Постанова № 63512674, 19.12.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3907/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Рудченко О.І.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Міністерства оборони України до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Міністерство оборони України звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд зобов'язати Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області зняти арешт з майна та заборону на відчуження нерухомого майна, а саме квартир №28 та №40 житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул.Перемоги,20, накладений постановою Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області АА №163800 від 04.08.2003р.; зобов'язати Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості щодо зняття арешту з майна та заборону на відчуження нерухомого майна, а саме квартир №28 та №40 житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул.Перемоги,20.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постанова Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області АА №163800 від 04.08.2003р. предявлена до виконання та з підстав чого Білгород-Дністровською міською державною нотаріальною конторою накладено арешт 21.01.2009р., тобто після реєстрації права власності на квартири №28 та №40 житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул.Перемоги,20 за Міністерством оборони України.

Представник відповідача Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області у судове засідання 13.12.2016р. не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, заперечення на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, з урахуванням того, що представник відповідача - Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області до суду не зявився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, а також зважаючи на відсутність потреби у витребуванні додаткових доказів, виклику у судове засідання свідка, експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, Міністерство оборони України звернулось до начальника відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області із Заявою від 21.07.2016р., за підписом представника Міністерства ОСОБА_1, щодо скасування Постанови відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області серії АА №163800 від 04.08.2003р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме на квартири №28 та №40 житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул.Перемоги,20.

Не отримавши від відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області жодної відповіді позивач - Міністерство оборони України звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду позовні вимоги Міністерства оборони України про зобов'язання Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області зняти арешт з майна та заборону на відчуження нерухомого майна, а саме квартир №28 та №40 житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул.Перемоги,20, накладений постановою Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області АА №163800 від 04.08.2003р.; зобов'язання Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості щодо зняття арешту з майна та заборону на відчуження нерухомого майна, а саме квартир №28 та №40 житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул.Перемоги,20, підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999року №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

З метою забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язано державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до п.1. ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» державною виконавчою службою, у тому числі, підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно з ч.ч.1,3 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Пунктом 5 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, у тому числі, має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно з ч.2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 04.08.2003р. Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №163800, якою накладено арешт на все майно, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить ЖСК «Дністровець-2», а саме квартир за №6, №23, №27, №28, №33, №40 житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул.Перемоги,20.

Судом зясовано, що на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №163800 від 04.08.2003р., Білгород-Дністровською міською державною нотаріальною конторою 24.01.2009р. до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна внесено запис щодо арешту нерухомого майна, а саме: квартири №28 житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул.Перемоги,20, про що свідчать наявні у матеріалах справи Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

З матеріалів справи також вбачається, що на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №163800 від 04.08.2003р., Білгород-Дністровською міською державною нотаріальною конторою 23.01.2009р. до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна внесено запис щодо арешту нерухомого майна, а саме: квартири №40 житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул.Перемоги,20, про що свідчать наявні у матеріалах справи Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна.

Також, судом встановлено, що 24.12.2004р. між Міністерством оборони України (Покупець), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест» (Продавець), та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (Платник) укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого Продавець зобовязується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов»язується прийняти квартири. Серед квартир, що відчужуються за даним договором є: трикімнатна квартира під номером двадцять восьмим, розташованої в місті Білгород-Дністровському, по вулиці Перемоги, в будинку під номером двадцятим, що складається в цілому з: 1 коридор, 2 кухня, 3, 6, 7 житлові кімнати, житловою площею 42,1кв.м., 4 туалет, 5 ванна, 8 лоджія, загальною площею 69,6кв.м., та належить Продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради 30.11.2004р., та зареєстрованого в Білгород-Дністровському МБТІ 30.11.2004р. за номером запису: 5964 в книзі:234, відповідно до відомостей викладених у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Білгород-Дністровським бюро технічної інвентаризації 09.12.2004р. за №5780371; трикімнатна квартира під номером сороковим, розташованої в місті Білгород-Дністровському, по вулиці Перемоги, в будинку під номером двадцятим, що складається в цілому з: 1 коридор, 2 кухня, 3, 4, 7 житлові кімнати, житловою площею 37,5кв.м., 5 туалет, 6 ванна, 8 лоджія, загальною площею 66,9кв.м., та належить Продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради 30.11.2004р., та зареєстрованого в Білгород-Дністровському МБТІ 30.11.2004р. за номером запису: 5964 в книзі:234, відповідно до відомостей викладених у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Білгород-Дністровським бюро технічної інвентаризації 09.12.2004р. за №5780779.

Вищеозначений Договір купівлі-продажу від 24.12.2004р. посвідчено приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, та зареєстровано в реєстрі за №6972.

28.12.2004р. на підставі договору купівлі-продажу №6972 від 24.12.2004р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Хмельницькбудінвест» (Продавець) передано, а Міністерством оборони України (Покупець) прийнято через Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України (Платник), у тому числі, квартири №28, та №40 в житловому будинку, розташованому за адресою: вул.Перемоги,20 в м.Білгород-Дністровському Одеської області.

Відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно тощо.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Судом зясовано, що право власності на квартири №28 та №40 житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул.Перемоги,20 за Міністерством оборони України зареєстровано, зокрема, 23.03.2005р. про що свідчать наявні у матеріалах справи Відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що Білгород-Дністровською міською державною нотаріальною конторою запис щодо арешту нерухомого майна, а саме: квартир №29, та №40 житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул.Перемоги,20, до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна внесено після того як Міністерством оборони України було набуто право власності на вказані обєкти нерухомості.

Умови і порядом зняття арешту з майна визначено статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016року №1404-VIII (зі змінами та доповненнями), відповідно до якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Отже, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що однією із підстав для зняття арешту з майна, статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено звернення особи, котра вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, у даному випадку положеннями Закону України «Про виконавче провадження» передбачено можливість зняття арешту без попереднього скасування відповідної постанови про накладення арешту.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що власником квартир №28 та №40 житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул.Перемоги,20, наразі є Міністерство оборони України, суд з метою захисту прав, свобод, та охоронюваних законом інтересів позивача, дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог Міністерства оборони України в частині щодо зобов'язання Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області зняти арешт з майна та заборону на відчуження нерухомого майна, а саме квартир №28 та №40 житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул.Перемоги,20, накладений постановою Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області АА №163800 від 04.08.2003р.

Між тим, суд не вбачає законодавчо передбачених підстав для задоволення позовної вимоги Міністерства оборони України щодо зобов'язання Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості щодо зняття арешту з майна та заборону на відчуження нерухомого майна, а саме квартир №28 та №40 житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул.Перемоги,20, оскільки відповідач- Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області законодавчо не наділений відповідними повноваженнями щодо внесення до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна будь-яких відомостей.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.ч.1,4 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Міністерства оборони України підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Міністерства оборони України до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про зобовязання вчинити певні дії, задовольнити частково.

2. Зобов'язати Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області зняти арешт з майна та заборону на відчуження нерухомого майна, а саме квартир №28 та №40 житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул.Перемоги,20, накладений постановою Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області АА №163800 від 04.08.2003р.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.