Ухвала суду № 63512700, 12.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4752/16

УХВАЛА

12 грудня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд

під голуванням судді Андрухіва В.В.,

за участю секретаря Рижук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву відповідача про розяснення постанови суду від 31.10.2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІПГ Майстер до Одеської митниці ДФС, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 року, яка набрала законної сили 22.11.2016 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІПГ Майстер задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС, що полягає у непідготовці та неподанні у визначений нормативно-правовими актами строк до органів Державної казначейської служби України Висновку про повернення надміру сплачених ТОВ ІПГ Майстер (65025, м. Одеса, 19 км. Старокиївської дороги, буд. 4; ЄДРПОУ 33658179) до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 56594,49 грн.; зобовязано Одеську митницю ДФС підготувати висновок про повернення на рахунок ТОВ ІПГ Майстер у ПАТ ПУМБ р/р № НОМЕР_1 у м. Київ, МФО 334851 (65025, м. Одеса, 19 км. Старокиївської дороги, буд. 4; ЄДРПОУ 33658179) надміру сплачених до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 56594,49 грн. та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, м. Одеса, вул. Садова, 1-А; ЄДРПОУ 37607526).

30.11.2016 року до суду надійшла заява Одеської митниці ДФС про розяснення постанови Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 року в частині повернення надміру сплачених грошових зобовязань з податку на додану вартість, яка обґрунтована тим, що зазначена судом сума складається з наступних митних платежів: 14893,29 грн. «Мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності» (код 020); 7446,64 грн. «Додатковий імпортний збір» (код 022); 34254,56 грн. «Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів» (код 028). При цьому, заявник зазначив, що відповідно до п.43.4 ст.43 Податкового кодексу України, у разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КАС України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Повідомлені у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду заяви заявник, ТОВ ІПГ Майстер та Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області до судового засідання не зявились, заявник просив про розгляд заяви за відсутності представника.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за наявними у справі матеріалами, без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом ч.1 ст.170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення (Постанова ВАС України від 06.05.2010 р.).

В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Отже суд роз'яснює, як саме слід розуміти резолютивну частину рішення, тобто тлумачить зміст написаного у рішенні. При цьому суд не може змінювати змісту рішення суду.

Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути розяснено у разі, якщо без такого розяснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, розяснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. При цьому розяснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 13 липня 2016 р. у справі № 21-452iп16, яка в силу ч.1 ст.244-2 КАС України, ч.5 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховується судом при застосуванні ст.170 КАС України.

Проте, в своїй заяві Одеська Митниця ДФС не обґрунтовує в чому полягає саме незрозумілість постанови Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року, а фактично просить вказати можливий порядок виконання зазначеного вище рішення, що не є його роз'ясненням, у розумінні положень ст. 170 КАС України.

Тобто, з мотивувальної та резолютивної частини постанови Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 вбачається, що вона містить чіткий та зрозумілий висновок по суті заявлених позовних вимог у повному обсязі, її текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, а тому розширеному тлумаченню, шляхом його роз`яснення не потребує.

Крім того, суд зазначає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови суду від 31.10.2016 року, Одеська митниця ДФС не позбавлена права звернутися до суду в порядку, передбаченому ст.263 КАС України, для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Одеської митниці ДФС про розяснення постанови Одеського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 року по справі № 815/4752/16.

Керуючись ст.ст.160, 165, 170 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Одеської митниці ДФС про розяснення постанови суду від 31.10.2016 року відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Суддя В.В. Андрухів