Постанова № 63512328, 16.12.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 820/1497/15

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області, третя особа управління Державної казначейської служби України в м.Рубіжному Луганської області про стягнення заробітної плати у сумі 9598,90 грн,

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2015 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області (далі - Відповідач), третя особа управління Державної казначейської служби України в м.Рубіжному Луганської області (далі - Третя особа) про визнання протиправними дії та стягнути заробітну плату у сумі 9598,90 грн

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року відкрито провадження у справі №820/1497/15 за зазначеним адміністративним позовом (т.1 а.с.2).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року (т.1 а.с.108-112) у справі №820/1497/15, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 (т.1 а.с.174-177), у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправними дії та стягнення заробітної плати у сумі 9598,90 грн відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 серпня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково (т.1 а.с.49-53). Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року скасовано в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості з Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області заборгованість із заробітної плати в сумі 9598,90 грн та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції в цій частині. В решті рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 передано справу до Луганського окружного адміністративного суду (т.1 а.с.56-57).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 прийнято справу до провадження та призначено до судового розгляду (т.1 а.с.70).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 здійснено заміну третьої особи з Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на управління Державної казначейської служби України в м.Рубіжному Луганської області (т.2 а.с.109-110).

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що з 28.08.1995 працювала в Перевальському районному суді Луганської області на посаді старшого розпорядника Перевальського районного суду Луганської області та має 9 ранг державного службовця. Позивач, вважає що нарахування йому заробітної плати проводилось без урахування норм Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року № 1697-VII, який набрав чинності 26.10.2014 року та яким внесено зміни до ст.144 Закону України Про судоустрій та статус суддів,а тому Відповідач повинен виплатити йому заробітну плату у розмірі 9598, 90 грн. На підставі викладеного, Позивач просив суд стягнути з Відповідача заборгованість із заробітної плати у сумі 9598, 90 грн.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (т 2 а.с.121), в письмових поясненнях на заперечення Відповідача від 16.03.2015 серед іншого просила розглядати справу за її відсутності (т.1 а.с.96).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (т. 2 а.с.118), до відділу діловодства та обліку звернень громадян за вхідним реєстраційним номером 19079/2016 надав заперечення на адміністративний позов (т 2 а.с.77-81). В обґрунтування заперечень зазначив, що позовні вимоги Позивача не визнає, оскільки з 26 жовтня 2014 року по 9 вересня 2015 року Кабінетом Міністрів України зміни до постанови № 268 щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників апарату суду, не внесено, а законами України від 16 січня 2014 року № 719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та № 80-VIII видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 Закону № 2453-VІ, частини першої статті 147 Закону № 2453-VI (у редакції з 28березня 2015 року) не передбачено, управління ДСА як головний розпорядник бюджетних коштів, а згідно і ТУ ДСА України в Луганській області, як її територіальний орган, не мало правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог Позивачу, а також розглядати справу за відсутності представника управління.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (т.2 а.с.120), відзиву щодо зазначеного адміністративного позову не надав.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження (т.2 а.с.124).

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.

Судом встановлено, що Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ЕН 388851, ідентифікаційний код НОМЕР_1 є працівником Перевальського районного суду Луганської області з 28.08.1995 року відповідно до наказу голови суду від 30.08.1995 року, є державним службовцем та на час подання позову має 9 ранг державного службовця, що відповідає 5 категорії. Під час роботи в суді Позивач обіймала різні посади: секретаря судового засідання з 28.08.1995 року, консультанта суду з 19.11.2002 року, з 01.07.2011 року переведена на посаду секретаря судового засідання, а з 12 листопада 2012 року обіймає посаду старшого судового розпорядника (т.1 а.с.13-14).

У спірному періоді, тобто з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року, Позивач відпрацювала 13 робочих днів у жовтні 2014 року, після чого з 20 жовтня 2014 року по 18 листопада 2014 року включно перебувала у відпустці, а з 19 листопада 2014 року вийшла на роботу та пропрацювала до кінця місяця, що підтверджується відповідними табелями обліку використання робочого часу (т.1 а.с. 24-31).

З наявного в матеріалах справи розрахункового листа вбачається, що позивачу за жовтень 2014 року нараховано 5408,43 грн., з яких: посадовий оклад 688,43 грн., доплата за ранг 50,87 грн., надбавка від окладу та рангу 92,41 грн., премія 101,65 грн., надбавка за вислугу років (25%) 184,83 грн., відпускні - 1073, 04 грн., матеріальна допомога на оздоровлення - 1218 грн, індексація прибутку 389,64 грн, відпускні - 1609,56 грн, всього утримано: 1081,47 грн, з яких: прибутковий податок 535,07 грн., ЄСВ держслужбовців (6,1%) 166,28 грн, ЄСВ держслужбовців (6,1%) з відпуск. 65,45 грн, військовий збір (1,5%) 81,13 грн., прибутковий податок - 135, 36 грн, ЄСВ держслужбовців (6,1%) з відпуск. 98,18 грн (т.1 а.с.15).

При цьому, за спірний період за рахунок економії фонду заробітної плати позивача було премійовано та встановлено надбавку за високі досягнення у праці: за жовтень 2014 року у розмірі 10 % (накази №№ 116, 117 від 15.10.2014 року), за листопад 2014 року у розмірі 10 % (накази №№ 116 від 15.10.2014, 117 від 15.10.2014, 127 від 24.11.2014, 128 від 24.11.2014 року) (т.1 а.с. 18-21).

ОСОБА_1 в своєму позові зазначила, що нарахування їй заробітної плати проводилось без урахування норм Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 року № 1697-VII, який набрав чинності 26.10.2014 року, та яким внесено зміни до ст.144 Закону України Про судоустрій та статус суддів, а тому Відповідач повинен виплатити їй заробітну плату в розмірі 9598,90 грн.

Підставами для скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд Вищим адміністративним судом України стало те, що судом не було встановлено наявності чи відсутності заборгованості щодо виплати заробітної плати позивача за жовтень-листопад 2014 року.

Отже, Луганським окружним адміністративним судом необхідно встановити наявність чи відсутності заборгованості щодо виплати заробітної плати позивача за жовтень-листопад 2014 року.

На виконання вимог суду касаційної інстанції, викладених в ухвалі від 03.08.2016 у провадженні № К/800/26339/15, судом встановлено наступні обставини справи.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області діє на підставі Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України від 05.04.2011р. за №82.

У своїй діяльності управління керується Конституцією і законами України та іншими нормативно-правовими актами та цим положенням.

Частиною другою ст.8 Закону України Про оплату праці передбачено, що умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.

Стаття 13 Закону України Про оплату праці визначає, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Відповідно до статті 33 Закону України Про державну службу (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносинI), згідно з яким умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.

У позовній заяві Позивачем самостійно розраховано недоплачену заробітну плату в наступному розмірі. За жовтень 2014: посадовий оклад 688,43 грн, надбавка за ранг 50,87 грн., надбавка за вислугу років 184,82 грн, надбавка за високі досягнення в праці - 92,41 грн; премія - 101,65 грн; відпускні - 1651,79 грн; матеріальна допомога на оздоровлення - 1218,00 грн; індексація прибутку - 304,94 грн; всього - 7453,09 грн. За листопад 2014 року: посадовий оклад 1266,72 грн; надбавка за ранг - 90,00 грн; надбавка за вислугу років - 352,68 грн; надбавка за високі досягнення в праці - 162,84 грн; премія - 179,12 грн; відпускні - 4275,45 грн; всього 6245,81.

Також, Позивач зазначає, що мала борг перед підприємством в розмірі 1400,00 грн, у в'язку із чим Відповідач повинен виплатити за жовтень 2014 року 3353,09 грн (7453,09 грн - 4100,00 грн). Таким чином, за жовтень - листопад 2014 Відповідач перед Позивачем має заборгованість у розмірі 9598,90 грн (7453,09 грн + 6245,81 грн = 9598,90 грн).

Відповідно до інформації, зазначеної в розрахунковому листі за жовтень 2014 (т.1 а.с.15) борг працівника за жовтень 2014 складає 4100,00 грн, борг підприємства, а саме Перевальського районного суду Луганської області на листопад 2014 складає 226,96 грн.

Проте Позивачем не надано до суду розрахункового листа за листопад 2014.

Судом задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин по справі ухвалою суду від 17.10.2016 (т.2 а.с.70) було зобов'язано Позивача та Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області надати докази відсутності або наявності заборгованості у сумі 9598,90 грн.

На виконання вищезазначеної ухвали суду Головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області надано довідку про складові заробітної плати Позивача з якої вбачається, що розрахункові листи з серпня по грудень 2014 року в електронній базі відсутні (т.2 а.с.76).

Позивачем на виконання ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 17.10.2016 доказів відсутності або наявності заборгованості у сумі 9598,90 грн не надано.

У зв'язку із відсутністю інших доказів щодо зазначеної суми заборгованості у розмірі 9598,90 грн, суд вирішив дану справу розглядати на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки в матеріалах справи відсутній розрахунковий лист за листопад 2014, відсутнє належне обґрунтування Позивача щодо боргу працівника за жовтень 2014 у сумі 4100 грн та боргу підприємства на листопад 2014 у сумі 226,69 грн, відсутністю в електронній базі Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області розрахункових листів з серпня по грудень 2014, суд позбавлений можливості надати правову оцінку щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості із заробітної плати у сумі 9598,90 грн.

Положеннями частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі викладеного, позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області, третя особа управління Державної казначейської служби України в м.Рубіжному Луганської області про стягнення заробітної плати у сумі 9598,90 грн є необґрунтованою та підстав для її задоволення судом не вбачається.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється у зв'язку з їх відсутністю.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 24, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області, третя особа управління Державної казначейської служби України в м.Рубіжному Луганської області про стягнення заробітної плати у сумі 9598,90 грн відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_2