Постанова № 63513272, 20.12.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20 грудня 2016 року 14 год. 10 хв. № 826/14327/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Індивідуал" до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Державна регуляторна служба України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов приватного підприємства "Індивідуал" (далі - позивач, ПП "Індивідуал") до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, КМДА) про зобов'язання КМДА прийняти відповідне рішення про надання ПП "Індивідуал" дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідно до принципу мовчазної згоди згідно поданих заяв та отриманих описів за наступними адресами: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 52/1; м. Київ, вул. Жилянська, 114; м. Київ, пр-т Перемоги, 15; м. Київ, вул. Шевковицька, 46; м. Київ, бул. Чоколівський, 42; м. Київ, пр-т Г. Сталінграда, ел. опора №202; м. Київ, вул. М. Тимошенка, ел. опора №171; м. Київ, вул. М. Тимошенка, 26-А; м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9; м. Київ, бул. Дружби Народів, 25; м. Київ, бул. Дружби Народів, 30.

В обґрунтування позову зазначено, що КМДА безпідставно не розглянуто подані ПП "Індивідуал" документи щодо надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, чим порушено його права та законні інтереси, а тому за закріпленим у законодавстві принципом мовчазної згоди необхідним є зобов’язання КМДА щодо надання відповідних дозволів.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/14327/16 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У відповідному судовому засіданні протокольною ухвалою суду залучено Державну регуляторну службу України (далі - третя особа) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Поряд з цим, у відповідному судовому засіданні представником ПП "Індивідуал" подано уточнену позовну заяву, а саме про:

- визнання протиправним та скасування розпорядження КМДА "Про відмову у наданні дозволів на розміщення зовнішньої реклами" від 26 вересня 2016 року №921 в частині п.п. 88-95, 97, 109 та 110 додатку "Дозволи на розміщення зовнішньої реклами, яким відмовлено у наданні" до вказаного розпорядження (далі - оскаржуване розпорядження);

- зобов'язання КМДА прийняти відповідне рішення про надання ПП "Індивідуал" дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідно до принципу мовчазної згоди згідно поданих заяв та отриманих описів за наступними адресами: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 52/1; м. Київ, вул. Жилянська, 114; м. Київ, пр-т Перемоги, 15; м. Київ, вул. Шевковицька, 46; м. Київ, бул. Чоколівський, 42; м. Київ, пр-т Г. Сталінграда, ел. опора №202; м. Київ, вул. М. Тимошенка, ел. опора №171; м. Київ, вул. М. Тимошенка, 26-А; м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9; м. Київ, бул. Дружби Народів, 25; м. Київ, бул. Дружби Народів, 30.

Вказану заяву судом, відповідно до ч. 1 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому, на обґрунтування яких надано відповідні докази, а представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю, однак письмових заперечень проти позову та будь-яких доказів під підтвердження обґрунтованості своєї правової позиції до суду так і не подав.

Представник третьої особи у відповідне судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, заява про розгляд справи за відсутності її представника до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ПП "Індивідуал" є рекламні агентства.

11 серпня 2016 року ПП "Індивідуал" подано через державного адміністратора міського дозвільного центру до робочого органу - департаменту містобудування та архітектури КМДА заяви на отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами за наступними адресами: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 52/1; м. Київ, вул. Жилянська, 114; м. Київ, пр-т Перемоги, 15; м. Київ, вул. Шевковицька, 46; м. Київ, бул. Чоколівський, 42; м. Київ, пр-т Г. Сталінграда, ел. опора №202; м. Київ, вул. М. Тимошенка, ел. опора №171; м. Київ, вул. М. Тимошенка, 26-А; м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9; м. Київ, бул. Дружби Народів, 25; м. Київ, бул. Дружби Народів, 30, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями описів документів, що надано до ЦНАП суб'єктом господарювання, громадянином для виконання адміністративної послуги від 11 серпня 2016 року.

При цьому, після звернення ПП "Індивідуал" з даним позовом до суду 26 вересня 2016 року КМДА прийнято оскаржуване розпорядження, згідно якого відмовлено у наданні дозволів на розміщення зовнішньої реклами згідно з додатком до цього розпорядження у кількості 114 дозволів. Так, згідно п.п. 88-95, 97, 109 та 110 додатку "Дозволи на розміщення зовнішньої реклами, яким відмовлено у наданні" до вказаного розпорядження, ПП "Індивідуал" відмовлено у наданні дозволів на розміщення зовнішньої реклами за наступними адресами: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 52/1; м. Київ, вул. Жилянська, 114; м. Київ, пр-т Перемоги, 15; м. Київ, вул. Шевковицька, 46; м. Київ, бул. Чоколівський, 42; м. Київ, пр-т Г. Сталінграда, ел. опора №202; м. Київ, вул. М. Тимошенка, ел. опора №171; м. Київ, вул. М. Тимошенка, 26-А; м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9; м. Київ, бул. Дружби Народів, 25; м. Київ, бул. Дружби Народів, 30.

У контексті вище викладеного суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 16 Закон України "Про рекламу" від 03 липня 1996 року №270/96-ВР (далі - Закон №270/96-ВР), зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п.п. 2, 3, 5, 6, 9, 10, 19, 20 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067 (далі - Типові правила), дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06 вересня 2005 року №2806-IV (далі - Закон №2806-IV).

Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

До повноважень робочого органу належать, зокрема: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу (у тому числі погодження з органами та особами, зазначеними у п. 16 цих Правил) чи про відмову у його наданні; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради.

Для одержання дозволу заявник подає робочому органу заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються: фотокартка або комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням.

За наявності документів, передбачених п. 9 цих Правил, відомості про заяву у той же день вносяться робочим органом до внутрішнього реєстру заяв та дозволів на розміщення зовнішньої реклами (журналу), який ведеться у довільній формі.

Робочий орган протягом двох робочих днів з дня реєстрації заяви перевіряє місце розташування рекламного засобу, зазначене у заяві, на предмет надання на заявлене місце зареєстрованого в установленому порядку дозволу за формою згідно з додатком 3.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі дозволу робочий орган надсилає заявникові вмотивовану відповідь із зазначенням підстав, передбачених законом.

Строк видачі дозволу або надання письмового повідомлення про відмову у його видачі становить 10 робочих днів.

Робочий орган протягом не більш як двох робочих днів з дати одержання від органів та осіб, з якими погоджується видача дозволу, подає виконавчому органу ради пропозиції та проект відповідного рішення.

Виконавчий орган ради протягом одного робочого дня з дати одержання зазначених пропозицій приймає рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні.

Дозвіл або відмова у його видачі видається не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Суд звертає увагу, що КМДА не заперечувалося подання ПП "Індивідуал" 11 серпня 2016 року усіх необхідних документів для отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами за адресами: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 52/1; м. Київ, вул. Жилянська, 114; м. Київ, пр-т Перемоги, 15; м. Київ, вул. Шевковицька, 46; м. Київ, бул. Чоколівський, 42; м. Київ, пр-т Г. Сталінграда, ел. опора №202; м. Київ, вул. М. Тимошенка, ел. опора №171; м. Київ, вул. М. Тимошенка, 26-А; м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9; м. Київ, бул. Дружби Народів, 25; м. Київ, бул. Дружби Народів, 30.

Поряд з цим, правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності визначені Законом №2806-IV, який встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, абз. 4 ч. 1 ст. 4-1 Закону №2806-IV, дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, видачею дублікатів, анулюванням документів дозвільного характеру.

Документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, Законом №270/96-ВР не встановлено інших строків видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Отже, у межах спірних правовідносин кінцевим строком прийняття КМДА рішення про видачу дозволу або про відмову у видачі дозволу є 26 серпня 2016 року.

У подальшому, листами від 12 вересня 2016 року ПП "Індивідуал" повідомлено КМДА та департамент містобудування та архітектури про застосування принципу мовчазної згоди.

Згідно із абз. 10 ч. 1 ст. 1, ч. 6 ст. 4-1 Закону №2806-IV, принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

У разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу.

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

Отже, юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб'єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди.

Згідно з абз. 7 ч. 5 ст. 4-1 Закону №2806-IV, письмове повідомлення дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру надається суб'єкту господарювання особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення або у випадках, передбачених законом, - в електронній формі за допомогою засобів телекомунікацій із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови у строк, встановлений для видачі документа дозвільного характеру.

Суд звертає увагу, що ПП "Індивідуал" не направлялося повідомлення дозвільного органу про відмову у видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами (за адресами: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 52/1; м. Київ, вул. Жилянська, 114; м. Київ, пр-т Перемоги, 15; м. Київ, вул. Шевковицька, 46; м. Київ, бул. Чоколівський, 42; м. Київ, пр-т Г. Сталінграда, ел. опора №202; м. Київ, вул. М. Тимошенка, ел. опора №171; м. Київ, вул. М. Тимошенка, 26-А; м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9; м. Київ, бул. Дружби Народів, 25; м. Київ, бул. Дружби Народів, 30) із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови.

Крім того, у ході судового розгляду справи КМДА не надано суду жодних доказів в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного розпорядження.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість прийняття КМДА оскаржуваного розпорядження, у зв’язку з чим воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Поряд з цим, суд зазначає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ст. 2 КАС України).

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 02 листопада 2006 року у справі "Волохи проти України" (заява №23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів Суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, Суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. "…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання".

В окремій думці, висловленою суддею Лоренценом, до якого приєдналися судді Розакіс, Бонелло, Стражницька, Бірсан та Фішбах, висловленої з приводу рішення Європейського суду з прав людини у справі "Феррадзіні проти Італії" (Case of Ferrazzini v. Italy) (Заява №44759/98), 12 липня 2001 року, зазначено, що не підлягає сумніву те, що обов'язок сплачувати податки безпосередньо і суттєво торкається фінансових інтересів громадян і що в демократичному суспільстві оподаткування (його база, порядок сплати і стягнення, на відміну від судового спору, що виникає на підставі бюджетного закону) ґрунтується на застосуванні юридичних норм, а не забезпечується дискреційними повноваженнями органів влади.

Отже, як вбачається з наведених судових актів, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб’єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов’язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов’язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

А тому, виходячи з того, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження КМДА скористалося правом розсуду та прийняв рішення, яке суд визнав протиправним, то право на розсуд в такому випадку у суб’єкта владних повноважень вже відсутнє.

Враховуючи вище викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що для повного захисту порушених прав ПП "Індивідуал" необхідним є також зобов’язання КМДА, зважаючи на закріплений в законодавстві принцип мовчазної згоди, прийняти відповідне рішення про надання ПП "Індивідуал" дозволів на розміщення зовнішньої реклами за адресами: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 52/1; м. Київ, вул. Жилянська, 114; м. Київ, пр-т Перемоги, 15; м. Київ, вул. Шевковицька, 46; м. Київ, бул. Чоколівський, 42; м. Київ, пр-т Г. Сталінграда, ел. опора №202; м. Київ, вул. М. Тимошенка, ел. опора №171; м. Київ, вул. М. Тимошенка, 26-А; м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9; м. Київ, бул. Дружби Народів, 25; м. Київ, бул. Дружби Народів, 30.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих судом обставин вбачається, що позов приватного підприємства "Індивідуал" до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Державна регуляторна служба України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про відмову у наданні дозволів на розміщення зовнішньої реклами" від 26 вересня 2016 року №921 у частині пунктів 88-95, 97, 109 та 110 додатку "Дозволи на розміщення зовнішньої реклами, яким відмовлено у наданні" до вказаного розпорядження.

3. Зобов’язати виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняти відповідне рішення про надання приватному підприємству "Індивідуал" (код ЄДРПОУ 33696193) дозволів на розміщення зовнішньої реклами за наступними адресами: місто Київ, проспект Повітрофлотський, 52/1; місто Київ, вулиця Жилянська, 114; місто Київ, проспект Перемоги, 15; місто Київ, вулиця Шевковицька, 46; місто Київ, бульвар Чоколівський, 42; місто Київ, проспект Г. Сталінграда, ел. опора №202; місто Київ, вулиця М. Тимошенка, ел. опора №171; місто Київ, вулиця М. Тимошенка, 26-А; місто Київ, вулиця Кіквідзе, 8/9; місто Київ, бульвар Дружби Народів, 25; місто Київ, бульвар Дружби Народів, 30.

4. Присудити на користь приватного підприємства "Індивідуал" (код ЄДРПОУ 33696193) здійснений ним судовий збір у розмірі 2756,00 грн. (дві тисячі сімсот п’ятдесят шість гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 00022527).

Копії постанови направити сторонам та третій особі (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно із ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин