Постанова № 63512099, 14.12.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2016 р. Справа № 809/1469/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Дубінській І.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Тирського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №206050001/2016/00358 та рішення про коригування митної вартості товарів №206050001/2016/000313/2 від 18.08.2016, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування картки відмови №206050001/2016/00358 та рішення №206050001/2016/000313/2 від 18.08.2016.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем 18.08.2016 в порушення вимог статті 57 Митного кодексу України визначено митну вартість транспортного засобу марки SKODA ROОMSTER, 2011 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2, який імпортовано позивачем, за резервним методом, а не за ціною договору. У зв'язку з цим, відповідачем безпідставно відмовлено в прийнятті митної декларації, митному оформленні вказаного транспортного засобу. Крім того, відповідачем не проведено консультації з декларантом при застосуванні другорядних методів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні (а.с.27-28). В обґрунтування своєї правової позиції зазначили, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства, зокрема статтею 368 Митного кодексу України. У задоволені позову просив відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Позивачем 08.08.2016 придбано у нерезидента транспортний засіб марки SKODA ROОMSTER, 2011 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2, вартістю 2850,00 євро, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойс) (а.с.15).

Представником позивача, декларантом - приватним підприємством "СМС" 18.08.2016 було подано до Івано-Франківської митниці ДФС Митного поста "Івано-Франківськ-центральний" електронну митну декларацію №206050001/2016/401725 для митного оформлення транспортного засобу марки SKODA ROОMSTER, 2011 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 (а.с.12).

Посадовою особою Івано-Франківської митниці ДФС України відповідно до згенерованих форм контролю автоматизованої системи управління ризиками "Інспектор" та відповідно до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, наказу Державної митної служби України "Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів" від 13.10.2006 №885, з використанням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, листами Державної Фіскальної служби України від 17.11.2014 " 10738/7/99-99-26-01-02-17 та від 18.08.2016 №28001/7/99-99-19-01-02-17, було встановлено, що митна вартість зазначеного вище автомобіля позивача відрізняється від вартості ідентичних або подібних транспортних засобів у джерелах, які містяться в ЄАІС, та довідниках "Superchwacke", "Schwackeliste" (а.с.37).

За результатами встановлення правильності визначення митної вартості, тому 18.08.2016 Івано-Франківською митницю ДФС прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №206050001/2016/000313/2, за яким було визначено митну вартість даного легкового автомобіля за резервним методом у розмірі 4328,00 ЄUR, та картку відмови в прийнятті митої декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №206050001/2016/00358 (а.с.9-11).

Згідно вказаної картки відмови митна вартість товару визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України). При визначенні митної вартості товару перший метод не застосований, у зв'язку з відсутністю у документах, зазначених в частині 2 статті 53 Митного кодексу України всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари. 2-5 методи визначення митної вартості товарів (статті 59-63 Митного кодексу України) не застосовані, у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (статті 59, 60 Митного кодексу України), та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно четвертого та п'ятого методів (статті 62, 63 Митного кодексу України).

Джерело інформації: каталог "Schwackeliste" 07/2015 ст.2248, з врахуванням коригувань на комплектацію автомобіля та технічний стан. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені пунктом 5 частини другої статті 55 та главою ІV Митного кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктом 1 частини 1 статті 50 Митного кодексу України, передбачено, що серед іншого, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що представником позивача разом з митною декларацією №206050001/2016/401725 для митного оформлення транспортного засобу марки SKODA ROОMSTER, 2011 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 було подано: акт проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 12.08.2016 №209090004/2016/00912, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23.02.2011 НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 08.08.2016 НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23.02.2011 НОМЕР_6, рахунок-фактуру (інвойс) №453 від 08.08.2016, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №9/98/3552 від 16.08.2016, декларацію про походження товару №3105 від 08.08.2016, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_3 від 24.04.1996, митну декларацію №20605001/2016/401683 від 18.08.2016.

Також судом встановлено, що зазначені вище документи подані позивачем не містять розбіжностей, у них відсутні ознаки підробки.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно, лише неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України (в тому числі на письмову вимогу митного органу - частина 3 статті 53 Митного кодексу України), або відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, - є обґрунтованою для митного органу підставою вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. А отже, надає митному органу право відмовити декларанту у митному оформлені товарів та прийняти рішення про коригування заявленої митної вартості товарів (згідно пункту 2 частини 6 статті 54, частини 1 статті 55 статті 53 Митного кодексу України).

Разом з цим, пунктом 3 частини 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування митної вартості товарів має містити перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 5, 6 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Частиною 4 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Водночас, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Із наявних в матеріалах справи письмових доказів встановлено, що подані до митного органу документи містять усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Судом встановлено, що для підтвердження митної вартості вищезазначеного автомобіля відповідачем було роз'яснено вимоги частини 2, 3 статті 53 Митного кодексу України та запропоновано позивачу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості шляхом письмового ознайомлення з журналом реєстрації звернень.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 268 Митного кодексу України передбачено, що у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Однак, доказів недостовірності заявленої вартості транспортного засобу марки SKODA ROОMSTER, 2011 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 відповідачем не надано. Водночас, не спростовано відповідності документів наданих позивачем для митного оформлення для визначення вартості автомобіля за основним методом.

Разом з тим, саме припущення митного органу щодо подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного декларантом методу визначення митної вартості, вказане вимагає від суду в кожному випадку здійснювати аналіз поданих декларантом документів.

Суд зазначає, що необхідність подачі додаткових документів має бути обумовлена тим, які факти в аспекті митної вартості товару мав на меті встановити (спростувати) митний орган.

Відповідачем не подано жодного належного доказу того, що свідчило б про недостовірність поданих декларантом відомостей щодо митного оформлення товару.

При цьому, позивачем також надано додаткові письмові докази, які підтверджують здійснення розрахунку за придбаний автомобіль в розмірі 2850,00 євро, зокрема, квитанцію про внесення застави по рахунку №453 від 08.08.2016, меморіальний ордер №616795 від 16.09.2016 (а.с. 51, 52).

Таким чином, висновки митного органу про неможливість визначення митної вартості шляхом почергово застосування кожного з попередніх методів та правомірність визначення відповідачем митної вартості за резервним методом, є безпідставними.

В зв'язку наведеним, вимоги позивача про визнання протиправними та скасування картки відмови №206050001/2016/00358 та рішення №206050001/2016/000313/2 від 18.08.2016 Івано-Франківської митниці ДФС України є обґрунтованими, а позов такий, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з Івано-Франківської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1102,42 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №206050001/2016/00358 від 18.08.2016.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №206050001/2016/000313/2 від 18.08.2016.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС (код 39640261) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 1102 (одну тисячу сто дві) грн. 42 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 19.12.2016.