Ухвала суду № 63512282, 19.12.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 грудня 2016 року 810/4223/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., перевіривши виконання вимог ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України

позовної заяви

Держаної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-1"

про

стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Держана податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-1" про стягнення податкового боргу в сумі 11287,00 грн.

Відповідно до статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до приписів пункту 6 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що до позовної заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

З 1 вересня 2015 року набув чинності Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", згідно з яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір". Вказаними змінами запроваджено порядок, відповідно до якого усі суб'єкти владних повноважень при зверненні до адміністративного суду зобов'язані сплачувати судовий збір.

Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору та випадки звільнення від сплати цього платежу, передбачені у статті 5 Закону України "Про судовий збір". Однак, позивач до кола осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору, не відноситься.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача податковий борг у сумі 11287,00 грн., а отже, вказані вимоги мають майновий характер.

Так, статтею 4 Закону України від 08.07.2011 "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що встановлена законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду (станом на 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1378,00 грн. згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік").

Таким чином, при зверненні до суду позивачу слід було сплатити судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1378,00 грн.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 1378,00 грн.

Однак, з доданого до позовної заяви платіжного доручення від 12.12.2016 №1355 вбачається, що судовий збір у сумі 1378,00 грн. сплачено за реквізитами для сплати судового збору за звернення до Миколаївського окружного адміністративного суду, у зв'язку з чим суд не приймає вказане платіжне доручення як належний доказ сплати судового збору за звернення до Київського окружного адміністративного суду.

Отже, позивач не додав до позовної заяви доказів сплати судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивач - суб’єкт владних повноважень не додав до позовної заяви належні докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, як того вимагає ч. 3 ст. 106 Кодекс адміністративного судочинства України.

При цьому, належним доказом надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів є оригінал фіскального чеку та бланк опису вкладення, оформлених відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку".

Отже, з урахуванням принципів та завдань адміністративного судочинства, належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих матеріалів є документ, який містить інформацію щодо переліку направлених відповідачу документів, а також щодо адреси, за якою направлені документи.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем на підтвердження відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками долучено до позовної заяви лише фіскальний чек від 15.12.2016, який не може бути розцінений як належний доказ направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки неможливо встановити чи позивач направив відповідачу саме ті документи, які було подано ним до суду.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунуті у семиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду: оригіналу документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі, що визначений статтею 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір", та за належними реквізитами; належних доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Керуючись ст.ст. 106, 107, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву Держаної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без руху.

Встановити позивачу семиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз’яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Балаклицький А. І.