставі власних критеріїв, зокрема, на основі особистих уявлень про мотивацію, чесність, здатність до змін, які мають бути притаманні для поліцейського на певній посаді безвідносно до конкретних показників діяльності.

Зміст атестаційного листа не дає підстав вважати, що рішення про службову невідповідність позивача приймалось на підставі повного та всебічного розгляду та дослідження всіх матеріалів, що були надані до атестування.

З огляду на вищевикладене, встановивши обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при прийнятті висновків про результати атестування позивача атестаційною комісією №1 не в повній мірі досліджено та з'ясовано обставини, дослідження та встановлення яких законом та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актом (Інструкцією №1465) є обов'язковим для правильного вирішення питання.

Стосовно посилання відповідача, що висновок комісії за результатами атестування є її дискреційним повноваженням атестаційної комісії, суд зазначає наступне.

В даному випадку судом першої інстанції не ставилась під сумнів можливість прийняття атестаційною комісією того чи іншого рішення на власний розсуд, судом першої інстанції лише надано правову оцінку вже прийнятому рішенню атестаційної комісії як підставі для видання відповідачем оскаржуваного наказу від 28.07.2016 № 262 о/с про звільнення позивача через службову невідповідність.

Приймаючи до уваги, що при проведенні атестування позивача не були дотримані вимоги Закону України «Про національну поліцію» і наведеної вище Інструкції № 1465, у звязку з чим висновки атестаційної комісії №1, викладені в протоколі від 24.06.2016 ОП № 15.00006864.0034271, не можуть бути підставою для звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію», наказ ГУНП в Запорізькій області від 28.07.2016 № 262 о/с в частині звільнення позивача є неправомірним, підлягає скасуванню.

За таких обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції позову в частині визнання протиправним та скасування означеного вище наказу про звільнення, і як наслідок, задоволення позовної вимоги про поновлення ОСОБА_2 на посаді.

Відповідно до пункту 4 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно п.24 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.91 № 114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді).

Також судом першої інстанції правомірно задоволено позов в частині стягнення з ГУНП в Запорізькій області на користь ОСОБА_2 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Згідно пункту 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Судом першої інстанції встановлено, сторонами не спростовано, що позивач після звільнення зі служби в Національній поліції до Центру зайнятості не звертався та на обліку не перебуває, що підтверджується довідкою Якимівського районного центру зайнятості від 26.08.2016 (а. с.82).

Отже, на користь позивача підлягає стягненню сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 29.07.2016 (наступний день за днем звільнення) по 30.08.2016 (день ухвалення судового рішення), у розмірі, визначеному судом першої інстанції із застосовуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, з урахуванням даних довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Запорізькій області від 29.08.2016 (а. с.81), - 8393,55 грн.

При цьому ані розмір визначеної судом першої інстанції суми до стягнення на користь позивача грошового забезпечення, ані наявність підстав для такого стягнення скаржником не заперечуються.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Підстави, передбачені ст..202 КАС України для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2016 року у справі № 808/2317/16 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:І.Ю. Добродняк

Суддя:Н.А. Бишевська

Суддя:Я.В. Семененко