Ухвала суду № 63513099, 14.12.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Черкаси

14 грудня 2016 року справа № 823/1833/16

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Цаплі І.Ю.,

представника прокуратури Черкаської області - Куліш А.А. (за довіреністю),

представника позивача - Рясик О.М. (за довіреністю),

представників відповідача - Шатило А.А. (за посадою), Биченка І.О. (за довіреністю),

представника третьої особи - Мовчан О.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації до приватного підприємства «Екоенерго Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна екологічна інспекція України в Черкаській області про анулювання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря,

встановив:

29 листопада 2016 року до суду з позовною заявою звернувся заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, в якій просить анулювати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №7124980500-1, виданий приватному підприємству "Екоенерго Плюс" 17.08.2015 Департаментом управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації на викиди забруднюючих речовин в атмосферу із строком дії до 18.08.2025.

14 грудня 2016 року представником відповідача до суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з поданням позовної заяви від імені позивача особою, яка не має повноважень на ведення справи.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали своє клопотання та просили суд його задовольнити.

Представник прокуратури Черкаської області, представник позивача та представник третьої особи в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в обґрунтування підстав для звернення прокурора в інтересах держави в особі Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що заступник прокурора Черкаської області звернувся до суду з позовом, в якому просить анулювати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №7124980500-1, виданий приватному підприємству «Екоенерго Плюс» 17.08.2015 Департаментом управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації на викиди забруднюючих речовин в атмосферу із строком дії до 18.08.2025.

Обгрунтовуючи наявність підстав для звернення суду заступник прокурора м. Черкаси послався на відсутність коштів на сплату судового збору у органу державної влади, до компетенції якого віднесені до адміністративного повноваження на представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави. Крім того, зазначив що згідно з розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 02.11.2015 №553 «Про структуру обласної державної адміністрації» в редакції розпорядження від 02.12.2015 №612 «Про внесення змін до розпорядження обласної державної адміністрації від 02.11.2015 №553» Департамент екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації перейменовано на Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації та скорочено штатну чисельність працівників Управління. З метою забезпечення виконання основних функціональних завдань, покладених на Управління, до штатного розпису включено лише профільних спеціалістів з відповідною освітою та досвідом роботи, юридична служба та працівники, які здійснюють правове обслуговування до структури Управління не вводились, що унеможливлює звернення до суду Управління самостійно.

Вирішуючи клопотання представника відповідача по суті суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 108 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Визначення поняття «інтереси держави» надав Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, який встановив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави в свою чергу відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. При цьому у резолютивній частині рішення Конституційного Суду України зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 7 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

В свою чергу Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації самостійно не звернулося до суду з даним позовом через відсутність коштів на сплату судового збору та відсутністю у штаті юриста.

Суд зазначає, що Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації не скористалось нормами КАС України, які дають можливість на звернення до суду при відсутності коштів на сплату судового збору, зокрема це можливість зменшення, відстрочення, розстрочення або звільнення від оплати судових витрат, з урахуванням майнового стану сторони (ч. 1 ст. 88 КАС України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір»). Також Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, як юридична особа публічного права, не позбавлене можливості звернутися за правовою допомогою до адвоката.

З огляду на викладене та враховуючи, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення з аналогічним адміністративним позовом - у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав - до адміністративного суду у загальному порядку, встановленому законом, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача підлягає до задоволення, а позовна заява залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 49, 122, 155, 160, 165, 254-255 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації до приватного підприємства «Екоенерго Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна екологічна інспекція України в Черкаській області про анулювання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, - залишити без розгляду.

Роз'яснити сторонам, що ухвала про залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права звернення до суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'яти днів з моменту її проголошення. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст ухвали виготовлено 19 грудня 2016 року