Ухвала суду № 63511983, 20.12.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про повернення позовної заяви)

20 грудня 2016 року Житомир Справа № 806/2533/16

Категорія 10.1

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., розглянувши позовну заяву Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна" про стягнення 17717334,58 грн., -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна", в якому просив стягнути заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах з 2004 року по січень 2012 року у загальній сумі 17 717 334,58 грн.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк до 20.12.2016 для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказу сплати судового збору в сумі 265 760,03 грн на рахунок Житомирського окружного адміністративного суду.

16.12.2016 Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору. Вказане клопотання мотивовано тим, що звернення до суду з позовною заявою зумовлене необхідністю забезпечення стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, несплата яких завдає істотної шкоди державі.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 2 Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За правилами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу - платника судового збору.

Позивачем у обґрунтування свого клопотання про відстрочення сплати судового збору належних та допустимих доказів, які б свідчили про скрутне матеріальне становище, зокрема, відсутність достатніх коштів на рахунках для оплати судового збору, до позову додано не було. Також позивачем не було приєднано до клопотання доказів того, що його фінансове становище зміниться впродовж розгляду справи судом.

На переконання суду, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Подібна думка неодноразово була викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України, зокрема від 25, 28 та 29 березня 2016 року по справах №К/800/54528/15, №К/800/5525/16, №К/800/8709/16 відповідно, та узгоджується із позицією Верховного Суду України, наведеною в ухвалі від 28.09.2015 (справа №21-5496а15).

Також суд ураховує, що пунктом 2 розд. 2 "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII (у редакції, яка діє з 01.09.2015) зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отож, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі позивача не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.

Беручи до уваги зазначене, суд підстав для відстрочення або звільнення від сплати судового збору не вбачає та, відповідно, відмовляє Житомирському об’єднаному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області в задоволенні клопотання.

З огляду на встановлене, суд дійшов висновку, що Позивач не усунув недоліки позовної заяви, а тому позовну заяву слід повернути позивач.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно частини 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 108, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в :

Позовну заяву Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна" про стягнення 17717334,58 грн повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.Е.Черняхович