Постанова № 63512253, 12.12.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2016 року справа № 813/2523/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.

секретаря судового засідання Бугари М.Р.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини польова пошта В0111 про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини польова пошта В0111 про:

- визнання незаконним та скасування наказу командира військової частини польова пошта В0111 №159 від 15.06.2016 р.;

- зобовязання виплатити грошове забезпечення за липень-жовтень 2015 р., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015 р., одноразову грошову допомогу по звільненню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом командира військової частини польова пошта В0111 №159 від 15.06.2015 р. позивача було визнано таким, що безпідставно відсутній, що не відповідає дійсності, оскільки він знаходився в базовому таборі військової частини, або в пункті постійної дислокації частини. Таким чином наказ №159 було видано незаконно та не скасовано на даний час, в результаті чого, при звільненні позивача з військової частини у запас на підставі наказу командира військової частини польова пошта В0111 №295 від 28.10.2015р. грошове забезпечення за липень-жовтень 2015 року не виплачено.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Заслухавши думку позивача, дослідивши подані сторонами документи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Наказом командира військової частини польова пошта В0111 №8 від 23.05.2014 р. ОСОБА_1 призначено на посаду начальника служби РАО військової частини.

На підставі наказу командувача військами ОК «Північ» №113 від 26.12.2014 р. у звязку з проведенням у частині організаційних заходів, наказом №2 від 05.01.2015 р. командира військової частини польова пошта В0111 визначено, що справи та посаду начальника служби РАО ОСОБА_1 прийняв та приступив до виконання службових обовязків.

Наказом командувача військами ОК «Північ» №6 від 28.01.2015 р. ОСОБА_1 виведено у розпорядження командувача військами ОК «Північ», оскільки останній перебував на лікарняному.

Наказом командира військової частини польова пошта В0111 №40 від 17.02.2015р. було визначено, що позивач прибув у базовий табір військової частини у зоні відповідальності сектору «А» та перебував поза штатом.

18.02.2015 р. наказом військової частини польова пошта В0111 №41 від 18.02.2015р. встановлено вважати позивача таким що 18.02.2016 р. приступив до тимчасового виконання службових обовязків заступника командира роти з озброєння роти забезпечення 3 окремого мотопіхотного батальйону 24 окремої механізованої бригади ОК «Північ» .

15.06.2015 р. видано наказ командира військової частини №159 від 15.06.2015 р., яким визначено ОСОБА_1 таким, що безпідставно відсутній.

17.06.2015 р. наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №502 від 17.06.2015 р. ОСОБА_1 звільнено з військової частини у запас.

28.10.2015 р. Наказом командира військової частини польова пошта В0111 (по стройовій частині) №295 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015 р. не отримав.

Згідно листа Західного територіального управління Військової служби правопорядку №1/4319 від 22.09.2015 р. встановлено, що ОСОБА_1 за період з 15.06.2015 р. знаходився в базовому таборі військової частини, що підтверджується рапортом на ім`я командира частини від 22.07.2015 р., або в пункті постійної дислокації частини, що підтверджується письмовими поясненнями, наданими військовослужбовцями частини.

Також, відповідно до відповіді Західного територіального управління Військової служби правопорядку №1/4319 від 22.09.2015 р. зазначено, що станом на 19.09.2015 р. командуванням військової частини польова пошта В0111 всупереч вимогам нормативно-правових актів, зокрема Статуту, Положення безпідставно не вжиті заходи щодо звільнення позивача у запас. Наказ командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №502 від 17.06.2015 р. в частині щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас залишається не реалізованим.

Згідно вищезазначеного листа встановлено, що наказ №159 від 15.06.2015 р. винесено безпідставно.

Відповідно до довідки про доходи №16931 від 02.12.2015 р. грошове забезпечення за липень-жовтень 2015 р. не проводилося , оскільки відповідно до оскаржуваного наказу №159 від 15.06.2015 р., останній вважався, як безпідставно відсутній.

Вирішуючи спір по суті, суд керувався наступним.

Спірні правовідносини у даній справі, а саме правове регулювання правового статусу військовослужбовців та членів їх сімей регулює Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ЗУ «Про військовий обовязок і військову службу»

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про військовий обовязок і військову службу» (чинній в редакції прийняття спірного наказу) звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби;

б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.

Як встановлено судом позивач був звільнений з військової служби у запас за пунктом «є» пункту 1 ч.8 ст. 26 ЗУ «Про військовий обовязок і військову службу»(чинній в редакції прийняття спірного наказу), а саме, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що до складу грошового забезпечення входять:

-посадовий оклад, оклад за військовим званням;

-щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

-одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1.3.4 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260, грошове забезпечення згідно з цією Інструкцією виплачується військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників), а також які звільнені від посад без зарахування у розпорядження, у тому числі у зв'язку зі скороченням штатних посад.

Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Відповідно до п.1.2. Інструкції № 260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

Військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно.

Відповідно до п. 1.10. Інструкції грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років із дня виникнення права на їх отримання.

Згідно п. 33.1 Інструкції №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Під час виплати зазначеної допомоги військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні, та тим, які на день підписання наказу про надання цієї допомоги звільнені від посад, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються оклад за військовим званням, посадовий оклад та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами, що ними займалися.

Щодо одноразової грошової допомоги по звільненню.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №460 від 17.09.2014 р. «Про порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у звязку з мобілізацією» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом у звязку з мобілізацією та звільняються із служби після прийняття рішення про демобілізацію (крім військовослужбовців строкової військової служби) (далі - військовослужбовці), виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

Військовослужбовцям виплата допомоги здійснюється за період служби за призовом у звязку з мобілізацією з дня їх призову на службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували у мирний час, за винятком тих осіб, які у разі звільнення з військової служби у мирний час не набули права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Розмір допомоги обчислюється з урахуванням пункті 1і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (ЗП України, 1992 р., № 7, ст. 182).

Допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення.

Виплата військовослужбовцям допомоги у разі звільнення з військової служби здійснюється Міноборони, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на їх утримання.

Як встановлено судом ОСОБА_1 при звільненні з військової частини у запас на підставі наказу командира військової частини польова пошта В0111 № 295 від 28.10.2015р. грошове забезпечення за липень-жовтень 2015 року не виплачено.

Судом встановлено, що згідно довідки про доходи №16931 від 02.12.2015 р. грошове забезпечення за липень-жовтень 2015 р. позивачу не проводилося, оскільки відповідно до оскаржуваного наказу №159 від 15.06.2015 р., останній вважався, як безпідставно відсутній.

Однак, згідно відповіді Західного територіального управління Військової служби правопорядку №1/4319 від 22.09.2015 р. встановлено, що ОСОБА_1 за період з 15.06.2015 р. знаходився в базовому таборі військової частини, що підтверджується рапортом на ім`я командира частини від 22.07.2015 р., або в пункті постійної дислокації частини, що підтверджується письмовими поясненнями, наданими військовослужбовцями частини. Таким чином наказ №159 від 15.06.2016 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

У звязку із скасуванням наказу командира військової частини польова пошта В0111 №159 від 15.06.2016 р. позивачу слід виплатити належне грошове забезпечення за липень-жовтень 2015 р., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015 р. та одноразову грошову допомогу по звільненню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не додано належних доказів про те, що позивачу було виплачено грошове забезпечення і не доведено правомірності своїх дій щодо винесення наказу №159 від 15.06.2015 р.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що в позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини польова пошта В0111 №159 від 15.06.2016 р.;

3. Зобовязати Військову частину польова пошта В0111 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за липень-жовтень 2015 р., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2015 р., одноразову грошову допомогу по звільненню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 19.12.2016 р.

Суддя Братичак У.В.